Ухвала суду № 27752411, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 1570/2153/2012

Категорія: 2.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Ступакової І.Г.

в зв'язку з відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі , про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби (далі ДПС) України, Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (Любашівської МДПІ Одеської області ДПС) про зобов'язання:

· ДПА України (у теперішній час ДПС України) не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; зберегти за позивачем форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

· Любашівську МДПІ Одеської області (у теперішній час Любашівська МДПІ Одеської області ДПС) здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків за раніше встановленою формою обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації); не вносити інформацію про позивача до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він за своїми релігійними переконаннями відмовляється від надання йому ідентифікаційного номеру платника податків. З проханням не реєструвати його у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та в подальшому здійснювати його облік лише за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та місцем реєстрації, про що зробити відмітки у паспорті, позивач звернувся до відповідачів, але йому було відмовлено, оскільки згідно до вимог ПК України платники податків, які відмовляються від ідентифікаційного номеру, реєструються в тому числі також за номером та серією паспорта в окремому реєстрі, а він ці дані у повідомленні для здійснення його реєстрації не зазначив. Отримавши, на його думку, безпідставну відмову, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Представники відповідачів подали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, в якому зазначили, що позовні вимоги не підтримують та просили позов залишити без задоволення.

В процесі розгляду справи, в зв'язку з реорганізацією, ДПА України замінена на ДПС України, а Любашівська МДПІ Одеської області -на Любашівську МДПІ Одеської області ДПС.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 звернувся до Любашівської МДПІ Одеської області з заявою, в якій зазначає, що він за своїми релігійними переконаннями просить в подальшому здійснювати його облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем проживання), не вносити інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у його паспорті (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Позивач також звернувся до ДПА України із заявою, в якій зазначив про те, що він за своїми релігійними переконаннями не може і не хоче користуватися електронним цифровим ім'ям - індивідуальним цифровим кодифікатором, відмовляється від цифрового кодифікатора та просить не вносити інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за ним форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по - батькові, роком народження).

Любашівською МДПІ Одеської області та ДПС України повідомлено позивача, що ПК України запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків без використання ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи.

Позивачем 29 грудня 2011 року подано до Любашівської МДПІ Одеської області повідомлення за формою №1П фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, яке Любашівською МДПІ Одеської області залишено без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що у вищевказаному повідомленні не заповнено усі необхідні реквізити, а саме - рядки 25 - 31 ("Місце роботи", "Телефон", "Паспорт фізичної особи"). Крім того, у вказаному повідомленні, позивач здійснив відмітку про те, що з дією ст.ст. 63, 70 ПК України не згодний.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивач не дотримався вимог, передбачених актами чинного податкового законодавства та не вчинив дії, які пов'язані з реалізацією права на відмову від ідентифікаційного номеру, а тому факт порушення прав позивача з боку відповідачів відсутній.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 63, 70 ПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що відповідно до ст. 32 Конституції України він категорично проти передачі даних про себе до державних органів, оскільки данні, яки необхідно зазначити в повідомленні за формою №1П, є конфіденційною інформацією.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Конституції України ніхто не можу бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитись від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби (п.63.6 ст. 63 ПК України).

Пунктом 70.1 ст. 70 ПК України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Таким чином, ПК України не передбачає можливість вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а, навпаки, передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставляння в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Також, абз.2 п.1 роз. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків, затвердженого наказом ДПС України від 17 грудня 2010 року №954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1388/18683 визначено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Відповідно до п.2 роз. ІІ зазначеного Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою №1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності) (абз.1,2 п.1 роз. VIII Положення).

Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Для заповнення повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних (пп.2, 4 роз. VIII Положення).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а саме повідомлення за формою №1П, для заповнення якої використовується паспорт особи та інші необхідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги, позивач свідомо не вказав в повідомленні необхідні данні, та зазначив, що ці данні є конфіденційною інформацією, а тому у відповідності до ст. 32 Конституції України, він категорично проти передачі цих даних про себе до державних органів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що факт порушення прав позивача з боку відповідачів відсутній, а доводи позивача ґрунтується на помилковому застосуванні норм права, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДПС України, Любашівської МДПІ Одеської області ДПС про зобов'язання вчинити певні дії є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: