Ухвала суду № 27750258, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2012 р. м. Київ К-25600/10

№ К-25600/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М. І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі № 2а-1250/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (ОДПІ)

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2010 позов задоволено частково: визнано недійсним рішення № 0000502343 від 16.10.2009 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 117565,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (ДП) 3,40 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2010 в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 117565,00 грн., позов задоволено частково: визнано недійсним рішення № 0000502343 від 16.10.2009 в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 73265,00 грн. В решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Красноармійська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Селидіввугілля»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт перевірки № 626/23-2/33426253 від 05.10.2009, яким встановлено порушення позивачем пунктів 1,2,9 статті 3 та пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР), а саме: непроведення через реестратор розрахункових операцій (РРО) розрахункових операцій на суму 12564,00 грн. та на суму 10949,00 грн. за надані перукарські послуги в період з 01.01.2008 по 31.03.2009 (розрахунки із споживачами здійснювались з видачею талонів довільної форми; по закінченню робочого дня готівка здавалась в кассу із оформленням одного прибуткового кассового ордеру); незберігання фіскальних звітних чеків № 0024, № 0096 від 14.03.2208 в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО); нероздрукування фіскального звітного чеку від 14.05.2008.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 00005022343 від 16.10.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 118925,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Донецькій області було прийняте рішення № 22759/10/25-013-5, яким рішення № 00005022343 від 16.10.2009 було скасовано в частині нарахування штрафної санкції у сумі 340,00 грн. (17,00 грн. х 20) за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека), в решті рішення № 00005022343 від 16.10.2009 залишено без змін.

Відповідно до пунктів 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Статтею 17 вказаного Закону встановлена відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій

За своєю суттю передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фінансові санкції є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню таких санкцій, наведеному в ст. 238 Господарського кодексу України (ГК).

Статтею 250 ГК встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки перевіркою встановлено, а у судовому засіданні підтверджено, що позивачем порушені вимоги пунктів 1,2 статті 3 та пункту 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР, відповідач мав право застосувати до позивача штрафні (фінансові) санкції, встановлені статтею 17 цього Закону, в межах строку давності, встановленого статтею 250 ГК. Оскільки штрафні санкції в розмірі 73265,00 грн. застосовані поза межами цих строків (правомірно за правопорушення в період з 16.10.2008 по 31.03.2009), суд апеляційної інстанцій зробив правильний висновок про неправомірність рішення № 00005022343 від 16.10.2009 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на цю суму.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Касаційний перегляд справи відповідно до вимог частини 2 ст. 220 КАС України здійснено в межах касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписН.Є. Маринчак