Ухвала суду № 27752481, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1416/12/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Анісімов О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Алєксєєва В.О.

-Ступакової І.Г.

в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року управління Пенсійного фонду України (далі УПФ) в Цюрупинському районі Херсонської області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_2 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 981,50 грн., оскільки згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до звіту за 2011 рік, зобов'язання по єдиному внеску до Пенсійного фонду складає 4 010,30 грн. Крім того, здійснено часткове погашення боргу у розмірі 1 028,80 грн., виходячи з чого сума боргу, що сума недоїмки на момент подання позову, складає 2 981,50 грн.

Відповідач надала письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, звернувся в інтересах неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд. Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач здійснює функції зазначеної організації. Однак, сама організація не суб'єктом владних повноважень, а є самоврядною некомерційною організацією, що здійснює управління у сфері загальнообов'язкового державного страхування. Таким чином, дії позивача є неприпустимими виходячи із вимог ст. 104 КАС України. Враховуючи вищевикладене, відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року адміністративний позов УПФ України в Цюрупинському районі Херсонської області до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задоволений у повному обсязі.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 981,50 на р/р 37197076002121 в УДК служби України в Цюрупинському районі, код банку 38045231, МФО 852010, код ЗКПО 21294916.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 06 листопада 2001 року. Згідно наданого ФОП ОСОБА_2 звіту про нарахування єдиного внеску фізичними-особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за базовий звітний період 2011 року, відповідач є платником єдиного податку, у зв'язку з чим зобов'язана нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначаються нею самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні нею підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до змісту вищевказаного звіту ФОП ОСОБА_2 за 2011 рік нараховано 4 010,30 грн. сум єдиного внеску. Звіт поданий за підписом від імені відповідача та датований 02 квітня 2012 року.

Згідно із змістом копії картки особового рахунку відповідача протягом 2011 року нею здійснено часткову сплату сум єдиного внеску у розмірі 1 028,80 грн. Таким чином, станом на момент подачі позову сума боргу по сплаті єдиного внеску, що залишається непогашеною відповідачем, складає 2 981,50 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що факт подачі відповідачем звіту про нарахування нею сум єдиного внеску за 2011 рік свідчить, що вона самостійно для себе визначила суму єдиного внеску (при цьому, частина визначеного нею зобов'язання нею погашено самостійно).

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 11, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що до компетенції адміністративного суду не відноситься спори щодо стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків до неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Пунктом 6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал. (ч.6 ст. 20 вказаного Закону).

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI внесені зміни до пп. 4 п. 8 р. XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески". Зазначений Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

Щодо правового статусу Пенсійного фонду України, то відповідно абз. 3 п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в аб.6 п.1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Наказом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.1 Положення).

Відповідно до абз.6 п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" встановлено перелік правових норм, що стосуються діяльності Пенсійного фонду саме як самоврядної організації, та які набирають чинності після перетворення Пенсійного фонду у таку самоврядну організацію.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент подачі позову Пенсійний фонд України не перетворено у самоврядну неприбуткову організацію, така організація не зареєстрована у встановленому законом порядку.

Таким чином, на даний момент Пенсійний фонду України має статус органу державної влади та діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

Враховуючи наведене та приписи п.5 ч.2 ст. 17 КАС України, судова колегія зазначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на ці публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог УПФ України в Цюрупинському районі Херсонської області до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: