Ухвала суду № 27732604, 13.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4585/12/0170/2

13.11.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін: не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 07.06.12 у справі № 2а-4585/12/0170/2

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія"Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повдомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим №0004131502 від 26.04.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції в м.Сімферополі, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" 2146 грн. судового збору.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) № 0004131502 від 26.04.2012 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, було неправомірно прийнято рішення про зменшення суми податкового кредиту по ПДВ за лютий 2012 р.

Апеляційним розглядом встановлено, що працівники відповідача 12.04.2012 р. провели камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ , за результати якої склали акт №1255/15-2/03120667. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п. 198.1, п. 198.2 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п.201.1, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 419781 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 26.04.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004131502, згідно з яким йому нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 419781 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 104945 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №1255/15-2/03120667 від 12.04.2012 р., про порушення платником податків вимог ПК України, невірного визначення ним суми податкового кредиту по ПДВ за лютий 2012 р., не підтверджуються матеріалами справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача пояснив, що підставою для нарахування позивачу суми податкового зобов'язання по ПДВ був тільки факт анулювання у АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" свідоцтв платників ПДВ.

У податковій звітності по ПДВ за лютий 2012 р. , яку перевіряв відповідач, були відсутні будь-яки відомості щодо анулювання у АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" свідоцтв платників ПДВ. За таких обставин стає зрозумілим , що при фіксації у висновках акту камеральної перевірки №1255/15-2/03120667 від 12.04.2012 р. відомостей щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п.201.1, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України, відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень та у спосіб, що непередбачений ПК України.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що податковий орган зробив висновок про протиправність формування позивачем податкового кредиту по ПДВ за лютий 2012 р. у розмірі 419781 грн. в силу того, що у АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан"було анульовано свідоцтва платників ПДВ, в наслідок чого на думку податкового органу оформлені ними податкові накладні не можна визнати дійсними , а у позивача були відсутні правові підстав для формування податкового кредиту за рахунок сплачених ним сум ПДВ.

Судом встановлено, що актом № 394/15-2 від 19.05.2010 р. та актом №341/15-2 від 29.06.2011 р. відповідачем оформлені рішення про анулювання реєстрації АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан"платниками ПДВ.

Вказані рішення були визнані протиправними та скасовані постановами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 р. по справі № 2а-7269/10/15/0170 та від 05.10.2011 р. по справі № 2а-8138/11/0170/12 , які залишені без змін ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду відповідно від 17.01.2011 р. по справі №2а-7269/10/15/0170 та від 24.01.2012 р. по справі № 2а-8138/11/0170/12 .

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судові рішення про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ про анулювання реєстрації АТЗТ "Вітас"та ТОВ "Данкан" платниками ПДВ , оформлені актами № 394/15-2 від 19.05.2010 р. та №341/15-2 від 29.06.2011 р. , набрали законної сили 17.01.2011 р. та 24.01.2012 р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави вважати АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" суб'єктами підприємницької діяльності , які не зареєстровані платниками ПДВ, визнавати оформлені ними податкові накладні недійсними.

З огляду на зазначене вище судова колегія вважає, що були відсутні правові підстави для зменшення позивачу кредиту по ПДВ за лютий 2012 р. на 419781 грн. , яка дорівнює розміру податку , перерахованого АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" при здійснені оплати наданих ними послуг (товару).

Крім того, на вимогу суду позивачем надані документи, яки свідчать про укладення договорів з АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан"щодо надання послуг , отримання цих послуг платником податків у грудні 2011 р., проведення ним розрахунків вартості отриманих послуг ( в тому числі сплату ПДВ).

Так, до матеріалів справи надана копія договору оренди обладнання , укладеного 01.03.2008 р. з АТЗТ "Вітас", докази отримання зазначеного в договорі майна, обліку його у платника податків, оплати вартості послуг.

Позивачем надана копія договору № 13/08-Г від 01.08.2009 р., укладеного з ТОВ "Данкан", предметом якого було отримання від останнього товару -нафтопродуктів, копії документів щодо отримання товару, оплати його вартості.

Також до матеріалів справи залучена копія укладеного з ТОВ "Данкан" 03.07.2008 р. договору № 12/08-РС, предметом якого було надання послуг щодо підбору персоналу для забезпечення діяльності платника податків. До матеріалів справи також залучені копії заявок на підбор персоналу у лютому 2012 р. для забезпечення ведення господарської діяльності позивача, копії актів приймання -передачі виконаних робіт, докази оплати їх вартості.

В матеріалах справи відсутні докази не отримання позивачем послуг (товару) від АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан", не проведення платежів з ними ( в тому числі оплати ПДВ), а надані платником податків документи свідчать про використання ним отриманих послуг(товару) при здійснені господарської діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №1255/15-2/03120667 від 12.04.2012 р., про порушення платником податків вимог ПК України, невірного визначення ним суми податкового кредиту по ПДВ за лютий 2012 р. не підтверджуються матеріалами справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.12 у справі № 2а-4585/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта