Рішення № 27753860, 23.08.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/3956/12

23.08.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Бліннікової К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 листопада 1998 року на Таврійській товарно-сирьєвій біржі за договором купівлі-продажу у відповідача ОСОБА_2 вона придбала квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєструвала 16 листопада 1998 року у районному бюро реєстрації технічної інвентаризації. Після укладення зазначеного договору відповідач виїхав із селищна і на даний час місце його перебування не відомо. Вона повністю сплатила відповідачу вартість відчуженої квартири АДРЕСА_1 і протягом чотирнадцяти років її право власності на неї ні хто не оспорював, однак оскільки договір купівлі-продажу не був оформлений нотаріально, наданий час вона позбавлена можливості подарувати зазначену квартиру сину. На підставі викладеного просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 12 листопада 1998 року з ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала у повному об'ємі.

Відповідач до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався за останнє відомим місцем проживання.

За згодою позивачки відповідно до ст. ст. 76, 224 ЦПК України суд вважає можливим винести рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши доводи позивачки, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені нею позовні вимоги задоволенню не підлягають в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12 листопада 1998 року за договором купівлі-продажу, який був зареєстрований на Таврійській товарно- сирьєвій біржі за № 087, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 за 1 600 гривень квартиру АДРЕСА_1. При цьому за умовами договору 800 гривень вона передала ОСОБА_2 до його підписання, а решта 800 гривень сплатила 26 лютого 1999 року, що підтверджується розпискою, написаною у присутності голови Урожайнівської сільської ради Павлятенко С.А. На підставі зазначеного договору 16 листопада 1998 року Сімферопольським районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10-12, 16).

Ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до правовідносин, що виникли між сторонами у зв'язку з укладення договору купівлі-продажу, підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР від 17 липня 1963 року № 1540-УІ.

Згідно зі ст. 86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність».

В силу ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року № 697-XII, який був чинним на час укладення сторонами договору купівлі - продажу, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Ст. 47 ЦК УРСР визначено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. При цьому у ст. 227 ЦК УРСР вказується на обов'язкове нотаріальне посвідчення лише договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

За ч.ч. 1, 2, 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-XII, в редакції станом на 12 листопада 1998 року, біржовою операцією визнається угода, яка в цілому відповідає умовам: представляє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обороту на товарній біржі; якщо її учасники є членами біржі та якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за укладеною угодою дня. Угоди зареєстровані на біржі не потребують нотаріального засвідчення та вважаються укладеними з моменту реєстрації на біржі.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору і ціна.

12 листопада 1998 року сторони домовились відносно усіх істотних умов договору купівлі-продажу, який був зареєстрований на Таврійській товарно - сирьєвій біржі за № 087, та відбулося повне його виконання як збоку позивачки ОСОБА_1, яка здійснила оплату, так і з боку відповідача ОСОБА_2, який прийняв оплату та передав ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.

На підставі п. п. 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 9 червня 1998 року № 121, яка була чинна на момент укладення сторонами договору купівлі-продажу, державну реєстрацію права власності на об'єкти

нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, до яких відносяться квартири багатоквартирного будинку, в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників незалежно від форми власності і здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, зокрема, відносяться договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Беручи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що по справі відсутній предмет спору, договір купівлі-продажу від 12 листопада 1998 року не містить умов, які б суперечили законодавству, діючому на час його укладення, він є дійсним і позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим виходячи з положень п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 317, 319 ЦК України їй належить право володіти, користуватися, розпоряджається зазначеним майном на власний розсуд та вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 6, 41, 47, 86, 153, 224, 227 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 16, 316, 317, 319, 328, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 серпня 2012 року.

Суддя