Постанова № 27758940, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2012 р. Справа №2а-9276/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

за участю сторін:

представник позивача - не з`явився;

відповідач - не з`явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у сумі 400,00грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не здійснювалась сплата єдиного податку в порушення Указу президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.08.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.27), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.28).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі у клопотанні зазначив, що погоджується із позовними вимогами (а.с.30).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України "Про державну податкову службу в України", відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 27.07.2010 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства"від 03.07.1998р. №727/98 (Далі Указ №727/98) врегульовані правовідносини пов'язані з застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства, що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійного обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно до абзацу 6 п.2 Указу №727/98 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пункт 5 Указу №727/98 передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно з законодавством України.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідно до облікової картки платника податку за відповідачем значить заборгованість у розмірі 400,00грн (а.с.7).

Відповідно до п.п.6.2.1., 6.2.3. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем була винесена вимога форми Ф1 № 1/6120 від 27.10.2010 року та направлена відповідачу але у зв'язку із неможливістю вручення вимоги було складено акт №11675/24-1 від 30.12.2010 року та розміщено на дошці оголошень від 30.12.2010 року (а.с.14). До теперішнього часу заборгованість не сплачено.

Судом з'ясовано, що на час розгляду справи за відповідачем значиться заборгованість в розмірі 400,00, її наявність і розмір підтверджуються довідкою про стан розрахунків платника податків з бюджетом (а.с.23).

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази сплати заборгованості, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 400,00грн., код платежу 8518050203, р/р 34211379700005 до місцевого бюджету Центрального району м.Сімферополя в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополя, ЄДРПОУ 38040558, МФО824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.