Ухвала суду № 27732589, 30.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8165/11/0170/11

30.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА"- Алексєєв Вячеслав Володимирович, довіреність № 260 від 27.04.12

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 08.11.11 у справі № 2а-8165/11/0170/11

за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Ген. Васильєва, 32 "А",Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0001250700 від 22.06.2011 р. про зменшення Публічному акціонерному товариству Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 367 488,69 грн. та назначення штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма Селма" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 367488,69грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011року у зв'язку із тим, що по сумах ПДВ, які включені позивачем до податкового кредиту лютого 2011року, не отримано відповіді від інших податковий інспекції щодо контрагентів позивача за господарськими операціями з якими сформовано податковий кредит лютого 2010року.

Апеляційним розглядом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма Селма" є юридичною особою, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.23), знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополь як платник податків.

З 19.09.1997р. ПАТ Електромашинобудівний завод "Фірма Селма" є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100336917(а.с.29).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополь проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ Електромашинобудівний завод "Фірма Селма" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за січень 2011р.

За результатами перевірки складено акт №221/07/32785994 від 03.06.2011р., в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено завищення ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 367488,69грн., у зв'язку із порушенням останнім п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. (а.с. 7-14).

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що у зв'язку з відсутністю відповіді від податкових інспекцій щодо кінцевих постачальників по ланцюгу постачання, неможливо підтвердити факт отримання товарів, робіт, послуг на суму 367488,69грн. В акті перевірки зазначено, зокрема, що існує прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Як вбачається із зазначеного акту перевірки №221 від 03.06.2011р., шляхом співставлення здійснених відповідачем запитів та сум ПДВ, щодо яких направлено запити із додатком №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2011року, судом встановлено, що відповідачем здійснені запити до інших інспекцій задля проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, суми ПДВ по операціями з якими включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року, а не до складу податкового кредиту січня 2011 року.

На підставі акту №221/07/32785994 від 03.06.2011р., відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367488,69грн. (а.с.15).

Позивачем до ДПІ в м. Сімферополь направлено заперечення на акт перевірки (а.с.16-17), які відповідно до листа від 21.06.2011р. вих.№3678/10/07-00 відповідачем визнані безпідставними (а.с.18-22).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що висновки акту перевірки №221/07/32785994 від 03.06.2011р. щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у сумі 367488,69грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367488,69грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2. ст.200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Пунктом 200.4. цієї статті визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення.

Як вбачається із податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2011року, сума від'ємного значення поточного податкового періоду складає 378809грн.

Щодо сплати позивачем сум ПДВ, які заявлені до бюджетного відшкодування у лютому 2011року, контрагентам та до Державного бюджету України, судова колегія зазначає, що актом документальної позапланової виїзної перевірки №177/07-00/20732066 від 10.05.2011р. з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за лютий 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.01.2011р. до 31.01.2011р. відповідачем підтверджене правомірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у сумі 367488,69грн.

Крім того, судом першої інстанції до матеріалів справи залучені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, які підтверджують правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування, зокрема копії податкових накладних, платіжних доручень про сплату ПДВ контрагентам або до Державного бюджету України, прибуткових накладних, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, робіт(послуг), митних декларацій.

Судова колегія зазначає, що всі ці документи досліджувалися відповідачем при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №177/07-00/20732066 від 10.05.2011р., що вбачається із зазначеного акту перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що суми ПДВ, які включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року та щодо яких відповідачем направлено запити на проведення зустрічних перевірок не брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2011року, а відтак відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог ст.14 ПК України.

Щодо правомірності віднесення позивачем сум ПДВ у розмірі 338881,28грн.(загальна сума ПДВ щодо якої направлено запити про проведення зустрічних перевірок) до складу податкового кредиту лютого 2011року судва колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит за лютий 2011року, ґрунтується виключно на тому, що відповідачем не отримані відповіді на запити щодо проведення перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а відтак неможливо підтвердити або спростувати факт постачання товарів та робіт (надання послуг).

Такі підстави для зменшення суми податкового кредиту позбавлені будь-якого правового обґрунтування.

ПК України не ставить в залежність право платника податку на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту із проведенням перевірок його контрагентів податковим органом. Більш того, із вище визначених норми ПК України випливає, що право на нарахування податкового кредиту виникає за першою подією, або перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента або отримання товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

ПК України не ставить у залежність право платника податку на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту із фактичним отриманням цих товарів, робіт (послуг).

Слід зазначити, що у відповідача відсутні зауваження щодо наявності або належного оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит за січень 2011р., а в подальшому заявлене бюджетне відшкодування за лютий 2011р. Немає і зауважень щодо податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит лютого 2011року.

Судом першої інстанції до матеріалів справи залучені копії податкових накладних, суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011р., та щодо яких відповідачем направлено запити про проведення зустрічних перевірок.

Всі зазначені податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Також до матеріалів справи залучено документи первинного бухгалтерського обліку позивача, а саме приходні накладні, видаткові накладні, копії платіжних доручень про сплату вартості поставлених товарів (робіт, послуг), суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року та щодо яких направлено запит на проведення зустрічної перевірки. Зазначені докази підтверджують отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту лютого 2011року у сумі 338881,28грн.(загальна сума ПДВ щодо якої направлено запити про проведення зустрічних перевірок).

Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить будь - яких обґрунтувань щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2011року у розмірі 28607,41грн. (367 488,69грн. -сума яка зменшена актом перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, - 338881,28грн. (сума ПДВ податкового кредиту лютого 2011р., щодо якої направлено запити на проведення зустрічних перевірок).

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем та не може бути підставою для зменшення заявленого позивачем податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки акту перевірки №221/07/32785994 від 03.06.2011р., щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у сумі 367488,69грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367488,69грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.11 у справі № 2а-8165/11/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта