Ухвала суду № 27724594, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 158259/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В C Т А Н О В И В:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В2» № 0000111504/0 від 12.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування та виходить за межі компетенції відповідача, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби форми «В2» № 0000111504/0 від 12.07.2012 року.

Приймаючи постанову суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТзОВ "Карпатнафтохім", правомірно маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про бюджетне відшкодування, надавши відповідачу уточнюючий розрахунок за ті періоди, у яких виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники.

Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області, яка покликаючись на те, що вказана постанова суперечить вимогам податкового законодавства, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивачем 19.04.2012 року подано до Калуської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із самостійним виявленням помилки, допущеної при поданні 31.03.2011 року уточнюючих розрахунків за період лютий-вересень 2010 року, внаслідок чого суми бюджетного відшкодування з ПДВ в цих періодах було занижено на 57 292 451 грн. Вказаними розрахунками позивач збільшив суми бюджетного відшкодування на суми їх заниження, вказані в уточнюючих розрахунках від 19.03.2011 року.

На підставі поданих уточнюючих розрахунків Калуською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий-вересень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №699/154/33129683 від 18.06.2012 року.

Як вбачається із зазначеного акту, податковим органом, з посиланням на п.п.7.7-7.7.4 та п.п.7.7.7.,7.8.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (напрям відшкодування - на рахунок платника у банку) за період лютий-вересень 2010 року на загальну суму 57 292 451 грн., задекларовану до відшкодування згідно з уточнюючими розрахунками, поданими 19.04.2012 року; а також підпунктів 200.4, 200.6, 200.14 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (напрям відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах) за період з лютого по вересень 2010 року на загальну суму 57 292 451 грн. згідно уточнюючих розрахунків, поданих позивачем 31.03.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 року за №0000111504/0, яким визначено, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 57 292 451 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Перевіркою від 18.06.2012 року встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з лютого по вересень 2010 року на загальну суму 57 292 451 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Положеннями пп. 7.7.3 визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов»язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Аналогічні норми містить Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року, а саме п.200.4, п.200.6, п.200.7, п.200.14.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлювався пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166).

Так, у разі якщо платником самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих ним податковій декларації, розрахунку (далі - податкова декларація) (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до зазначеної правової норми 19.04.2012 року позивачем подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із самостійним виявленням помилки, допущеної при поданні 31.03.2011 року уточнюючих розрахунків за період лютий-вересень 2010 року, внаслідок чого суми бюджетного відшкодування з ПДВ в цих періодах було занижено на 57 292 451 грн. Цими розрахунками позивач збільшив суми бюджетного відшкодування на суми їх заниження, вказані в уточнюючих розрахунках від 19.03.2011 року.

Таким чином, позивачем самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларуванням ним оплаченої частини від'ємного значення. Позивач самостійно виправив зазначену помилку - подав уточнюючий розрахунок, що в свою чергу виключає можливість застосування відповідачем наслідків, передбачених п.п. 7.7.7 п. 7.7, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 200.14 Податкового кодексу України.

Наведеними законодавчими приписами визначено порядок дій податкового органу у разі виявлення ним заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування. Лише встановивши заниження сум бюджетного відшкодування та направивши податкове повідомлення-рішення податкова інспекція може встановити добровільну відмову позивача від заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, висновок податкового органу про відмову від бюджетного відшкодування суми у розмірі 57 292 451, 00 грн. не може вважатись рішенням самостійно прийнятим платником, як то передбачено приписами вказаного Закону. Заявлення сум до бюджетного відшкодування при наявності відповідних підстав є правом, а не обов»язком платника податку.

Отже, ТзОВ "Карпатнафтохім", маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про бюджетне відшкодування, надавши відповідачу уточнюючий розрахунок за ті періоди, у яких виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог, та наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В2" №0000111504/0 від 12.07.2012 р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а - 2286/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2012 р.