Постанова № 27748245, 28.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року 2а-5218/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представників позивача - Тимошенко А.В., Яценко Г.О.,

представника відповідача - Гордієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес"

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0001052204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 319818,75 грн., з яких: 255855,00 грн. - за основним платежем; 63963,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни за виконані роботи (надані послуги). На думку посадових осіб податкового органу, ніякі роботи (послуги) контрагентами фактично не виконувались (не надавались), позивач не мав на меті отримання результату робіт у дійсності, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Податковий орган стверджує, що укладені між позивачем та його контрагентами договори є нікчемними і такими, що порушують інтереси держави та суспільства, формування податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - роботи (послуги) виконані контрагентами в повному обсязі та оплачені позивачем, ці факти підтверджується документально і матеріальними носіями, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" є юридичною особою, що зареєстрована 08.05.2007 Виконавчим комітетом Шевченківської міської ради, перереєстрована 22.08.2012 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

У вересні 2012 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" за серпень 2011 року (акт перевірки від 27.09.2012 № 1427/22-4/35135725).

Внаслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 255855,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, які здійснювалися ним на підставі договорів, укладених між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" з приводу виконання робіт з виробництва аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів. На думку посадових осіб податкового органу, ніякі роботи контрагентами фактично не виконувались, а правочини позивач уклав з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань. Це суперечить інтересам держави і суспільства, тому правочини є нікчемними, а формування податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

На підтвердження відсутності факту виконання робіт за укладеними правочинами посадові особи податкового органу посилались на висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області від 25.09.2012 № 462 та від 25.09.2012 № 461, в яких експерт висловив думку про те, що підписи на договорах від імені гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 -керівників контрагентів, ймовірно виконанні не ними, а іншими особами.

За результатами перевірки Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0001052204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 319818,75 грн., з яких: 255855,00 грн. - за основним платежем; 63963,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт виконання робіт та оплати їх вартості, матеріальні носії, на яких відтворено результат виконаних робіт, а також зробив спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить дані про контрагентів позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У липні 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" (виконавець) укладено три договори від 27.07.2011 № 270711-1, від 27.07.2011 № 270711-2 та від 27.07.2011 № 270711-3, згідно з якими виконавець зобов'язувався за плату виконати роботи з виробництва аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів під умовними назвами: "Equity", "New Year", "8tnMarch", "Summer", "Перше Вересня" хронометражем 20 - 30 секунд для рекламування торговельної мережі клієнта замовника під знаком для товарів та послуг "Технополіс".

Загальна вартість виконаних робіт за вказаними договорами становить 1106649,60 грн., у тому числі ПДВ 184441,60 грн.

Факт виконання робіт підтверджується: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.08.2011 № РН-0000021, від 11.11.2011 № РН-0000022 та від 10.08.2011 № РН-0000023; актами прийому-передачі носіїв від 16.08.2011та від 11.11.2011. Крім того, представники позивача надали суду диски, що містить рекламні відеоролики для товарів та послуг "Технополіс", які були оглянуті судом під час судового засідання.

В оплату за виконані роботи позивач на підставі рахунків-фактур від 28.07.2011 № СФ-0000044, від 28.07.2011 № СФ-0000045 та від 28.07.2011 № СФ-0000046 перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" кошти в сумі 1106649,60 грн., у тому числі ПДВ 184441,60 грн. Факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями та копіями банківських виписок по рахункам позивача, що містяться в матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни робіт за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" п'ять податкових накладних (від 01.08.2011 № 1, від 16.08.2011 № 6, від 01.08.2011 № 2, від 01.08.2011 № 3 та від 10.08.2011 № 5) на загальну суму 1106649,60 грн., у тому числі ПДВ 184441,60 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" є юридичною особою, що зареєстрована 21.10.2009 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, стан юридичної особи - зареєстрована. Основними видами діяльності є: виробництво кіно - та відеофільмів, телевізійних програм; рекламні агентства; компонування кіно - та відеофільмів, телевізійних програм.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців убачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" є ОСОБА_4.

Під час судового розгляду позивач надав суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_4, якій він заявив, що особисто від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоактив Сінема" учиняв підпис на договорах, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес", та інших фінансово-господарських документах, зразків підпису для проведення почеркознавчих досліджень нікому не надавав, виїмка фінансово-господарських документів з очолюваного ним підприємства не здійснювалась.

У серпні 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" (виконавець) укладено договір від 01.08.2011 № 010811, згідно з якими виконавець зобов'язувався за плату виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика під умовною назвою: "Правда" хронометражем 30 секунд (коротка версія - 15 секунд) для рекламування торговельної мережі клієнта замовника під знаком для товарів та послуг "Аляска".

Вартість робіт за вказаним договором становить суму 428482,49 грн., у тому числі ПДВ - 71413,75 грн.

Факт виконання робіт підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.09.2011 та актом приймання-передачі матеріалів від 28.09.2011. Крім того, представники позивача надали суду диск, що містить рекламний відеоролик для товарів та послуг "Аляска", який був оглянутий судом під час судового засідання.

В оплату за виконані роботи позивач на підставі рахунку-фактури від 01.08.2011 № 00000030 перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" кошти в сумі 428482,49 грн., у тому числі ПДВ 71413,75 грн. Факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями та копіями банківських виписок по рахунку позивача.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни робіт за вказаною господарською операцією позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" податкову накладну від 10.08.2011 № 3 на суму 428482,49 грн., у тому числі ПДВ 71413,75 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" є юридичною особою, що зареєстрована 28.12.2007 Печерською районною в місті Києві державної адміністрацією, стан юридичної особи - зареєстрована. Основним видом діяльності є: виробництво фільмів; діяльність у сфері радіомовлення та телебачення; розповсюдження фільмів; тиражування відеозаписів.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців убачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" є ОСОБА_5.

Під час судового розгляду позивач надав суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_5, якій він заявив, що особисто від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" учиняв підпис на договорі, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес", та інших фінансово-господарських документах, зразків підпису для проведення почеркознавчих досліджень нікому не надавав, виїмка фінансово-господарських документів з очолюваного ним підприємства не здійснювалась.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання визначено позивачу у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку, сплачених контрагентам позивача у складі ціни виконаних робіт, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки, як стверджує податковий орган, ніякі роботи фактично не виконувались, договори про виконання цих робіт є нікчемними, а формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про відсутність факту виконання робіт, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти виконання робіт та оплати їх вартості підтверджуються документально і на матеріальних носіях, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем Державної податкової служби або відомості, одержані від податкової міліції чи інших підрозділів податкової служби, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи чи послуги) позивачем не отримувались.

Суд зазначає, що прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання, не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні акта перевірки убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт виконання послуг не перевіряли, оскільки перевірка була невиїзною, аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті лише на висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області, в яких експерт висловив думку про те, що підписи від імені гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, ймовірно виконанні не ними, а іншими особами (від 25.09.2012 № 462 та від 25.09.2012 № 461).

Водночас, суд зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів про створення за замовленням аудіовізуальних творів, які відповідач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи обидві сторони правочину є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за вказаними договором, укладеними між позивачем та контрагентами мали реальний характер - роботи виконавче були виконані, отримані і оплачені замовником, факт виконання робіт, отримання грошей сторонами та відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на договорах про створення за замовленням аудіовізуальних творів та інших ділових паперах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

Суд також приймає до уваги нотаріально засвідчені заяви громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, якими спростовуються твердження податкового органу.

За наведених обставин висновок податкового органу про нікчемність господарських зобов'язань, що виникли між позивачем і його контрагентами, є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконаних робіт позивачу з боку його контрагентів документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту виконання робіт у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Таким чином, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, є безпідставними.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0001052204, підлягає скасуванню як безпідставне.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.10.2012 № 0001052204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 319818,75 грн., з яких: 255855,00 грн. - за основним платежем; 63963,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" витрати по сплаті судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "30" листопада 2012 р.