Рішення № 27723767, 20.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5023/4427/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1)Харківської міської ради, м. Харків та 2) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків простягнення 4590,32 грн

за участю :

прокурора - - Хвостенко О.Є. нак. №2124н від 08.10.12р.

1-го позивача - не з"явився.

2-го позивача - Гроссу Г.В. дов. №38-2071/471 від 10.05.12р.

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4590,32 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №4942 від 01.03.2007р.

Ухвалою суду від 03.10.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі № 5023/4427/12 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.10.12р.

Ухвалою суду від 15.10.12р. розгляд справи було відкладено на 20.11.12р.

12.11.12р. 2-й позивач через канцелярію суду з супровідним листом (вх.№18675) надав поштову квитанцію та поштовий опис, у якості доказів повторного направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Суд дослідив надані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Прокурор та представник 2-го позивача у судовому засіданні 20.11.12р. позовні вимоги підтримували в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник 1-го позивача у судове засідання не з"явився, однак, 30.10.12р. через канцелярію суду від 1-го відповідача - Харківської міської ради, надійшли письмові пояснення (вх.№17653), в яких він просить задовольнити позовні вимоги заявлені прокурором в повному осязі та розглядати справу без участі його представника. Надані пояснення було досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.10.12р., місцем знаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 15.10.12р., яка надсилалась на юридичну адресу відповідача повернута до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (згідно довідки поштового відділення арк. с. 57).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представника 2-го позивача, суд встановив наступне.

01 березня 2007 р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач 2) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений тимчасовий договір про постачання теплової енергії №4942.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Пунктом 6.3. договору відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати 2-му позивачу вартость, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.

2-й Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного Договору здійснив відпуск теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_2, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи.

Факт користування тепловою енергією у приміщенні відповідача підтверджується актами про включення та про відключення опалення належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи ( а.с.8).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість в сумі 4590,32 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 4590,32 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61070, АДРЕСА_1 реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) - 4590,32 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61070, АДРЕСА_1 реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.11.2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.