Ухвала суду № 27726048, 30.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1448/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року Дочірнє підприємство «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002421600, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 545 721,15 грн. у тому числі за основним платежем на 363 814,10 грн. та за штрафними санкціями на 181 907,05 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі недостовірної інформації відповідача про господарські відносини з ТОВ «Укрпромбуд» та ПНВК «Атон». Посилаючись на первинні бухгалтерські документи позивач стверджував, що фактично отримав товари від цих постачальників. Перевезення здійснювалось власним транспортом позивача, оплата вартості товару здійснена у безготівковому порядку, придбаний товар використано у його власній оподатковуваній господарській діяльності. Також позивач вважав, що у податкового органу відсутні законні підстави визнавати нікчемними угоди позивача із його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у акті перевірки від 23 березня 2012 року №5/16-005/31918234, та з підстав, викладених у запереченнях на позов, і просив суд відмовити позивачеві у задоволені його позовних вимог.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року позовні вимоги ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002421600.

Стягнуто із державного бюджету на користь ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 188 грн. згідно платіжного доручення № 15271 від 26 квітня 2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За результатами позапланової, невиїзної перевірки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 23 березня 2012 року, предметом дослідження якої було дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських операцій позивача з ТОВ «Укпромбуд» у серпні 2011 року та з ПНВКП «Атон» у жовтні 2011 року, складено акт №5/16-005/31918234 (далі - акт № 5/16).

Актом перевірки встановлено, що у жовтні 2011 року позивач задокументував придбання у ПНВКП «Атон» дизельного палива, мазуту, цильбепсу, шарів д.90 та д.60 на загальну суму 1 691 124,59 грн. у тому числі ПДВ 281 854,1 грн. Придбання товару підтверджено договорами, бухгалтерськими документами та податковими накладними. Оплата за придбаний товар здійснена у безготівковому порядку. Отримані товари було передано видатковими накладними структурним підрозділам позивача.

Одночасно, відповідач зазначав, що завірені ксерокопії товарно-транспортних накладних, які супроводжували перевезення паливно-мастильних матеріалів та обладнання, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства так як відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363 ( далі - Правила № 363) товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання ТМЦ з обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідач вважав, що порушення у оформлені товарно-транспортних накладних полягають у тому, що у цих документах не внесено реквізити підприємства перевізника, номер подорожнього листа, код товару, дата та час виїзду, прибуття, характеристики нафтопродуктів, відсутнє посилання на довіреність та підпис водія.

Посилаючись на акт перевірки від 29 лютого 2012 року №861/232-4/30667437, відповідач стверджував, що у ПНВКП «Атон» відсутні податкові зобов'язання з продажу товарів позивачеві. За результати цієї перевірки відповідачем встановлено, що правочини ПНВКП «Атон» мають ознаки нікчемності, не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених цими правочинами на придбання та реалізацію товарів у квітні, травні, серпні, вересні, жовтні 2011 року.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що при перевірці податкового кредиту позивача за серпень 2011 року встановлено, що позивачем до його складу включено ПДВ у сумі 81 960 грн. по господарським операціям із ТОВ «Укрпромбуд». На запити податкового органу про надання документів, які підтверджують відносини з позивачем ТОВ «Укрпромбуд» відповіді не надав. Податковий орган за місцем реєстрації ТОВ «Укрпромбуд» повідомив, що з 26 жовтня 2011 року цей СПД не знаходиться за місцем реєстрації і тому перевірку вказаного постачальника не проведено. У зв'язку з ненаданням документів на вимогу податкового органу, відповідач вважає, що такі документи відсутні взагалі, а господарська операція між позивачем та ТОВ «Укрпромбудом» не підтверджена документально.

Відповідач вважав, що у зв'язку з тим, що не встановлено факту передачі товарів та послуг від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів, довіреностей, а також документів, що свідчать про транспортування товару - зазначені правочини укладені без мети реального настання наслідків та не створюють інших наслідків ніж їх недійсність.

На думку податкового органу, результати перевірки обставин здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Укрпромбуд» та ПНВКП «Атон» не підтверджують фактичне здійснення поставок товарів цими контрагентами, в наслідок цього надані податкові накладні таких постачальників не можуть бути підставою для формування податкового кредиту позивача у серпні та жовтні 2011 року.

Податковий орган стверджував, що податковий кредит у серпні та жовтні 2011 року, позивач сформував по нікчемним правочинам, у зв'язку з чим порушив вимоги п.44.1 ст. 44 п.54.1 ст. 54 пп.198.1, 198.2 198.6 ст. 198 п.201.1 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002421600, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 545 721,15 грн. у тому числі за основним платежем на 363 814,1 грн. та за штрафними санкціями на 181 907,05 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що маючи сумнів у реальності поставки та придбання товарів позивачем у зв'язку з неналежним оформленням товарно-транспортних накладних, відповідач не взяв до уваги той факт, що транспортування товару від постачальників здійснювалось власним транспортом позивача, у такому ж порядку проводилась передача придбаних товарів структурним підрозділам позивача. Крім того, суд вважав, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для не включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по придбаним позивачем товарам. Позивач не може бути вигодо набувачем від співпраці з ТОВ «Укрпромбуд» та ПНВК «Атон», оскільки фактично поніс витрати на сплату поставок товарів по спірним господарським операціям. Викладені в акті перевірки висновки відповідача про нікчемність правочинів з вказаними контрагентами є передчасними та безпідставними. У звязку з викладеним, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити вимоги позивача повністю,визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002421600.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі вказується, що товарно-транспортні накладні з суб'єктом перевезення - ПНВКП «Антон» складено з порушенням Інструкції від 20 травня 2008 року №281/171/578/155. Перевіркою ПНВКП «Антон» встановлено, що здійснені між підприємствами-контрагентами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Правочини між ДП «Херсонський облавтодор» та ТОВ «Укрпрормбуд» укладені без мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій , що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/ замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/ послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу згідно ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами.)

Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач здійснював господарські операції з придбанням товарів з ТОВ «Укпромбуд» у серпні 2011 року та з ПНВКП «Атон» у жовтні 2011 року.

За рахунок здійснення вказаних операцій ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» сформувало податковий кредит.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що податковий кредит у серпні та жовтні 2011 року, позивач сформував по нікчемним правочинам, у зв'язку з чим порушив вимоги п.44.1 ст. 44 п.54.1 ст. 54 пп.198.1, 198.2 198.6 ст. 198 п.201.1 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Крім того відповідач зазначав, що завірені ксерокопії товарно-транспортних накладних, які супроводжували перевезення паливно-мастильних матеріалів та обладнання, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

ТОВ «Укрпромбуд» не знаходиться за місцем реєстрації і тому перевірку вказаного постачальника не проведено, у зв'язку з чим господарська операція між позивачем та ТОВ «Укрпромбуд» не підтверджена документально.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС стосовно завищення позивачем податкового кредиту є необґрунтованим та передчасними.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту позивачем надано первинні документи про здійснення господарських операцій: податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, рахунки-фактури та платіжні доручення, договори поставки, укладеними ДП «Херсонський облавтодор» з «Антон» та ТОВ «Укрпромбуд».

Дослідивши подані ДП «Херсонський облавтодор» в підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином, містять достовірну інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції відбулися реально і тягнуть за собою настання реальних правових наслідків.

В акті перевірки відповідач посилався на порушення заповнення товарно-транспортних накладних як одну із підстав не визнання податкового кредиту по господарським операціям із придбання товарно-матеріальних цінностей в ПНВКП «Атон».

Судова колегія вважає, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для невключення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій, які відбулись. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту . В свою чергу позивачем в ході перевірки надано відповідачу всі первинні документи, якими підтверджується виконання господарських операцій по спірним угодам, зокрема договори, податкові та видаткові накладні, які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24 травня 1995 року.

На думку судової колегії, не встановлення податковим органом місцезнаходження постачальників не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки покупець не відповідає за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість постачальникам товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ПНВКП «Антон» та ТОВ «Укрпромбуд» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були платниками податків на додану вартість.

Колегія суддів звертає увагу на те, що проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, але законодавець не ставить в залежність формування податкового кредиту від проведення податковими органами таких перевірок.

Крім того, беручи до уваги викладене, суд першої інстанції, обґрунтовано посилаючись на ст. ст. 203, 204, 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України дійшов висновку, що недійсність вчинених позивачем правочинів із ТОВ «Укрпромбуд» та ПНВКП «Атон» законом прямо не встановлена і такі правочини слід було відносити до оспорюваних, у зв'язку з чим викладені в акті перевірки висновки податкового органу про нікчемність правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів не виносилися.

Таким чином, враховую викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ДП «Херсонський облавтодор» не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, оскільки здійснення господарських операцій підтверджена належними первинними документами, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002421600, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 545 721,15 грн. у тому числі за основним платежем на 363 814,1 грн. та за штрафними санкціями на 181 907,05 грн. прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Танасогло Т.М.

Суддя: підпис Бойко А.В.

Суддя: підпис Романішин В.Л.