Постанова № 27736160, 20.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9920/12/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АК «Укртранс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АК «Укртранс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «АК «Укртранс»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПАТ «АК «Укртранс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ПАТ «АК «Укртранс»за результатами якої 31.01.2012 року складено акт № 40/1-23-60-22890514 про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 141.1 ст. 141, п.п. 146.5 ст. 146 ПК України, Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 2 515 349 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 1 767 373грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 16.02.2012 року винесені податкові повідомлення - рішення №00000182360, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 767 373грн. та №0000192360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 945 673грн., в тому числі 2 515 349грн. - основний платіж та 430 324грн. - штрафні санкції.

Позивач вважаючи податкові повідомлення - рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень від 16.02.2012 року № 00000182360 та № 0000192360, а тому позов ПАТ «АК «Укртранс»не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та АКБ «Київ»укладено договір № 01/2005 від 11.01.2005 року про надання кредиту для покриття та по придбанню автотранспортних засобів на строк до 12.01.2008 року в сумі -550000,00 Євро зі сплатою 15% річних; договір №65/04 від 16.07.2004 року про надання кредиту на строк з 16.07.2004 року до 15.07.2007 року в розмірі 1 280 000,00 доларів США зі сплатою 15% річних; договір №24/2005 від 31.05.2005 року про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії строком на три роки з 31.05.2005 року до 30.05.2008 року в сумі 1 000 000,00 ЄВРО зі сплатою 14% річних.

За отримані кредитні кошти ПАТ «АК «Укртранс»було придбано вантажні транспортні засоби, які в подальшому були використані у власній господарській діяльності та оприбутковані у бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби». Суми нарахованих відсотків за кредитними договорами були включені до складу валових витрат тих податкових періодів, протягом яких вони були нараховані, та відображені в Декларації з податку на прибуток підприємств.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до вказаних договорів, протягом 2009-2011 років, неодноразово вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод, які в свою чергу, переважно стосувалися змін в частині п. 1.1 договорів, тобто предмету договорів, який визначає суму кредиту та строки кредиту. А саме, строк повернення кредиту визнається 28.02.2014 року включно. Також, з вказаних договорів вбачається, що термін їх дії визначається з моменту підписання до повного виконання сторонами всіх передбачених у них зобов'язань, що передбачено і не суперечить положенням ст. 629 ЦК України.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХГУ визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону).

З огляду на вказане, договори №24/2005, №65/04, №01/2005 є підставою для проведення відповідних операцій та передумовою для складання первинних документів, що містять відомості про господарську операцію і підтверджують факт її здійснення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження первинними документами валових витрат по нарахованим відсоткам за договорами, пролонгація за якими відсутня, спростовується положенням бухгалтерського обліку, так як факт понесення витрат, одночасно факт здійснення господарської операції, фіксують розрахункові документи, банківські виписки та інші документи стосовно сплати кредитних відсотків за договорами.

Стосовно твердження суду щодо помилкового віднесення ПАТ «АК «Укртранс»відсотків за кредитами до складу валових витрат поточних періодів, так як повинно було відносити затрати по відсоткам до первісної вартості придбаних автомобілів, тобто капіталізувати, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 141.1 ст. 141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку».

Підпунктом 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що відсотки за кредитами включаються до складу витрат лише в тому випадку, якщо витрати не включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу. Із аналізу вказаного Положення вбачається, що після доведення активу до стану, в якому він придатний для використання, капіталізація фінансових витрат припиняється.

Проте, вантажні автотранспортні засоби, які були придбані ПАТ «АК «Укртранс»за кредитні кошти АКТ «Київ», з моменту придбання та реєстрації їх в органах ДАІ УМВС України були задіяні в виробничій діяльності підприємства, а тому не можуть розглядатися кваліфікаційним активом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, оскільки з моменту придбання вони вже готові до експлуатації.

Крім того, суд першої інстанції зазначає про відсутність у податкового органу даних щодо облікової політики з чим колегія не може погодитись.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «АК «Укртранс»надано оригінали облікових політик за період 01.01.2010-30.09.2011 років, в яких визначається, що облік витрат за врахованими відсотками по отриманих кредитах для придбання транспортних засобів ведеться на рахунку 84 («Інші операційні витрати) (п. 4.7., 4.8), що доводить, що ПАТ «АК «Укртранс»не проводиться капіталізація фінансових витрат відповідно до наказів про облікову політику та вимог діючого законодавства України.

Отже, з аналізу вказаних вище правових норм та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що вказане є необхідними та достатніми підставами для віднесення позивачем нарахованих відсотків до складу валових витрат за користування кредитними коштами.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильно вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 196,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АК «Укртранс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.02.2012 року № 00000182360 від 16.02.2012 року та № 0000192360.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текс постанови виготовлено 22.11.2012 р.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.