Ухвала суду № 27727183, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К/9991/52909/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2012 року

у справі № 2а-10606/11/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортне об'єднання «Укркурорт»

до Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортне об'єднання «Укркурорт»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим № 0000381701 від 01.06.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання «Укркурорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2010р., складено акт № 551/23/32843689 від 18.05.2011 року, в якому зафіксовано порушення п. 1.2, п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: позивачем у вересні 2008р. не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичної особи у сумі 64 799,85 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.06.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000381701 про визначення суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 80 999,81 грн., в т.ч.: 64 799,85 грн. основного платежу та 16 199,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, податковий орган виходив з того, що фізичною особою ОСОБА_2 зроблено внесок в статутний фонд ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання «Укркурорт» (99,092%) загальним розміром 447 374 грн., а саме: грошові кошти на суму 15 375 грн. та рухоме майно на суму 431 999 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб з рухомого майна на суму 431 999 грн. останнім не сплачено.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах.

Згідно з абз. 1, 6 пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 цього Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту; придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Таким чином, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вказані операції не належать до операцій купівлі-продажу майна відповідно до норм ст. ст. 11, 12 вказаного Закону.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний