Постанова № 27760994, 28.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5023/3208/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Уліцького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Київський"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р.у справі господарського суду№ 5023/3208/12 Харківської областіза позовомХарківської міської радидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Готель Київський" Харківська обласна радапровизнання недійсним договорув судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Радченко Є.В., дов. № 08-11/110/2-12 від 04.01.2012 р.;відповідача:не з'явились; третьої особи: Осьмуха Н.Г., дов. № 01-37/2024 від 23.11.2011 р.;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 р. Харківська міська рада (далі -Рада) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним договір оренди землі від 26.08.2009 р., укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Готель Київський" (далі -Товариство) та зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель за №140970500130.

Позовні вимоги рада, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" обґрунтовувала тим, що при укладенні спірного договору Товариство не було власником об'єкту нерухомого майна, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, та для будівництва (реконструкції) і експлуатації якого була надана в оренду ця земельна ділянка.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. (колегія суддів: Кухар Н.М., Погорелова О.В., Аюпова Р.М.) позовні вимоги Ради задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р. (колегія суддів: Тихий П.В., Ільїн О.В., Пелипенко Н.М.) рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Радою у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р. і рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на ст.ст. 16, 203, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст. 13, 15, 24, 32 Закону України "Про оренду землі".

Рада скористалася правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Рада обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

-Рішенням Ради від 04.11.1991 р. "Про об'єкти права власності обкому Компартії України" готель "Київський" (вул. Культури, 4 у м. Харкові) визнано об'єктом права спільної часткової комунальної власності обласної та міської Рад народних депутатів (в рівних частках, по 1/2);

-07.04.2008 р. між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (продавець) та приватним підприємством "БЕРН-К" (покупець), правонаступником якого є Товариство, було укладено договір купівлі-продажу № 11-К, відповідно до умов якого у власність покупця перейшов цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" по вул. Культури, 4, до складу якого входить нежитлова будівля літ. "А-7" загальною площею 5 272,3 м по вул. Культури, 4, у м. Харкові;

-на підставі рішень Ради № 14/09 від 25.02.2009 р. "Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" та № 89/09 від 29.04.2009 р. "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" між Радою та Товариством 26.08.2009 р. було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,2367 га у тому числі: 0,0928 га під забудовою, 0,1439 га інших угідь, яка знаходиться у м. Харкові по вул. Культури, 4. Державну реєстрацію договору здійснено 26.08.2009 р. за № 140970500130. Земельна ділянка передана Товариству за актом прийому-передачі від 26.08.2009 р.;

-п. 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для реконструкції існуючої будівлі готелю з прибудовою нового корпусу з влаштуванням підземного паркінгу (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації);

-рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі № 5023/1889/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р., задоволено позов першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Ради до Товариства, третя особа Харківська обласна рада про визнання недійсним договору №11-К від 07.04.2008 р.

Відповідно до частини другої ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша ст. 236 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи договір купівлі-продажу № 11-К від 07.04.2008 р. визнаний недійсним у судовому порядку та є недійсним з моменту його укладання. Будівля літ. "А-7" загальною площею 5 272,3 м по вул. Культури, 4 у м. Харкові належить на праві спільної часткової власності Раді та Харківській обласній раді (в рівних частках, по 1/2).

Відповідно до абзацу першого пункту 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" (в редакції від 26.12.2011 р.) як передбачено частиною другою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, то відповідний факт є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначалось вище, за спірним договором земельна ділянка передавалась в оренду для реконструкції існуючої будівлі готелю з прибудовою нового корпусу з влаштуванням підземного паркінгу. Предметом вказаного договору оренди землі є земельна ділянка по вул. Культури, 4 на якій знаходиться будівля літ. "А-7" загальною площею 5 272,3 м по вул. Культури, 4 у м. Харкові.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що на момент укладення спірного договору у Товариства не існувало будь-яких майнових прав на будівлю літ. "А-7" загальною площею 5 272,3 м по вул. Культури, 4 у м. Харкові, у зв'язку з чим у останнього був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення договору оренди земельної ділянки для реконструкції існуючої будівлі готелю з прибудовою нового корпусу з влаштуванням підземного паркінгу.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Ради про визнання недійсним договору оренди землі від 26.08.2009 р., укладеного між Радою та Товариством та зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель за №140970500130 були правильно задоволені судами попередніх інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Київський" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 р. у справі № 5023/3208/12 господарського суду Харківської області -без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.М. Уліцький