Рішення № 27740495, 29.11.2012, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/16290/12

пр. № 2/2608/7019/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

29 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Святошинський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання такими, що втратили право користування квартирою, зняття з реєстраційного обліку та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування нею та вселення позивача як власника у спірну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2012 року позивачем була придбана на прилюдних торгах квартира АДРЕСА_1, де зареєстровані та проживають відповідачі, які добровільно звільняти спірну квартиру відмовляються, чим порушують права позивача як власника.

20.11.2012 року представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши третю особу Святошинський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою, зняти їх з реєстрації місця проживання та виселити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням уточнених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі до суду повторно не з'явилися, написали заяви про перенесення розгляду справи у зв'язку з їх хворобою. ОСОБА_2 також подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про оскарження прилюдних торгів.

В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про оскарження прилюдних торгів відмовлено протокольною ухвалою суду, з підстав відсутності доказів відкриття провадження по відповідній справі та розгляду відповідним судом справи про оскарження прилюдних торгів. В задоволенні клопотання було відмовлено також з підстав його необґрунтованості щодо неможливості розгляду даної справи до розгляду іншої.

Щодо заяв про перенесення розгляду. На підтвердження хвороби відповідачі надали копії листків непрацездатності. Проте, суд не може прийняти вказані документи, як належні докази того, що відповідачі не можуть з'явитися до суду, на підставі наступного. Всі троє відповідачі особисто подали заяви про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою, долучивши до заяв листки непрацездатності, через канцелярію суду в день видачі листків непрацездатності -28.11.2012 року, тобто, за день до судового засідання. Отже, в день видачі листків непрацездатності відповідачі змогли особисто з'явитися до суду та подати заяви. Вказане підтверджує ту обставину, що відповідачі могли з'явитися до суду. Жодна із копій листків непрацездатності не містять діагнозу захворювання та належним чином не завірена, а тому не можуть бути прийняті судом, як належні докази. Копія лікарняного листка ОСОБА_3 не містить посади лікаря, що видав листок та відтиску печатки. Копія лікарняного листка ОСОБА_2 не містить режиму лікування, посади лікаря, що видав листок та відтиску печатки. На жодному з листків немає штампу та печатки закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». Отже, надані листки непрацездатності заповнені з грубими порушеннями «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року N 532/274/136-ос/1406. Суд враховує, що ОСОБА_4 має представника по справі -ОСОБА_5 (а. с. 28), доказів неможливості з'явитися якого до суду не надано. ОСОБА_2 вже звертався до суду із заявою про перенесення розгляду справи у зв'язку із хворобою та обіцяв надати докази хвороби, проте, жодних доказів не було надано.

Наведене свідчить про навмисні дії відповідачів, направлені на затягування розгляду справи. Частина 3 статті 27 ЦПК України зобов'язує осіб, які беруть участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. В порушення даної норми, відповідачі недобросовісно користуються процесуальними правами, що порушує право позивача на розгляд судом справи протягом розумного строку, яке гарантоване йому ст. 157 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, суд вирішив ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся про слухання справи належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позов.

Встановлено, що 27.09.2012 року ПП «СП Юстиція»проведено прилюдні торги з продажу арештованого майна, що належить відповідачу ОСОБА_6 За результатами проведення прилюдних торгів ОСОБА_1 стала переможцем аукціону та придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується протоколом №1-К-150-СВ-і від 27.09.2012 року (а. с. 5-копія протоколу).

08.10.2012 року на підставі протоколу проведення прилюдних торгів ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві складено акт державного виконавця про проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), затверджений начальником ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва (а. с. 35 -копія акту).

09.10.2012 року, державний нотаріус Першої КДНК м. Києва Василевська О.П. на підставі акту про проведені прилюдні торги видала позивачу свідоцтво, яким посвідчила, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 (а. с. 36 -копія свідоцтва), про що здійснено запис в державному реєстрі правочинів (а. с. - 37 -копія витягу з реєстру).

01.11.2012 року право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в БТІ м. Києва, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (а. с. 38 -копія витягу).

На момент звернення до суду з позовом, встановлено, що, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі, а саме колишній власник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ОСОБА_4, що підтверджується довідкою форми №3, виданої єдиним районним розрахунковим центром філії №862 від 14.09.2012 року (а. с. 9).

Відповідачі в добровільному порядку звільняти квартиру відмовляються, житлово-комунальних послуг за спірне житло не сплачують.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Судом встановлено, що право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, припинилось внаслідок звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника ОСОБА_2

Позивач надав суду достатньо доказів у підтвердження обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та довів наявність у нього на праві власності спірної квартири.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Вказаною нормою визначені суб'єкти права користування квартирою, що перебуває у приватній власності. До таких суб'єктів відносяться: власники квартири та члени їх сімей.

Відповідачі не відносяться до вказаних суб'єктів права користування квартирою, тому у них відсутні правові підстави користування спірною квартирою. Відповідачі втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 в зв'язку з припиненням у попереднього власника права власності на неї.

Відповідно до ст. 109 ЖК Української РСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачем не надано доказів направлення відповідачам письмової вимоги про звільнення житла, а тому вимога про виселення відповідачів є передчасною та не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню вимога про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, оскільки вимога адресована не відповідачам, а невизначеному колу осіб та заявлена в порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якої зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

В силу наведеної норми позивач повинен звертатися до органу реєстрації з вимогою про зняття з реєстрації місця проживання відповідачів, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням. Суд не вправі підміняти функції державних органів (органи реєстрації), на які покладені обов'язки з реєстрації місця проживання громадян. В установленому порядку позивач не звертався до компетентних органів із заявою про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання, а тому дана вимога теж залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 109 ЖК Української РСР, ст. ст. 346, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2012 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ