Ухвала суду № 27728432, 28.11.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/4269/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4269/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Крикливий В.В. Суддя-доповідач: Обідіна О. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Дорош А.І. Панченка О.О.

При секретарі : Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за користування житлово-комунальними послугами та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 415 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення в частині відмови в задоволенні її вимог скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування посилається на невірне застосування судом положень ст. 1232 ЦК України та помилковість висновків щодо відсутності поважних причин пропуску строку позовної давності.

Рішення суду позивачем ОСОБА_3 не оскаржувалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 6 вересня 2010 року, встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1990 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказаним рішенням відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову в частині вимог щодо надання їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом з визнанням за нею права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності на садовий будинок та насадження, розташовані на садовій ділянці АДРЕСА_3

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 8 серпня 2012 року, отримали його син -ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3

ОСОБА_2 в передбаченому законом порядку не зверталась до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Підставами своїх вимог ОСОБА_2 визначила те, що вона останні роки життя ОСОБА_4 утримувала та доглядала останнього, витрачала свої кошти на його лікування, несла витрати на поховання, на підставі чого пред»явила вимоги про стягнення коштів на відшкодування зазначених витрат в сумі 34552 грн. 82 коп., а також витрати за зберігання та управління спадковим майном в розмірі 6946 грн. 84 коп. Одночасно заявила вимоги про поновлення строку позовної давності, оскільки про порушення свого права дізналася 6 вересня 2010 року.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 1232 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним з них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів щодо факту понесення нею таких витрат на заявлену суму 34552 грн.82 коп.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до норм ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат, ОСОБА_2 суду надано -довідку ТОВ «Мед-сервіс»про вартість медичних препаратів (а.с.40), відповідь ПП ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 про понесення ОСОБА_2 витрат на придбання ритуальних товарів на поховання ОСОБА_4 з приєднаним товарним чеком на суму 919 грн.70 коп. (а.с. 41,42), довідкою директора ПВП «Ритуал»про середню вартість ритуальних послуг ( а.с. 43), актом від 02.02.2012 р., складеного громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про понесення ОСОБА_2 витрат на поховання ОСОБА_4 та придбання продуктів харчування на суму 1580 грн.

Відхиляючи вказані докази, суд першої інстанції визнав останні неналежними доказами.

З вказаною правовою оцінкою погоджується колегія суддів, оскільки вона ґрунтується на вимогах ст. 212 ЦПК України.

Крім того, погоджується колегія суддів з висновками щодо відсутності поважних причин пропуску строку позовної давності.

Так, після смерті спадкодавця у вересні 2008 року, позивач мала реальну можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, тобто з вимогою до спадкоємців щодо відшкодування витрат за правилами ст.1232 ЦК України.

Фактично пред'явивши такі вимоги лише в 2012 році, ОСОБА_2 використала їх як зустрічні вимоги, заперечуючи первісний позов спадкоємця ОСОБА_3

Розгляд в судах позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання черговості спадкування не є поважною причиною пропущення строку позовної давності.

За вказанх обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не надала належних доказів, які б підтверджували поважність пропуску звернення її до суду.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що надані позивачем її особисті розрахунки не є належними доказами, які б підтверджували понесені нею витрати.

Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували її витрати по охороні та утриманню квартири, а лише надана довідка директором КЖЕП №5 про оплату за квартиру АДРЕСА_2 1667 грн. 03 коп. за водопостачання, водовідведення, вивіз сміття та утримання будинку, з якої фактично не вбачається, хто саме здійснював таку оплату, які конкретно послуги оплачувались та за якими реквізитами така оплата здійснювалась .

Посилання апелянта на документальну доведеність витрат є безпідставними та не грунтуються на матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки при подачі апеляційної скарги апелянтом не було сплачено судовий збір в сумі 207 грн. 50 коп., вказана сума підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 жовтня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 207 грн. 50 коп. за банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді