Ухвала суду № 27750282, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К-17351/10

№ К-17351/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009

у справі № 2-а-39431/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківтехноплюс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 09.06.2009 № 0000071800/3.

У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.12.2008 року за № 6819/18/22637873, про порушення норм підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку за травень, червень, вересень 2006 року на 2203,40 грн., 1380,00 грн. та 100,00 грн. відповідно у зв`язку з включенням сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»за господарськими операціями поставки будівельних матеріалів.

При цьому контролюючий орган послався на відсутність у ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»трудових ресурсів, основних фондів та обладнання для здійснення господарської діяльності, що свідчить про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» на поставку будівельних матеріалів (щебінь, бітум, цемент).

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2009 № 0000071800/3 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 5525,10 грн. (у т.ч. 3683,40 грн. -основний платіж та 1841,70 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку..

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (видаткових накладних, банківських виписок по рахунку ТОВ «Харківтехноплюс», рахунків-фактур, податкових накладних (а.с.184-196 т.1), подорожніх листів вантажних автомобілів (а.с 222-228 т.1), актів виконаних позивачем на користь інших суб'єктів господарювання будівельних робіт за травень, червень, жовтень 2006 року з використанням щебеню, бітуму, муфти, які вказані як об'єкт поставки в податкових накладних, виписаних ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»»(а.с. 117-179, т.1) суди попередніх інстанцій встановили факти придбання ТОВ «Харківтехноплюс»будівельних матеріалів загальною вартістю 22028,40 грн., у тому числі ПДВ, сплати цієї суми податку ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»як постачальнику, перевезення вказаних будівельних матеріалів транспортом позивача та використання позивачем будівельних матеріалів при виконанні будівельних робіт, що є основним видом господарської діяльності позивача. Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 86 КАС України.

Визнаючи не доведеним факт укладення позивачем з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»»фіктивного правочину поставки будівельних матеріалів, суд обґрунтовано виходив з того, що ДПІ не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаний щодо порушення вказаним товариством та його контрагентами чинного податкового законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак