Ухвала суду № 27728682, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12568/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" (далі -"Сервіс Буд Плюс") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.03.2011 №0000422304 та №0000432304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року позов було задоволено, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 24.03.2011 №0000422304 та №0000432304. На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2011 ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Сервіс Буд Плюс» з питань правовідносин з «С.Дж.Р.Груп» за період з 01.10.2008 по 31.01.2009, за результатами якої складенл акт перевірки № 125/1-23-40-33397060.

На вказаний акт ТОВ "Сервіс Буд Плюс" було подано заперечення, за результатами розгляду яких складено лист від 21.03.2011 №4213110/23-4010 "Про розгляд заперечення ТОВ "Сервіс Буд Плюс" до акту перевірки від 02.03.2011 №125/1-23-40-33397060", яким висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0000422304 та №0000432304, якими позивачу було визначено зобов'язання з ПДВ у сумі 70 144,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 14029,00 грн. та зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 88 685,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 17 537,00 грн.

На вказані рішення позивачем було подано скарги 06.04.2011 до Державної податкової адміністрації у м. Києві, 17.06.2011 та 21.06.2011 до Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 24.03.2011 №0000422304 та №0000432304 залишено без змін.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було укладено договори №63 від 11.08.2008, №76 від 30.09.2008, №77 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву зерносховища та №101 від 20.01.2009 підряду, роботи за якими були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Факт виконання робіт за договорами №63 від 11.08.2008, №76 від 30.09.2008, №77 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу та договором підряду №101 від 20.01.2009, підтверджується наявними в матеріалах справи належними податковими накладними №189 від 14.01.2009, №1058 від 10.10.2008, №1082 від 13.10.2009, №312 від 20.01.2009 та №3646 від 30.12.2008, довідками про вартість виконаних підрядних робіт б/н від 20.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 30.12.2009, б/н від 30.11.2009 та актами приймання підрядних робіт від 20.01.2009, від 14.01.2009, від 30.12.2009.

Оплата за отримані послуги проведена ТОВ «Сервіс Буд Плюс» на розрахунковий рахунок ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» в сумі 367 712,00 грн.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов`язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідачем не надано суду доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім надавалися послуги з виконання будівельних робіт із залученням ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та доказів того, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не сплачувало ПДВ з вказаних операцій.

Посилання відповідача на акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 складений старшим оперуповноваженим ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за адресою місцезнаходження не знаходиться, є необґрунтованими з огляду на те, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»перевірялись за період з 01.10.2008 по 31.01.2009, тобто за періоді який був до виникнення обставин на які посилається відповідач.

Крім того, 27.04.2011 старшим слідчим ОВС СУ податкової міліції Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду кримінальної справи №69-107 винесено постанову про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину порушеної відносно ОСОБА_3 за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, та згідно якої в ході проведення слідства по кримінальній справі №69-107 було встановлено, що ОСОБА_3 дійсно є засновником та директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та здійснював фінансово-господарську діяльність від його імені.

Доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності відповідачем надано суду не надано.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами №76 від 30.09.2008, №77 від 30.09.2008, №63 від 11.08.2008 та від №101 від 20.01.2009, а тому колегія суддів прийшла до висновку про правомірність декларування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за вказаними договорами, та про необґрунтованість висновку відповідача щодо нікчемності вказаних правочинів, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 24.03.2011 №0000422304 та №0000432304 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 20.11.2012