Постанова № 27760970, 27.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5028/12/4/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідачсуддів:Акулової Н. Владимиренко С.розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.05.12р. та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р.у справі№5028/12/4/2012 господарського суду Чернігівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП"доПублічного акціонерного товариства "Полікомбанк"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус"провизнання недійсним договору поруки та повернення отриманих коштів в сумі 1397000,00грн.за участю представників сторін: від позивача:Святовець Л.В., за довіреністювід відповідача:Сидоренко Н.Д., за довіреністювід третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору поруки № 184 від 15.05.2009 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Полікомбанк"та Відкритим акціонерним товариством "Корюківська фабрика технічних паперів" з моменту його укладення та про стягнення з Полікомбанк на користь ПАТ "Слов"янські шпалери - КФТП" 1 397 000,00 грн., сплачених позивачем, згідно з договором поруки № 184 від 15.05.2009 року в рахунок погашення кредиту, одержаного ТОВ "Ельбрус".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2012 року відмовлено в задоволені позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №5028/12/4/2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП»залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 5028/12/4/2012 від 03.05.2012 року -без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 03.05.12р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №5028/12/4/2012, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що приймаючи оскаржені судові акти суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 34, 41-43, 104-105 Господарського процесуального кодексу України , ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 202, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України. При цьому, скаржник вважає, що попередніми судами в даному випадку помилково застосовані приписи ст. 241 ЦК України та зауважує на тому, що договір поруки № 184 від 15.05.09р., згідно норм ст.ст. 203,215 ЦК України , повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки на його укладення не було волевиявлення Позивача як сторони договору, укладення даного договору скаржник вважає неправомірним, оскільки підпис представника Позивача було підроблено і цьому є належні підтвердження. Крім того, скаржник посилається на те , що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийняті до уваги положення спеціальних нормативних актів, зокрема Постанови НБУ, яким затверджене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та помилково застосовано до правовідносин, що виникли між Позивачем та Відповідачем положення Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Полікомбанк", у запереченнях на касаційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні , проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції у даній справі залишити без змін.

В призначене судове засідання представник третьої особи не з'явився. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 15 травня 2009 року між Закритим акціонерним товариством „Полікомбанк" (банк), правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельбрус" (позичальник) укладено кредитний договір № 183. Відповідно до умов Договору банк надає позичальнику кредит у сумі 2 250 000,00 грн. на строк до 02.03.2010 року для поточної діяльності та поповнення обігових коштів зі сплатою 28% річних (п.п.1.1.1., 1.1.2., 1.1.4., 1.1.5. кредитного договору).

Пунктом 2.1. кредитного договору № 183 від 15.05.2009 року сторонами передбачено, що ВАТ „Корюківська фабрика технічних паперів", згідно з договором поруки від 15.05.2009 року №184 та Швед В.А., згідно з договором поруки від 15.05.2009 року №185 забезпечують своєчасне повернення кредиту та сплату процентів по цьому кредитному договору порукою.

Судами, також, встановлено, що Банк виконав взяте на себе зобов'язання та здійснив кредитування позичальника на загальну суму 2 250 000,00 грн., в період з 18.05.2009р. по 29.05.2009р., шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку №20623001203 на поточний рахунок №26005000365 (отримувач: ПАТ „Слов'янські шпалери", призначення платежу: за шпалери згідно договору №3 від 20.01.2007 року), що підтверджується платіжними дорученнями та меморіальним ордерами: №2 від 18.05.2009 року на суму 120 000,00 грн.; №1 від 18.05.2009 року на суму 80 000,00 грн.; №4 від 18.05.2009 року на суму 446 000,00 грн.; №6 від 20.05.2009 року на суму 72500,00 грн.; №5 від 20.05.2009 року на суму 104 000,00 грн.; №7 від 20.05.2009 року на суму 68 000,00 грн.; №8 від 21.05.2009 року на суму 100 000,00 грн.; №9 від 21.05.2009 року на суму 241 000,00 грн.; №10 від 22.05.2009 року на суму 145 000,00 грн.; № 16 від 25.05.2009 року на суму 90 000,00 грн.; №15 від 25.05.2009 року на суму 147 000,00 грн.; № 17 від 25.05.2009 року на суму 58500,00 грн.; №11 від 28.05.2009 року на суму 400 000,00 грн.; № 3186 від 28.05.2009 року на суму 100 000,00 грн.; № 3884 від 29.05.2009 року на суму 78 000,00 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

15 травня 2009 року між відкритим акціонерним товариством „Корюківська фабрика технічних паперів" (поручитель), правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів (протокол від 02.03.2011 року № 17), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.03.2011 року № запису 10481050018000021, та закритим акціонерним товариством „Полікомбанк" (банк), правонаступником якого є відповідач, укладено договір поруки № 184.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельбрус" (боржник) всіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 15.05.2009 року № 183, укладеного між кредитором та боржником.

Пунктом 1.2. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року передбачено, що поручителю відомі всі умови договору, в тому числі: сума кредиту - 2 250 000,00 грн.; строк повернення кредиту - 02.03.2010 року; дати і порядок повернення кредиту; процентної ставки річних; порядок сплати процентів; сплата пені у разі порушення строку повернення кредиту та сплати процентів. Відповідальність боржника і поручителя перед кредитором, відповідно до п. 1.4. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року, є солідарною.

Згідно з п. 2.1. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року, в разі невиконання боржником своїх зобов'язань по кредитному договору від 15.05.2009 року № 183, кредитор протягом 5-х робочих днів направляє відповідне повідомлення поручителю (листом, факсом, телеграмою).

Пунктом 2.2. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року передбачено, що поручитель не пізніше наступного робочого дня після одержання такого повідомлення перераховує кредитору на рахунок № 29099021 в банку, код банку 353100, код за ЄДРПОУ 19356610, або на рахунки простроченої заборгованості суму заборгованості боржника перед кредитором.

Відповідно до умов договору, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором від 15.05.2009 року № 183, а також в разі, якщо кредитор протягом шести місяців, з дня настання строку зобов'язання, не пред'явить позову до поручителя (п. 3.2. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року), а у разі пролонгації кредитного договору від 15.05.2009 року № 183, строк дії цього договору продовжується на такий же строк, про що складається додаткова угода ( п. 3.3. договору поруки № 184 від 15.05.2009 року).

Позивач здійснив платежі зі свого рахунку № 26005000365.9801, на рахунок відповідача № 29099021.980

платіжним дорученням № 1396 від 30.09.2009р. на суму 415000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно договору 183 від 15.05.2009р.",

платіжним дорученням № 1539 від 16.12.2009р. на суму 220000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 184 від 15.05.2009р.",

платіжним дорученням № 133 від 26.02.2010р. на суму 100000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 183 від 15.05.09р. Без ПДВ",

платіжним дорученням № 135 від 02.03.2010р. на суму 150000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 183 від 15.05.09р. Без ПДВ",

платіжним дорученням № 272 від 30.04.2010р. на суму 50000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 183 від 15.05.2009р.",

платіжним дорученням № 331 від 31.05.2010р. на суму 112000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно договору 170 від 29.05.07р.",

платіжним дорученням № 409 від 30.06.2010р. на суму 100000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 185 від 15.05.2009р.",

платіжним дорученням № 563 від 31.08.2010р. на суму 150000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 185 від 15.05.2909р."

платіжним дорученням № 636 від 30.09.2010р. на суму 100000 грн., із призначенням платежу „погашення кредиту згідно угоди 185 від 15.05.09р."

Вказані платежі Відповідач згідно довідок від 07.12.2011р. №1-06/3674, №1-06/3675, №1-06/3676, №1-06/3677, №1-06/3678, №1-06/3679, №1-06/3680, №1-06/3682, перерахував на погашення простроченого кредиту згідно договору поруки від 15 травня 2009 року № 184.

Перерахування коштів здійснено з використанням системи електронних платежів, згідно з укладеними між сторонами 30.01.03 року договором № 29 на розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу „Клієнт-Банк".

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору поруки № 184 від 15.05.2009 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Полікомбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Корюківська фабрика технічних паперів" з моменту його укладення та про стягнення з Полікомбанк на користь ПАТ "Слов"янські шпалери - КФТП" 1 397 000,00 грн., сплачених позивачем, згідно з договором поруки № 184 від 15.05.2009 року в рахунок погашення кредиту, одержаного ТОВ "Ельбрус".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2012 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №5028/12/4/2012, відмовлено в задоволені позову.

Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання оспорюваного договору поруки недійсним саме з підстав відсутності у позивача волевиявлення на укладення спірного договору поруки. Також, з посиланням на приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»суди дійшли до висновку про необов'язковість проведення додаткової ідентифікації щодо позивача при підписанні договору поруки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені вище висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поруки № 184 від 15.05.2009 року.

За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами статті 180 Господарського кодексу України передбачено що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За загальним правилом, встановленим приписами статті 558 Цивільного кодексу України Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Враховуючи що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За договором про надання послуг, відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи договір поруки № 184 від 15.05.2009 року не вміщує визначення ціни договору або умови про безоплатність договору, проте, судами попередніх інстанцій не надано цьому факту належної оцінки та не досліджено чи передбачали Позивач, Відповідач та третя особа оплатність або безоплатність наданої послуги за договором поруки № 184 від 15.05.2009 року іншим правочином, відмінним від спірного договору поруки, оскільки призначення платежу в наявних в матеріалах справах платіжних дорученнях мають посилання на документи назва, дата укладення та номер яких не збігаються з назвою, датою укладання та номером спірного договору поруки.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Застосовуючи приписи означеної вище статті, суди попередніх інстанцій не дослідили і не надали належної оцінки факту відмінності призначень платежу у наявних в справі платіжних дорученнях від оплати за договором поруки № 184 від 15.05.2009 року. Судами не з'ясовано, чи підтверджують сторони викладення призначення платежів за наданими суду платіжними дорученнями саме як за договором поруки № 184 від 15.05.2009 року, а не за іншими правочинами, вказаними в призначенні платежів, зокрема за угодами від різних дат і під різними номерами. Надані Відповідачем довідки, які засвідчують самостійне віднесення ним платежів отриманих від Позивача до платежів саме за договором поруки № 184 від 15.05.2009 року не вміщують згоди Позивача на таке визначення здійснених ним платежів.

Проаналізувавши матеріали та обставини справи, а також факти встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, судова колегія дійшла до висновку про те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано визнано що між Позивачем і Відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору поруки та про належне виконання Позивачем умов договору поруки № 184 від 15.05.2009 року.

Під час нового розгляду справи, слід дослідити та дати належну оцінку відсутності в договорі поруки № 184 від 15.05.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Слов'янські шпалери - КФТП" та Публічним акціонерним товариством «Полікомбанк»ціни договору, а також, дослідити та дати належну оцінку відсутності в призначеннях платежів платіжних доручень № 1396 від 30.09.2009р. на суму 415000 грн., № 1539 від 16.12.2009р. на суму 220000 грн., № 133 від 26.02.2010р. на суму 100000 грн., № 135 від 02.03.2010р. на суму 150000 грн., № 272 від 30.04.2010р. на суму 50000 грн., № 331 від 31.05.2010р. на суму 112000 грн., № 409 від 30.06.2010р. на суму 100000 грн., № 563 від 31.08.2010р. на суму 150000 грн., № 636 від 30.09.2010р. на суму 100000 грн. посилання на договір поруки № 184 від 15.05.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Слов'янські шпалери - КФТП" та Публічним акціонерним товариством «Полікомбанк».

Відповідно до ч. 2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 03.05.12р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №5028/12/4/2012 -скасувати.

Справу №5028/12/4/2012 передати до господарського суду Чернігівської області на новий розгляд у іншому складі суду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко