Ухвала суду № 27724234, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 99890/12 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинської об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі за позовом державного підприємства «Волиньвугілля» до Нововолинської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року позивач - Державне підприємство «Волиньвугілля» звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0000012401/36, яким податковим органом застосовано до підприємства штраф у розмірі 1 865 258 грн. 07 коп.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що:

- застосування відповідачем штрафу за відчуження підприємством майна, яке перебуває в заставі без попередньої згоди органу ДПС є протиправним, оскільки Нововолинська ОДПІ надавала такі дозволи листами від 06.01.2012р. та 16.01.2012р.;

- порушення позивачем умов згоди, яка була зазначена у вказаних листах не може слугувати підставою для застосування штрафу, оскільки норма Податкового кодексу України чітко передбачає відповідальність саме за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, а не за порушення умов наданої згоди;

- акт опису майна №20 від 01.12.2011р. не може бути підставою для здійснення відповідачем будь-яких процесуальних дій, в тому числі й перевірки в подальшому описаного майна, оскільки податкових керуючим при його складанні допущено порушення стосовно його форми та змісту;

- акт перевірки не міг слугувати підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки факти, викладені у ньому не відповідають предмету перевірки, при його складенні не було зазначено первинних документів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення вимог ст.94 ПК України, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між відвантаженням вугілля та використанням коштів, зазначених у додатку до акту перевірки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.02.2012р. №0000012401/36 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі вартості відчуженого майна в сумі 1 865 258 грн. 07 коп.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що існування умови спрямування коштів, отриманих від реалізації вугілля в рахунок погашення податкового боргу підприємства, не ставить в залежність від її виконання наявність чи відсутність самої згоди, адже згода була отримана. Недотримання умов, викладених в листах Нововолинської ОДПІ, може лише тягнути відповідальність для посадових осіб, що допустили порушення у вигляді перерахування коштів на інші, ніж погашення податкового боргу, цілі, і, водночас, жодним чином не свідчить про відсутність згоди податкового органу на реалізацію майна у разі такого спрямування.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Нововолинська об»єднана державна податкова інспекція, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що дозвіл на здійснення платником податків будь-яких операцій з таким майном може бути виданий, якщо здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.01.2012р. по 23.01.2012р. працівником Нововолинської ОДПІ проведено перевірку стану збереження майна платника податків - ДП «Волиньвугілля», яке перебуває у податковій заставі, про що складено акт перевірки №1/24/32365965 від 01.02.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Волиньвугілля» ст.94 Податкового кодексу України, а саме: проведення в період з 01.01.2012р. по 20.01.2012р. відчуження арештованого та описаного в податкову заставу вугілля, згідно протоколу про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.12.2011р. №2 на загальну суму 1 865 258 грн. 07 коп. Зокрема, підприємством було реалізовано вугілля в кількості 3 895 т. на загальну суму 1 926 856 грн. 73 коп., однак забезпечено сплату податкового боргу в бюджет лише на суму 61 598 грн. 66 коп.

За наслідками перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012401/36 від 08.02.2012р. про зобов'язання сплатити штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що становить 1 865 258 грн. 07 коп.

Судом також встановлено, що позивач листами від 30.12.2011р. №2147/7.2/10-13 та від 06.01.2012р. №26/7.2/10-13 звертався до Нововолинської ОДПІ з проханням надати згоду на реалізацію вугільної продукції в кількості 10 200 т. (по 5 100 т. згідно з кожним листом) в зв'язку з тим, що вугілля майбутнього видобутку перебуває у податковій заставі, в зв'язку з чим відповідно до ст.92 ПК України платник податків може відчужувати таке майно тільки за згодою органу ДПС.

Нововолинська ОДПІ у своїх листах від 06.01.2012р. №167/24-005 та від 16.01.2012р. №452/24-005 не заперечувала проти відчуження вугілля у загальній кількості 10 200 т. (по 5 100 т. згідно з кожним листом) за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок погашення податкового боргу.

Згідно з інформацією про реалізоване вугілля в період з 01.01.2012р. по 20.01.2012р. (додатки №№1-4 до акту перевірки, надані на вимогу суду Нововолинською ОДПІ) ВП «Шахтоуправління Нововолинське» реалізував 2 397 т. вугілля на суму 1 398 793 грн., ВП «Шахта №9» реалізував 590 т. вугілля на суму 250 404 грн. 63 коп., ВП «Шахта «Бужанська» реалізував 908 т. вугілля на суму 277 659 грн. 10 коп., всього реалізовано 3 895 т. вугілля на загальну суму 1 926 856 грн.73 коп. При цьому, підприємством забезпечено сплату в бюджет податкового боргу на суму 61 598 грн. 66 коп.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п.п.94.2.1 п.94.2 ст.94 ПК України).

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п.94.5. ПК України).

Відповідно до ст.92 ПК України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно із ст.124 ПК України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі вартості відчуженого майна.

Пункт 14.1.31 ПК України визначає відчуження майна як будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування. Враховуючи це визначення, можна зробити висновок, що караними за цим пунктом є дії щодо відчуження майна, яке перебуває у власності суб'єкта правопорушення, та щодо відчуження якого цим кодексом вимагається згода органу державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що відповідь податкового органу згідно листів від 06.01.2012 року № 167/24-005 та від 16.01.2012 року № 452/24-005 не може розцінюватись як надання згоди на відчуження майна позивача, що перебувало у податковій заставі, у будь-якому випадку за відсутності застережень, оскільки прямої згоди на це податковим органом надано не було. Податковим органом заперечувалось таке відчуження, кошти від якого могли спрямовуватись на інші цілі, а ніж на погашення податкового боргу. В такому випадку, це зумовлювало відсутність самої згоди на відчуження майна позивача.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що в даному випадку існування такої згоди за своєю суттю без встановлення додаткових умов (обмежень) суперечила б змісту самого адміністративного арешту майна платника податків, оскільки призводила б до зменшення ймовірності його погашення.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що недотримання умов згоди на відчуження майна є фактичною відсутністю згоди Нововолинської ОДПІ на реалізацію такого майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що Нововолинською об»єднаною державною податковою інспекцією під час проведення перевірки державного підприємства «Волиньвугілля» не було допущено порушень норм податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.1,2,4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Нововолинської об»єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/0370/485/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог державного підприємства «Волиньвугілля» - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді : В.П. Сапіга

І.О. Яворський

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2012 року.