Постанова № 27752410, 22.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1570/4254/11

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури Вербовщук С. Г.

від позивача Кравченко І. В.

від відповідачів ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай», Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, за участю прокуратури Одеської області, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000221520, 0000181520, 0000211520, 0000231520, 0000191520, 0000201520, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 31.05.2011 року № 000233170.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі акту перевірки, висновки якого є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000181520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 4930532,88 гривень та штрафних санкцій в сумі 1232633,22 гривень, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000211520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 3886861,72 гривень та штрафних санкцій в сумі 971714,78 гривень, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, визнано протиправними та скасовані у повному обсязі податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000221520, 0000231520, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 31.05.2011 року № 000233170 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 295251,67 гривень та штрафних санкцій в сумі 73812,92 гривень, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року №№ 0000201520, 0000191520 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай», Спеціалізована державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратура Одеської області в апеляційних скаргах зазначають про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянти вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційних скаргах Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Одеської області ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні позовних вимог, а в апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині , якою відмовлено позивачеві в позові та прийняття нової постанови із задоволенням в повному обсязі позову ТОВ «Алакозай».

Оскільки даний спір за своєю природою є економічним спором , т. я. предметом спору є податкові повідомлення-рішення , якими позивачу визначені певні суми грошових зобов'язань, з якими не погоджується ТОВ «Алакозай», а суд першої інстанції скасував частину оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на певні суми податкових зобов'язань, без достатнього економічного розрахунку та обґрунтувань, для повного та всебічного з'ясування обставин справи за клопотанням ТОВ «Алакозай»на стадії апеляційного розгляду справи ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. по справі була призначена судова економічна експертиза, висновок якої 03.07.2012р. був направлений до суду та залучений до матеріалів справи (т.3 арк.спр.14-192).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, наявні у справі документи, докази та висновки судової економічної експертизи, судова колегія дійшла до висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, у зв'язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне .

Судом першої інстанції вірно встановлено , що на підставі направлень від 28.02.2011 року № 46, від 11.04.2011 року № 88/15-2, виданих СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Алакозай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 203/15-2/31432553/34 від 13.05.2011 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Алакозай»:

пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, абз.4-5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.2 п.7.3 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 12077378 гривень та занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5448664 гривень;

пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 та 4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп. «д»пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 3900107 гривень; завищення суми від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2154087 гривень; крім того, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, рядок 22.2 за грудень 2010 року, що відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, до рядка 23.1 січня 2011 року, на суму 1801178 гривень;

згідно з пп.7.7.1, пп.7.7.2, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством занижено суму бюджетного відшкодування на 1500273 гривень;

абз.1 п.2.1 ст.2, абз.1 п.3.4 ст.3, пп.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.16.3.5 п.16.3 ст.16, пп. «а»п.17.2 ст.17, пп. «а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого фізичним особам, податковим агентом яких є ТОВ «Алакозай», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включались суми та вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), сплачених підприємством на їх користь, у зв'язку із чим донараховано податку в розмірі 314429,49 гривень;

п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вищевказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.05.2011 року:

форми «П»№ 0000221520, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12077378 гривень;

форми «Р»№ 0000181520, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5448664 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 1362166 гривень;

форми «Р»№ 0000211520, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3900107 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 975026,75 гривень;

форми «В4»№ 0000231520, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2334262 гривень;

форми «В2»№ 0000191520, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1500273 гривень (вказану суму зараховано у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів);

форми «С»№ 0000201520, яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення касової дисципліни в розмірі 10880 гривень;

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року № 000233170, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 314429,49 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 78607,37 гривень.

По податковому повідомленню-рішенню № 0000221520 на суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12077378 грн. та податковому повідомленні-рішенню від 31.05.2011 року № 0000181520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5448664 гривень та штрафних санкцій в сумі 1362166 грн. судова колегія вважає за необхідне зазначити.

Посадові особи СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за наслідками проведеної перевірки дійшли висновку про порушення підприємством пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, абз.4-5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.2 п.7.3 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( надалі Закон № 334/94-ВР) , в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 12077378 гривень.

Судом першої інстанції при винесені рішення по справі вірно застосовані норми матеріального права та визначено законодавство, яке регулює спірні правовідносини, однак помилково розраховані суми, які підлягають сплаті по оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата

В ході розгляду справи та проведення судової експертизи по справі встановлено, що ТОВ «Алакозай»придбав у Компанії ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL товар (чай) для реалізації. Згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Алакозай»даний товар (чай) оприбутковано.

Таким чином, відповідно статті 334 Цивільного кодексу України, до ТОВ «Алакозай»перейшло право власності на даний товар. Реклама власного товару (чаю), згідно до умов договорів (Угоди на збут товару від 25.12.2009 року та Контракту № 20091110 від 10.11.2009) проводилась ТОВ «Алакозай»від свого імені та за свій рахунок у 2010 році. У зв'язку з чим ТОВ «Алакозай»понесено витрати, а не отримано дохід, тому підприємство обґрунтовано віднесено до складу валових витрат суму понесених витрат в розмірі 1654967,58 грн. без ПДВ, відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ТОВ «Алакозай»не надавав Компанії ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL безоплатні послуги з реклами.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість висновків перевіряючих щодо порушень ТОВ «Алакозай»пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідного зменшення валового доходу у розмірі 1654967,58 гривень. При цьому віднесення даної суми до валових витрат прямо передбачено законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ «Алакозай»здійснює різні види оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Відповідно до умов договорів на реалізацію чайної продукції та сигарет ТОВ «Алакозай»повинен своїми силами поставляти товар. У зв'язку з чим, для автомашин, які знаходяться на обліку ТОВ «Алакозай», для виконання умов договорів необхідно було придбати ПММ. Таким чином, витрати ТОВ «Алакозай»на придбання ПММ пов'язані з господарською діяльністю даного підприємства. На балансі підприємства рахується 91 одиниця транспортних засобів, за допомогою яких відбуваються поставки товарів покупцям.

Підприємством були надані до суду подорожні листи, що підтверджують очевидний зв'язок використання транспортних засобів для власної господарської діяльності. Таким чином, придбане паливо не є безоплатно наданим додатковим благом для водіїв автотранспорту ТОВ «Алакозай», а безпосередньо використовувалось у господарській діяльності підприємства..

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень ТОВ «Алакозай»пп.5.2.1 п.5.2, абз.4- пп 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено валові витрати в розмірі 1654033,54грн.

Також суд вважає, що при здійсненні зазначених робіт не мало місце безоплатного надання товарів (робіт, послуг) на користь третіх осіб, що відповідно п. 1.23, п.1.31 ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) тягне донарахування валових доходів в розмірі 1654033,54 грн., оскільки на виконання умов Договорів поставок ТОВ «Алакозай»придбавало ПММ для подальшого збуту товару.

Судом встановлено, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Алакозай»обґрунтовано віднесено суму витрат на придбання консультаційних послуг до складу валових витрат в розмірі 110000,0грн., оскільки консультаційні послуги, надані ФОП ОСОБА_5 згідно договору від 01.12.2009 року, відповідають господарській діяльності ТОВ «Алакозай»та підтверджені первинними документами.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання за цим правопорушенням є неправомірним та підлягають скасуванню.

Суд вважає, що встановлене відповідачем порушення пп. 5.2.1 п.5.2, абз.4-5 пп.5.3.9 п.5.3. ст..5 Закону України від 28.12.1994р.№ 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у 4 кварталі 2010 року віднесено до складу валових витрат, витрати на придбання сигарет у &G Corporation»по договорам купівлі-продажу №09/9 від 01.12.2008 та №10 від 10.03.2010 у сумі 3328807,45грн., які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, що в частині визначення податкового зобов'язання в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях за цим правопорушенням є неправомірними та підлягають скасуванню, в зв'язку з тим, що основними видами діяльності ТОВ «Алакозай»згідно КВЕД є: 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами та 52.26.0 роздрібна торгівля тютюновими виробами. Також судом в безспірному порядку встановлено факти придбання та реалізації сигарет.

Крім того, перевіряючі дійшли висновку про включення ТОВ «Алакозай»витрат до складу валових без підтвердження факту придбання товару на загальну суму 14426360,50 гривень, у тому числі по періодах у І кварталі 2010 року - в сумі 3689703,40 гривень, у II кварталі 2010 року. - в сумі 918172,45 гривень, у III кварталі 2010 року -в сумі 7165872,35 гривень, у IV кварталі 2010 року - в сумі 2652612,30 гривень.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про безтоварність операцій між ТОВ «Алакозай»та ПП «Жасмін-Ті»та «сумнівність»постачальника - ПП«Жасмін-Ті»ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на первинні документи.

Таким чином, висновки перевіряючих про порушення ТОВ «Алакозай» вимог пп.5.2.1 п.5.2, абз.4-5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, внаслідок чого підприємством безпідставно сформовані валові витрати з огляду на «сумнівність»постачальника - ПП«Жасмін-Ті»та безтоварність операцій між ТОВ Алакозай»та ПП «Жасмін-Ті»- є беззмістовними та необґрунтованими. У зв'язку із цим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань на підставі зазначених порушень - є неправомірними та підлягають скасуванню.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.3, абз.4-5 пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого ТОВ «Алакозай»віднесено до складу валових витрат суми витрат на роботи (послуги), використання у господарській діяльності яких не підтверджено відповідними документами (відсутні документи, що підтверджують зв'язок даних витрат з фінансово-господарською діяльністю) в сумі 2115500,90 гривень.

Судом встановлено, що ТОВ «Алакозай»уклав договори на постачання робіт (послуг) з передпродажної підготовки продукції, з розміщення товару у торгівельній мережі, з просування товару, з маркетингових послуг.

Також судом встановлено, що первинні документи, а саме всі надані акти послуг з передпродажної підготовки продукції, з розміщення товару у торгівельній мережі, з просування товару та маркетингових послуг містять назви та реквізити контрагентів, містять назву виконаних робіт (послуг), підписані у двосторонньому порядку та завірені печатками підприємств.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті

Згідно абз.4-5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи викладене, платник податку має право включити витрати на просування товару на ринку, передпродажну підготовку та розміщення (викладку) товару на вітринах і спеціальних конструкціях до складу валових витрат на підставі пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР (за умови, що цей товар продається (надається) таким платником) мережі, з просування товару та маркетингових послуг у сумі 2115500,90 грн. без ПДВ.

Крім того перевіряючими встановлено, що ТОВ «Алакозай»була порушена методологія податкового обліку, що привело до перекручування даних, зазначених у декларації з податку на прибуток, та підприємством було віднесено до валових витрат за 2010 рік витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у сумі 6713900 грн., чим було порушено абз.4-5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп.1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до пп.2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, податковою інспекцією при проведені перевірки та опису виявленого порушення не забезпечено чіткого викладення змісту виявленого порушення та способу його вчинення. Такий акт перевірки не може бути достатнім та переконливим доказом неправильного формування валових витрат, оскільки дуже стислий зміст акту перевірки не дозволяє визначити наявність факту порушення та вину позивача. При цьому, в судовому засіданні представники відповідача, всупереч ст.71 КАС України, не змогли пояснити змісту та обставин виявлених порушень.

На підставі викладеного суд не може погодитися із висновками за актом перевірки щодо завищення підприємством валових витрат у 2010 році на 6713900 гривень в результаті віднесення до валових витрат - видатків, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, рівно як і з висновком за результатами встановлених фактів щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 12077378 гривень. У зв'язку із вищевикладеним, позовні вимоги ТОВ «Алакозай»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000221520 від 31.05.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12077378 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що відповідно до положень статті 3 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Подібне правове положення унормоване й в статті 142 Господарського кодексу України, згідно якої прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що донарахуванню податкових зобов'язань в частині сплати податку на додану вартість слугувало зменшення податковим органом від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12077378 грн., а також той факт, що судовим експертом спростовані висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, які містяться в акті перевірки, підлягає й скасуванню в повному обсязі податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000181520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5448664 гривень та штрафних санкцій в сумі 1362166 гривень.

Стосовно податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000211520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 3900107 гривень та штрафних санкцій в сумі 975026,75 гривень та № 0000231520 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 334 262 грн. судовою колегією встановлено.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2011року за № 000231520 встановлено порушення п.п.3.1.1. п. 3.1. ст. 3 , п.4.1 ст.4, п.4,2 ст.4 ,пп.6.1.1. п.6.1.ст.6 п.п. «д»пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.1,п.п.7.4.4., пп7.4.5.п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями). У зв'язку з цим зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 2334262,0грн.

В акті перевірки перевіряючими визначено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), підприємством ТОВ «Алакозай»не нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму безоплатно наданих послуг підприємству ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL LTD за послуги реклами на суму 220704,01 грн.

Згідно з пп.2 п.1 ст.495 ЦК України майновим правом інтелектуальної власності на торговельну марку є виключне право дозволяти використання торговельної марки.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст.627 ЦК України). В силу ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу»реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ст.9 вищевказаного Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу; реклама на телебаченні і радіо повинна бути чітко відокремлена від інших програм на її початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів або коментарів ведучих; інформаційний, авторський або редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама»чи «На правах реклами».

Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до підпункту 1.31 статті 1 вищевказаного Закону безоплатне надання товарів для цілей оподаткування розглядається як продаж.

Таким чином, у платника податку - отримувача безоплатно наданих товарів збільшується валовий дохід відповідно до підпункту 4.6.1 статті 4 вищевказаного Закону, а платник податку, що надає такі товари (роботи, послуги), збільшує свої валові доходи на суму безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 4.1.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР.

Разом із тим, у випадку здійснення безоплатного розповсюдження товарів (робіт, послуг) в рекламних цілях, у разі якщо таке розповсюдження можна чітко ідентифікувати як рекламу, то таке безоплатне надання товарів (робіт, послуг) не включається до складу валових доходів платника податку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків перевіряючих щодо порушень ТОВ «Алакозай»пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідного зменшення валового доходу в розмірі 1654967,58 гривень. При цьому віднесення даної суми до валових витрат прямо передбачено законодавством.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість, відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У свою чергу, поставка послуг це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (абз.3 п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку із вищевикладеним, не ґрунтуються на вимогах законодавства висновки перевіряючих про обов'язок ТОВ «Алакозай»сформувати податковий кредит у розмірі 220704,01 гривень по операціях рекламного характеру, та допущення підприємством порушень пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, на виконання вищевказаної дилерської угоди, ТОВ «Алакозай»під час проведення рекламних заходів придбавались фотокамерами для здійснення у роботі мерчендайзерів та торгівельних представників фотозйомки розміщеного товару та рекламних матеріалів в торгівельних мережах, холодильники для зберігання продуктів харчування, пральні машини для прання робочого одягу, тканини для шиття фірмового одягу, плеєри DVD для перегляду рекламних відеоматеріалів (проектів) з метою їх погодження та подальшої трансляції на каналах телебачення, печі СВЧ для підігрівання готової їжі, запаєчно-пакувальна машина для пакування товару, снігозбиральна машина та інше.

Придбання товарів здійснювалось у постачальників: ПП «Фулл моушн», ПП «РОСМАР», ТОВ ТВП «Кліо Продактс Груп», ТОВ «Компанія «Престиж-ІНФО», ТОВ «Аксілайн», ДФ ТОВ «Вист-Сервіс», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фірма «Арт Пак Лтд», ТОВ ВТП «НОРД-СЕРВІС», що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними. Суми понесених витрат на придбання зазначених товарів ТОВ «Алакозай»віднесено до валових витрат, а сплачений ПДВ до податкового кредиту.

Судом встановлено, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Алакозай»обґрунтовано віднесено суму витрат на придбання консультаційних послуг до складу валових витрат в розмірі 110000,0грн., оскільки консультаційні послуги надані ФОП ОСОБА_5, згідно договору від 01.12.2009 року, відповідають господарській діяльності ТОВ «Алакозай»та підтверджені первинними документами.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання за цим правопорушенням є неправомірним та підлягають скасуванню.

Як було встановлено за результатами судової економічної експертизи ТОВ «Алакозай» не надавало компанії ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL безоплатні послуги з реклами.

До того ж, як вбачається з висновку судової експертизи, судовому експерту надані податкові накладні, які отримані ТОВ «Алакозай»у 2010 році від постачальників послуг реклами, складені відповідно до вимог п.п. «д» п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та п. 18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 із змінами, внесеними Наказом ДПА України від 30.06.05р. № 244. Вищеназвані податкові накладні відображені у даних реєстрах та включені до податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних періодів

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У зв'язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового кредиту на підставі зазначених порушень, є неправомірними та підлягає скасуванню.

Також, в ході податкової перевірки відповідачем визначено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) у серпні 2010 року встановлено заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 13245,28 грн., у зв'язку з реалізацією автомобілів виходячи з договірної вартості, тобто нижче оціночної вартості.

Судом встановлено, що за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобілю продаж цей вчинено за балансовою вартістю.

Відповідно статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У зв'язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ на підставі зазначених порушень - є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), судом встановлено, що ТОВ «Алакозай», на виконання умов Договорів поставок, придбавались ПММ для подальшого збуту товару.

Придбане паливо не було безоплатно наданим додатковим благом для водіїв автотранспорту ТОВ «Алакозай», а безпосередньо використовувалось у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків перевіряючих про заниження податкового зобов'язання в розмірі ПДВ 356655,32грн.

У зв'язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання на підставі зазначених порушень - є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно Акту перевірки в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), яким встановлено -«якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включаються до складу податкового кредиту»підприємством ТОВ «Алакозай»протягом перевіряємого періоду було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 356655,32грн

Судом встановлено, що податкові накладні, отримані ТОВ «Алакозай»при придбанні ПММ за 2010 рік, складені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податкова накладна є звітним документом та водночас розрахунковим документом.

Дослідивши надані документи та висновки судової експертизи судова колегія дійшла до висновку, що витрати на придбання палива пов'язані з господарською діяльністю підприємства ТОВ «Алакозай».

У зв'язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання на підставі зазначених порушень - є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення пп. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Алакозай»віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1891143,82грн., який не призначається для їх використання в господарській діяльності.

Як вище зазначалося, основними видами діяльності ТОВ «Алакозай» за КВЕД являються: 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами та 52.26.0 роздрібна торгівля тютюновими виробами. Також судом в безспірному порядку встановлено факти придбання та реалізації сигарет

Таким чином, судом встановлено, що висновки акту перевірки, щодо порушення пп. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) щодо завищення податкового кредиту у сумі 1891143,82грн. є неправомірним та підлягають скасуванню.

Перевіряючими встановлено порушення п.п.7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого до складу податкового кредиту в перевіреному періоді було включено суму ПДВ без підтвердження факту придбання товару на загальну суму ПДВ 2885272,1 грн., та ПДВ 404408,0 грн. які сплачені за послуги з передпродажної підготовки продукції, з розміщення товару у торгівельній мережі, з просування товару та маркетингових послуг.

Як зазначалося вище, ТОВ «Алакозай»уклав договори на постачання робіт (послуг) з передпродажної підготовки продукції, з розміщення товару у торгівельній мережі, з просування товару, з маркетингових послуг та до суду надані відповідні документи, які підтверджують обґрунтованість включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а саме, податкові накладні, виписані постачальниками послуг з передпродажної підготовки продукції, з розміщення товару у торгівельній мережі, з просування товару та маркетингових послуг на отримувача ТОВ «Алакозай»у 2010 році.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про правомірність віднесення 404408 гривень до податкового кредиту ПДВ по операціям по просуванню товару (розташуванню на полках, передпродажній підготовці товару, наданню торгівельних місць, послуг з поліпшення споживчих якостей та ін.), у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань та штрафних санкцій за вищезазначеними порушеннями є неправомірними та підлягають скасуванню.

Встановленні перевіряючими порушення п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР та п. 18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 підприємством ТОВ «Алакозай» було завищено суму податкового кредиту всього в розмірі 47054грн. є безпідставними та неправомірними, в зв'язку з тим, що до суду були надані первинні документи, а саме, податкові накладні, які складені відповідно до вимог п.п. «д» п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та п. 18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 із змінами, внесеними Наказом ДПА України від 30.06.05р. № 244.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, судова колегія вважає, що відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) підприємство обґрунтовано віднесено до податкового кредиту по вищенаведеним податковим накладним у 2010 році ПДВ у сумі 47054грн.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, підлягають визнанню протиправним та скасуванню податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.05.2011 року № 0000211520 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 3900107 гривень та штрафних санкцій в сумі 975026,75 гривень та № 0000231520 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 334 262 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000191520 щодо заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 1500273 грн. судовою колегією встановлено.

Відповідно до п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

в) залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

г) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п 7.7.3. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, п.п 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) дає право платнику податку на бюджетне відшкодування, а не зобов'язує платника податку визначати суму бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0000191520 на суму заниження бюджетного відшкодування у розмірі 1500273 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 00002331701 на суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 314429,49 грн. судова колегія вважає зазначити наступне.

При проведенні податкової перевірки посадові особи СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі дійшли про порушення підприємством абз.1 п.2.1 ст.2, абз.1 п.3.4 ст.3, ч. «е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. 7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.16.3.5 п.16.3 ст.16, пп. «а»п.17.2 ст.17, пп. «а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, внаслідок використання палива працівниками підприємств (без підтверджуючих документів пов'язаних з господарською діяльністю), в результаті чого донараховано податку у сумі 295251,67 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Алакозай»згідно КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, оренда автомобілів, роздрібна торгівля тютюновими виробами.

У зв'язку із здійсненням позивачем господарської діяльності та з огляду на укладені договори із контрагентами, ТОВ «Алакозай»зобов'язано поставляти товар як покупцям такого товару, так і на власні склади. На балансі підприємства на час податкової перевірки рахувалось 98 одиниць транспортних засобів, за допомогою яких відбувались поставки товарів покупцям. Таким чином, придбане підприємством паливо не є безоплатно наданим додатковим благом для водіїв автотранспорту ТОВ «Алакозай», а безпосередньо використовувалось у господарській діяльності підприємства.

Наведені обставини також підтверджуються подорожніми листами, які надані ТОВ «Алакозай»судовому експерту для проведення судової економічної експертизи. В свою чергу, подорожні листи підтверджують очевидний зв'язок використання транспортних засобів для власної господарської діяльності та обґрунтованість витрат на паливо. Надані подорожні листи вантажного автомобіля підписані від імені диспетчера, від імені механіка, від імені водія та складені відповідно чинного законодавства.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Алакозай»щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 00002331701 в частині визначення податку з доходів фізичних осіб у сумі 295 251,67 грн. за цим правопорушенням є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню. Разом із тим, позивачем ані під час судового розгляду справи по суті , ані в ході проведення судової експертизи, жодним чином не спростовані висновки акту перевірки щодо іншої частини нарахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19177, 82 грн. У зв'язку із цим підстави для скасування в інший частині податкового повідомлення-рішення № 00002331701 на суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19177, 82 грн. відсутні.

В іншій частині судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, однак оскільки згідно ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції не має повноважень щодо зміни рішення суду першої інстанції у разі прийняття необґрунтованого рішення в частині позовних вимог, судова колегія дійшла до висновку що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що частково висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай», Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Одеської області -задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року -скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» задовольнити частково, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000181520, №0000211520, №0000221520, №0000231520, №0000191520, прийняті 31.05.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 31.05.2011 року № 000233170 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 295251,67 гривень та штрафних санкцій в сумі 73812,92 гривень, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишити без змін.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2012 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.