Ухвала суду № 27727175, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/52585/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року

у справі № 2а-872/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Ритм»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Ритм»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000762305 від 17.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП «Ритм»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за період: березень -листопад 2010 року, ТОВ «Промтехноопт»за період: квітень -липень 2011 року, реальності та повноти їх відображення в обліку, складено акт № 6452/2305/33817733 від 30.12.2011 року, в якому зафіксовані порушення: пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено податковий кредит, та як наслідок, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на суму 174 958 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, чим завищено податковий кредит, та як наслідок, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 171 551 грн. Всього перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 346 509 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.01.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000762305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 433 136,25 грн., в т.ч.: 346 509 грн. основного платежу та 86 627,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що в контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, основні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; наслідком діяльності контрагента позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагента.

Також судами встановлено, що 01.03.2010 року між ТОВ «ВТП «Ритм»(покупець) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(продавець) укладено договір №39 на придбання запірної арматури, гідравлічної продукції, електротехнічної продукції, пакувальних та паливно-мастильних матеріалів, сантехнічних виробів, лакофарбової продукції і т.д.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: розшифровками банківських виписок, платіжними дорученнями, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, в подальшому придбані у ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за договором №39 від 01.03.2010 року товарно-матеріальні цінності ТОВ «ВТП «Ритм»були реалізовані іншим суб'єктам господарювання.

04.01.2011 року між ТОВ «ВТП «Ритм»(покупець) та ТОВ «Промтехноопт»(продавець) укладено договір № 58 на придбання електротехнічної продукції, запірної арматури, гідравлічної продукції, сантехнічних виробів, пакувальних та паливно-мастильних матеріалів, лакофарбової продукції і т.д.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, розшифровками банківських виписок та платіжними дорученнями.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Тех-Агроремпоставка»та ТОВ «Промтехноопт»включені позивачем до податкових кредитів відповідних періодів, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, відповідно за 2010 та 2011 роки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній в 2010 році, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних та встановлення реального здійснення господарських операцій, є правильним судовий висновок про безпідставність донарахувань грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний