Ухвала суду № 27750245, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К-16617/10

№ К-16617/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Франківському районі м. Львова

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2009

у справі № 2а-2345/09/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Майола»

до 1. Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова,

2. Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Франківському районі м. Львова

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДК України у Львівській області в особі УДК у Франківському районі м. Львова на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2602637,75 грн. за листопад, грудень 2008 року.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що правомірність формування сум бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 року була підтверджена перевірками податкових органів, а тому у силу норм Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон № 168/97-ВР) неповернуті з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування підлягають стягненню на користь позивача.

У касаційній скарзі ГУ ДК України у Львівській області в особі УДК у Франківському районі м. Львова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивач подав до ДПІ у Франківському районі м. Львова податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про виплату бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумах 903245,00 грн. та 1770009,00 грн. відповідно. Правомірність декларування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджені складеними за наслідками перевірок: актом від 07.02.2009 № 323/23-4/32712030, згідно якого підтверджено бюджетне відшкодування за листопад 2008 року у сумі 833503,00 грн., та актом від 06.03.2009 № 658/23-4/32712030 про підтвердження суми бюджетного відшкодування 1769134,75 грн. у податковому обліку за грудень 2008 року.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи те, що бюджетне відшкодування за у загальній сумі 2602637,75 грн. за листопад, грудень 2008 року підтверджено податковим органом, в тому числі висновками від 17.02.2009 № 61 на суму 833503,00 грн. та від 17.03.2009 № 89 на суму 176934,75 грн., а підставою для неповернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість за рахунок бюджетних коштів стало, як встановлено в судовому процесі, не включення позивача в реєстр платників податку на додану вартість, стосовно яких прийнято рішення про відшкодування з бюджету сум надмірно сплаченого податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак