Постанова № 27760837, 28.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5023/10603/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службина постанову та постановувід 18.09.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 5023/10603/11 господарського суду Харківської областіза заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінвестбуд", м. Харківпровизнання банкрутомліквідаторШалигін С.Ю.за участюпрокурора Комінтернівського району м. Харковав судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури УкраїниСавицька О.В., посвідчення,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2011 року порушено провадження у справі № 5023/10603/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фінвестбуд" (далі -Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року (суддя -С.В. Міньковський) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено Шалигіна С.Ю. тощо.

Не погодившись із цією постановою суду, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби звернулася до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року (головуючий суддя -О.О. Крестьянінов, судді: Т.В. Кравець, В.О. Фоміна) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ, Інспекція) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати, як постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року, так і постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року, та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 9, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 14 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Виходячи з приписів ст. 89 ГПК України та враховуючи що в ухвалі касаційного суду від 01.11.2012 року про прийняття касаційної скарги у даній справі до провадження у вступній частині та в п. 1 резолютивної частини була допущена описка щодо назви заявника касаційної скарги та було зазначено по тексту … Основ'яненської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби …, колегія суддів вважає за необхідне виправити допущену описку, визначивши у якості заявника касаційної скарги Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 41 ГПК України).

Сторонами у справі про банкрутство згідно норм Закону про банкрутство визначені кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, визначений положеннями п. 3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 51 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Інспекцією в апеляційній скарзі вказується на те, що при прийнятті місцевим судом оскаржуваної постанови не враховані приписи щодо необхідності перевірки податковим органом достовірності та повноти складеного щодо Боржника ліквідаційного балансу та передбачену законодавством адміністративну відповідальність за порушення складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу) тощо, а також на неможливість здійснити щодо Товариства податкової перевірки у зв'язку із невстановленням та відсутністю його за місцезнаходженням, про що було повідомлено податкову міліцію з метою розшуку вказаного платника податків, що в сукупності свідчить про ухилення Боржника від проведення стосовно нього документальної перевірки.

Однак, слід наголосити на тому, що ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах ДПІ не зазначається про наявність кредиторських вимог до Боржника та звернення із відповідною заявою у даній справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що в Бюлетені державної реєстрації від 24.05.2011 року № 179 (14), тобто майже за сім місяців до порушення даної справи про банкрутство було опубліковано оголошення, відповідно до вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, про прийняття власником Товариства рішення про ліквідацію останнього (т. 1 а.с. 56-59). З моменту публікації вказаного оголошення інформація щодо рішення про ліквідацію Товариства стала загальновідомою.

Вищенаведене свідчить, що податковий орган -Інспекція, мала і достатньо часу, і правових підстав до порушення справи про банкрутство провести належним чином перевірку стосовно Боржника відповідно до вимог п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України.

Що ж до посилання на неможливість здійснити таку документальну перевірку стосовно Боржника у зв'язку із невстановленням останнього за його місцезнаходженням, касаційний суд погоджується із відповідними аргументами, наведеними апеляційним судом в оскаржуваній постанові та враховує винесення апеляційним судом з цього приводу по результатам апеляційного провадження щодо Інспекції окремої ухвали з підстав недоліків у роботі вказаного податкового органу.

Так, апеляційним судом було встановлено, з посиланням на надані у справі документи стовно перевірки підприємства Боржника -наказ про перевірку, направлення, запит тощо (т. 1 а.с. 90-95), що під час з'ясування податковим органом місцезнаходження Товариства з метою проведення лише в грудні 2011 року щодо нього документальної перевірки працівниками вказаного органу був здійснений вихід за іншою адресою (м. Харків, вулиця Гагаріна, 129), ніж за якою був зареєстрований Боржник згідно його реєстраційних документів - (м. Харків, проспект Гагаріна, 129, кімната 98 -т. 1 а.с. 9-29). Також, апеляційний суд, з посиланням на довідники вулиць м. Харкова зазначив, що у м. Харкові існують: вулиця Гагаріна, проспект Гагаріна та провулок Гагаріна.

Встановивши ці обставини, апеляційний суд дійшов висновку про неналежність виконання Інспекцією своїх обов'язків, у зв'язку з чим апеляційним судом також було винесено окрему ухвалу від 18.09.2012 року (т. 4 а.с. 84-89).

У зв'язку із цим суд касаційної інстанції вважає неналежним посилання Інспекції, зокрема в апеляційній скарзі, на повноваження податкового органу щодо здійснення контролю за додержанням порядку та умов щодо сплати податків, за відсутністю належних доказів щодо проведення дій з цього контролю у встановлений законом спосіб -шляхом проведення податкової перевірки тощо.

У зв'язку із викладеним слід зазначити, що заявником апеляційної скарги не викладено належних обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана постанова про визнання Боржника банкрутом (за відсутністю доказів на підтвердження кредиторських вимог Інспекції та доказів недотримання досудової процедури звернення із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство) порушує права і охоронювані законом інтереси вказаного податкового органу.

Крім цього, суд касаційної інстанції зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом про банкрутство.

У зв'язку із цим слід додати наступне.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, яким встановлений місячний термін для направлення кредиторами своїх претензій до боржника, що ліквідується в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство ліквідатору заяв із вимогами до банкрута з дня офіційного оприлюднення судового рішення про визнання цього боржника банкрутом, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку і після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також, Інспекція, у разі незгоди з відмовою ліквідатора Товариства надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).

У зв'язку із викладеним та враховуючи положення ст. 210 Господарського кодексу України щодо вимог про набуття статусу кредитора неплатоспроможного боржника, встановлений ст.ст. 1, 11, 14, 15 та ст. 51 Закону про банкрутство порядок набуття особою статусу, зокрема, кредитора -сторони та учасника провадження у справі про банкрутство, а також викладений у даній постанові правовий аналіз норм ст. 91 ГПК України щодо права на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ДПІ на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції (ст. 91 ГПК України) не набула статусу кредитора Боржника або учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Підприємства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, у зв'язку з чим вказана інспекція, відповідно, не була стороною або учасником провадження у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосувалася її прав та обов'язків, а тому не мала права звертатись з апеляційною скаргою на постанову про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Однак, встановивши обставини ненабуття ДПІ правового статусу та прав учасника провадження у справі про банкрутство Боржника, а також дослідивши згадані вище обставини щодо неналежного виконання Інспекцією дій з проведення документальної перевірки стосовно Товариства, апеляційний суд, між тим, прийняв невірне судове рішення, переглянувши по суті постанову про визнання Товариства банкрутом за скаргою Інспекції (та залишивши її без змін), а відповідно і порушив норми процесуального права.

Так, згідно норм п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір за поданою Інспекцією апеляційною скаргою на постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року - припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування цієї постанови місцевого суду та прийняття нової постанови про задоволення вимог ДПІ задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 7, 14, 15, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 210 Господарського кодексу України, ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 75 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 80, ст.ст. 89, 90, 91, 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. у справі № 5023/10603/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Харківської області від 24.01.2012 р. у справі № 5023/10603/11".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 29.11.2012 року.