Постанова № 27733023, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6053/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 у справі за адміністративним позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Військової частини А-0543 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ніжинська ОДПІ Чернігівської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А-0543 про стягнення податкового боргу у розмірі 4 520, 00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду -скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.05.1999 відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 68/06, організаційно-правова форма -установа, форма власності -державна, орган управління -Міністерство оборони України, вид діяльності -оборона, а також має філію, яка взята на облік як платник податків з 22 грудня 2008 р. за № 7666, що підтверджується відповідною довідкою № 7666 від 22.12.2008.

Відповідача взято на облік платника податків ДПІ у Рокитнянському районі Київської області за № 2525 від 22.07.1995, що підтверджується довідкою № 12 від 14.07.2006.

У лютому 2010 року філією Військової частини А-0543 подано до ДПІ в м. Ніжин розрахунок з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно вказаного розрахунку відповідачем нарахована сума податку за 4 квартал 2010 року у розмірі 4520, 00 грн.

На момент виникнення спірних правовідносин принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначались Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991.

Відповідно до статті 14 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно статті першої Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»№ 1963-XII від 11.12.1991 (надалі за текстом «Закон № 1963-XII») платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування (закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011. згідно з Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010).

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені в статті 3 Закону № 1963-XII та встановлені в залежності від типу транспортного засобу та об'єму циліндрів двигуна.

Згідно статті 5 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до статті 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу (закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 ).

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що відповідач не є платником податку з власників транспортних засобів.

Оскільки платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, організації й установи безвідносно до форми власності, на якій вони засновані, в т. ч. й державні, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника податку та при чітко визначеному ст. 4 Закону № 1963-XII колі осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття «власні транспортні засоби»наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Посилання відповідача на положення Закону України «Про Збройні Сили України»№ 1934-XII від 06.12.1991 є помилковим.

Названий закон не є законом з питань оподаткування. В той же час будь-яких пільг щодо сплати податку з власників транспортних засобів на підставі ст. 4 Закону № 1963-XII, який є спеціальним, військовим частинам не надано.

Крім того, згідно приписів п. 14 Порядку органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору .

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 -скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Військової частини А-0543 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Військової частини А-0543 відкритих в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018 у розмірі 4520, 00 грн. податку з власників наземних транспортних засобів на р/р 33218807700005, місцевий бюджет м. Ніжин, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 20.11.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.