Ухвала суду № 27727173, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/11715/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі -ВАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -ДПІ у в м. Суми) в якому просить визнати дії протиправними.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позов ВАТ "Сумихімпром" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у в м. Суми залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Суми подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову ВАТ "Сумихімпром" відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Суми 13.04.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Сумихімпром" з питань достовірності і нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку липень - серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за жовтень 2008 року, лютий, квітень - липень 2009 року.

За результатами перевірки був складений акт 13.04.2010 року №2963/23-6/05766356, в якому зазначено порушення позивачем п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР, п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України в результаті чого ВАТ "Сумихімпром" завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 72881 грн. 50 коп., серпень 2009 року на суму 47701 грн. 50 коп.

На підставі акту зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 року №0000472306/0/28100, яким ВАТ "Сумихімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009 року на 72881, 50 грн., за серпень 2009 року на 37127, 50 грн., уточнюючий розрахунок за серпень 2009 року на 10574 грн., а всього - 120 583 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням позивач провів процедуру адміністративного оскарження.

За результатами розгляду ДПІ в м. Суми скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 року №0000472306/0/28100 залишено без змін, проте додатково винесене податкове повідомлення - рішення №0001172306/1/46698 від 21.06.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року у сумі 1161,83 грн.

ВАТ "Сумихімпром" не погодилося з рішенням ДПІ в м. Суми та звернулося до ДПА у Сумській області з повторною скаргою.

Рішенням ДПА в Сумській області від 26.07.2010 року №11058/10/25-005-67/90/ск про результати розгляду повторної скарги скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 20.04.2010 року №0000472306/0/28100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 17792,5 грн. та скасовано в цій частині рішення ДПІ в місті Суми від 21.06.2010 року №46259/10/25-010/24/ск про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

ДПІ в м. Суми 26.07.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001422306/2/56341, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року на суму 72881,50 грн., за серпень 2009 року на суму 19335 грн., 10574 грн., а всього на 102790 грн. 50 коп.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Сумихімпром" та ПВП "Валео+" укладено договору купівлі-продажу №24-386 від 07.02.2006 року. Отримання товару підтверджується податковими накладними та видатковими накладними, а також відповідними довіреностями. Відповідно п. 2.1 вказаного договору постачальник здійснює поставку товару транспортом в строки і на умовах, які визначені в Специфікаціях.

Як було вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанціями, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про те, що податковим органом не вбачається можливим провести перевірку підприємств-постачальників, які були контрагентами позивача, по 2-му, 3-му ланцюгу до виробника. Факт сплати податку до бюджету не встановлено.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України«Про ПДВ»визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону України«Про ПДВ»визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України«Про ПДВ»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України«Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій вірно досліджено, що факт отримання товару ВАТ "Сумихімпром" від ПВП "Валео+" в червні 2009 року на суму 548467,61 грн. (сума ПДВ -91411,27 грн.) та в липні 2009 року на суму 286210,98 грн. (сума ПДВ -47701, 83 грн.) підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями, транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом за рахунок постачальника.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України«Про ПДВ»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України«Про ПДВ»вказує, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 Закону України«Про ПДВ», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно визначено, що основною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем було зазначене те, що при проведенні невиїзної перевірки не вдалося за різними причинами встановити місцезнаходження контрагентів і висновок про те, що ними не сплачений податок на додану вартість у бюджет. Дане твердження в акті свідчить тільки про те, що ДПІ в м. Суми не виявилося за можливе встановити місцезнаходження контрагентів ВАТ "Сумихімпром", але не про те, що вони не зробили оплату ПДВ у бюджет за жовтень 2008 року, лютий, квітень-липень 2009 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що запити на встановлення місця знаходження не свідчать про фіктивність контрагентів, оскільки перевірка проведена не була і фіктивність таких контрагентів не була підтверджена. Відповідачем не досліджувалась можливість проведення операцій, відображених в обліку позивачем із зазначеними контрагентами та не перевірявся сам факт їх вчинення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що не було достатніх підстав у ДПІ у м. Суми для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та які б дозволили прийти до висновку про відсутність у ВАТ "Сумихімпром" права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров