Рішення № 27723657, 22.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3586/12 вх. № 3586/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

за участю

розглянувши справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 65, код ЄДРПОУ 03196593);

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, код ЄДРПОУ 02648432);

про стягнення 15353,91 грн.

за участю:

позивача -Калюжна Л.О., 664/03 від 17.01.2012 р.;

відповідача -не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - відповідач) про стягнення зайво отриманих коштів на оплату санаторно-курортних путівок у сумі 15353,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на часткове повернення відповідачем зайво сплачених позивачем грошових коштів за отримані путівки, вартість яких не оподатковується ПДВ, по договору №02-42/20 від 06.05.2011р. про закупівлю послуг за державні кошти та відповідно до укладеної додаткової угоди №1 від 26.12.2011 р., на виконання умов яких позивач здійснив закупівлю санаторно-курортних путівок з урахуванням податку на додану вартість і повністю розрахувався за санаторно - курортні путівки у кількості 84, надані відповідачем до оплати у загальній сумі 539352 грн., у т.ч. ПДВ - 89892 грн., де із вказаної кількості путівок, 39 путівок було видано на санаторно-курортне лікування ветеранам війни, які визнані інвалідами на загальну суму 258336,00 грн., у т.ч. ПДВ - 43056,00 грн., однак враховуючи вимоги підпункту 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, якою зокрема зазначено, що операції з постачання путівок на санаторно-курортне лікування інвалідів звільняються від оподаткування ПДВ, позивач листом №1182/11 від 14.02.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою підписати акт звірки розрахунків та відшкодувати податок на додану вартість у сумі 43056,00 грн., проте відповідачем відповідно до наданого листа від 06.03.2012 р. №283, підписаного акту звіряння розрахунків та платіжного доручення визнає та сплатив із даної суми лише 27702,09 грн., різницю у сумі 15353,91 грн. повертати не збирається, що й стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом, при цьому нормативним обґрунтуванням даного позову є посилання на приписи ст. 1166 ЦК України, підпункт 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.

В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві, наданому 03.09.2012 р. до суду, вказує на те, що оскільки всі передбачені договором зобов'язання відповідачем були виконані належним чином та в повному обсязі, при цьому в договорі відсутні зобов'язання зі сторони останнього повертати ПДВ у відповідності до п. 197.1.6 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України; зазначив, що на момент проведення клірингових розрахунків санаторій "Бермінводи" не мав інформації про фактичну кількість інвалідів, у зв'язку з чим у відповідності до п. 187.7. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом, при цьому зазначив, що податкові зобов'язання в розмірі 20% у санаторію "Бермінводи" виникали при отриманні грошових коштів на розрахунковий рахунок, які приходили як сплата за путівки відповідно до накладних виписаних ним з ПДВ, та наданої калькуляції; у зв'язку з тим, що калькуляція на торги відповідачем була надана з ПДВ (бо санаторій є платником цього податку згідно законодавства), договір укладено з урахуванням ПДВ, розрахунки проводились з урахуванням ПДВ, тому не було підстав не нараховувати податкові зобов'язання по ПДВ; податок на додану вартість по розрахункам з Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинського району ХМР санаторієм було сплачено до бюджету за вирахуванням податкового кредиту. Також відповідачем зазначено, що оскільки Податковий кодекс України, прийнятий 02.10.2010 року N 2755-VІ (з розділом 4 "Податок на додану вартість"), який набрав чинність 01.01.2011 року та діяв до укладання договору, включно статтю 197.1.6, даний факт не був врахований у договорі і позивачем не було придбано путівки саме для інвалідів без урахування ПДВ. Санаторієм самостійно, після отримання відповідних документів, що підтверджують інвалідність особи - "довідок МСЕК", здійснено розрахунок калькуляції ліжкодня з урахуванням норм податкового кодексу прямо пов'язаних зі статтею 197.1.6, а саме ст. 199 та листом № 720 від 02.08.12 ця інформація доведена до позивача, а також здійснено повернення грошових коштів платіжним дорученням №2253 від 18.07.12 на суму 27702,09 грн. Відповідач зазначив, що вищенаведені дії свідчать про безпідставність посилання позивача на ст. 1166 ЦК про "майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю", навпаки, свідчать про виконання відповідачем всіх вимог чинного законодавства.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 22.10.2012 р. підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 22.10.2012 р. не направив, але надав до суду пояснення (вих. № 950 від 19.10.2012 р.), в яких просить суд відмовити в позові повністю та додатково до відзиву зазначає, що при перерахунку ПДВ за 2011 рік відповідно до наданої декларації за 2011 рік виникла частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними товарами (послугами) між оподаткованими та неоподаткованими операціями у розмірі 64,34%, тобто різниця у 35,66% не може бути включена до складу податкового кредиту, а є витратами підприємства. Загальна вартість ПДВ за путівками для інвалідів становила 43056,00грн. (із розрахунку 39 осіб по путівці 1104,00грн.). Також відповідач вказує на те, що листом № 283 від 06.03.2012 р. позивачу пропонувалось повернення частини коштів, що були розраховані відповідачем самостійно згідно з діючим законодавством. Разом із цим відповідачем були надані докази на підтвердження викладених обставин, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.09.2012р. продовжено строк розгляду справи за зачвою сторони до 24.10.2012р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

06.05.2011 р. між Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (замовник) та ДП "Клінічний санаторій «Курорт Березовські мінеральні води» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» (учасник) укладено договір № 02-42/20 про закупівлю послуг за державні кошти (а.с.10-12).

Відповідно до умов Договору, відповідач зобов'язався у 2011 році надати позивачеві послуги лікувальних закладів (санаторно-курортні путівки у кількості 83 шт.: лот№2 для оздоровлення хворих із захворюваннями органів травлення - 75 шт., лот №6 для оздоровлення хворих із урологічними захворюваннями - 8шт., Термін дії путівки 24 календарних дні) ветеранам війни, особам на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії і їх соціального захисту" та особам, зазначених у статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", а позивач зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.(п.п. 1.1., 1.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2011 р. (п.10.1. Договору).

Згідно з п.п.3.1. розділу 3 Договору ціна Договору становить - 549792,00 грн. у т.ч. ПДВ 91632,00 грн.: для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення - 496800,00 грн., у тому числі ПДВ 82800,00 грн., для оздоровлення хворих із урологічними захворюваннями - 52992,00грн., у тому числі ПДВ 8832,00грн. Вартість однієї путівки для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення та із урологічними захворюваннями складає 6624,00грн., у тому числі ПДВ - 1104,00грн. Ціна путівки включає проживання, харчування, лікування, вартість екскурсій та транспортування відпочиваючих від залізничного вокзалу до санаторію та назад. Ціна є незмінною та не підлягає індексації впродовж усього терміну дії Договору.

Розділом IV Договору сторонами погоджено порядок здійснення оплати.

Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 46, п.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України протягом 5 робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування згідно кошторису, а також відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 (зі змінами).- п.4.1. Договору Розрахунки здійснюються на підставі накладної, завіреної підписом та печаткою (п.4.2. Договору).

Послуга виконується на вимогу Замовника, відшкодування оплати здійснюється по факту надходження коштів на рахунок Замовника. Оплата здійснюється на безготівковий рахунок Учасника в межах затвердженого кошторису та плану асигнування, але по мірі надходжень коштів на зазначені цілі (п.4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. договору особи пільгового контингенту - інваліди війни І групи при направленні на оздоровлення забезпечуються путівкою без лікування на супровідну особу в разі наявності відповідного висновку лікувально-профілактичного закладу про необхідність супроводження. На путівці робиться відмітка «Супровідник». Кошти за невикористане лікування повертається Учасником Замовнику не пізніше ніж 30-ти календарних днів з моменту закінчення терміну путівки, але не пізніше останнього банківського дня року. У разі можливості та за взаємною згодою сторін зазначені кошти можуть бути використані на закупівлю додаткових путівок.

Строк надання послуг : травень - грудень 2011 року (п.5.1. Договору).

Сторонами складено та підписано Специфікацію до цього договору, з якої вбачається, що для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення кількість путівок становить 75 штук вартістю 6624,00грн., для оздоровлення хворих із урологічними захворюваннями - 8 штук, вартістю 6624,00грн. (а.с.12)

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі накладних (а.с. 27-33), складених у відповідності до п.4.2. Договору, надано 25.05.2011р. за видатковою накладною № 1 - 24 путівки для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 158976,00грн., у т.ч. ПДВ - 26496,00грн., 31.05.2011р. за видатковою накладною № 2 - 28 путівок для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 185472,00грн., у т.ч. ПДВ - 30912,00грн., 25.06.2011р. за видатковою накладною № 3 - 6 путівок для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 39744,00грн., у т.ч. ПДВ - 6624,00грн., 15.08.2011р. за видатковою накладною № 4 - 1 путівка для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 6624,00грн., у т.ч. ПДВ - 1104,00грн., 29.08.2011р. за видатковою накладною № 5 - 4 путівки для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 26496,00грн., у т.ч. ПДВ - 4416,00грн., та 08.09.2011р. за видатковою накладною № 6 - 13 путівок для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення, загальною вартістю 86112,00грн., 8 путівок для оздоровлення хворих із урологічними захворюваннями, загальною вартістю 52922,00грн., у т.ч. ПДВ - 23184,00грн. Таким чином матеріалами справи підтверджено надання відповідачем путівок у кількості 84 путівки, загальною вартістю 556416,00грн., у т.ч. ПДВ - 92736,00грн.

Тобто, як вбачається з вищенаведеного і що зазначають представники сторін, позивачу була надана ще одна путівка вартістю 6624,00грн., (оскільки вищенаведеним підтверджується надання відповідачем 84 путівок, а не 83 - як це визначено п. 1.1.,.1.2 договору), оскільки, як зазначає позивач та що не заперечується відповідачем, Управлінням по вищезазначеним путівкам до санаторію було направлено 9 осіб, які здійснювали супровід інвалідів війни (супровідна особа забезпечується путівкою без лікування, вартість якої становить 4728,00грн.), що, відповідно до п. 4.4 договору є підставою для повернення відповідачем грошових коштів в сумі 17064,00грн., тобто різниці між вартістю путівок для осіб, вказаних у п.1.1. договору, та супроводжуючих осіб.

Надання відповідачем додаткової путівки за взаємною згодою сторін повністю узгоджується з умовами п. 4.4. договору.

Таким чином, Учасником Замовнику надано послуг на загальною вартістю 539352,00грн. (75 путівок вартістю 496800,00грн.(75х6624) та 9 путівок вартістю 42552 (9х4728).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 до вищевказаного договору (а.с. 13), згідно п.2 якої сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору на підставі п.3.2. та п.1.3. (зменшення обсягу закупівлі послуг до обсягу реального фінансування у сумі 539352,00грн. (549792,00 - 10440,00грн.= 539352грн.)) та вирішили викласти п.3.1. договору в наступній редакції : Ціна цього договору становить 539352,00грн. у тому числі ПДВ 89892,00грн.: для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення - 486360,00грн., у тому числі ПДВ 81060,00грн., для оздоровлення хворих із урологічними захворюваннями - 52992,00грн., у тому числі ПДВ 8832,00грн. Вартість однієї путівки для оздоровлення хворих із захворюванням органів травлення та із урологічними захворюваннями складає 6624,00грн., у тому числі ПДВ - 1104,00грн. Ціна путівки включає проживання, харчування, лікування, вартість екскурсій та транспортування відпочиваючих від залізничного вокзалу до санаторію та назад. Ціна є незмінною та не підлягає індексації впродовж усього терміну дії Договору».

В процесі розгляду даної справи встановлено, що із 75 путівок для оздоровлення хворих, які є предметом договору, 39 було видано на санаторно-курортне лікування ветеранам війни, які визнано інвалідами (а.с. 48-50).

Враховуючи вимоги підпункту 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, якою зокрема зазначено, що операції з постачання путівок на санаторно-курортне лікування інвалідів звільняються від оподаткування ПДВ, позивач, враховуючи калькуляцію путівки у пропозиціях конкурсних торгів, згідно якої вартість путівки без ПДВ становить 5520,00грн., вважає, що вартість вказаних 39 путівок становить 215280,00грн., а не 258336,00грн., тому листом №1182/11 від 14.02.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою підписати акт звірки розрахунків та відшкодувати податок на додану вартість у сумі 43056,00 грн., проте відповідачем відповідно до наданого листа від 06.03.2012 р. №283, підписаного акту звіряння розрахунків та платіжного доручення визнає та сплатив із даної суми лише 27702,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 20.07.2012р. (а.с.58), а різницю у сумі 15353,91 грн. не повернув, що й стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Натомість, відповідач вказує на те, що всі передбачені договором зобов'язання відповідачем були виконані належним чином та в повному обсязі, при цьому в договорі відсутні зобов'язання зі сторони останнього повертати ПДВ у відповідності до п. 197.1.6 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України; зазначив, що на момент проведення клірингових розрахунків санаторій "Бермінводи" не мав інформації про фактичну кількість інвалідів, у зв'язку з чим у відповідності до п. 187.7. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом, при цьому зазначив, що податкові зобов'язання в розмірі 20% у санаторію "Бермінводи" виникали при отриманні грошових коштів на розрахунковий рахунок, які приходили як сплата за путівки відповідно до накладних виписаних ним з ПДВ, та наданої калькуляції; у зв'язку з тим, що калькуляція на торги відповідачем була надана з ПДВ (бо санаторій є платником цього податку згідно законодавства), договір укладено з урахуванням ПДВ, розрахунки проводились з урахуванням ПДВ, тому не було підстав не нараховувати податкові зобов'язання по ПДВ; податок на додану вартість по розрахункам з Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинського району ХМР санаторієм було сплачено до бюджету за вирахуванням податкового кредиту. Також відповідачем зазначено, що оскільки Податковий кодекс України, прийнятий 02.10.2010 року N 2755-VІ (з розділом 4 "Податок на додану вартість"), який набрав чинність 01.01.2011 року та діяв до укладання договору, включно статтю 197.1.6, даний факт не був врахований у договорі і позивачем не було придбано путівки саме для інвалідів без урахування ПДВ. Санаторієм самостійно, після отримання відповідних документів, що підтверджують інвалідність особи - "довідок МСЕК", здійснено розрахунок калькуляції ліжкодня з урахуванням норм податкового кодексу прямо пов'язаних зі статтею 197.1.6, а саме ст. 199 та листом № 720 від 02.08.12 ця інформація доведена до позивача (а.с.121), а також здійснено повернення грошових коштів платіжним дорученням №2253 від 18.07.12 на суму 27702,09 грн. Відповідач зазначив, що вищенаведені дії свідчать про безпідставність посилання позивача на ст. 1166 ЦК про "майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю", навпаки, свідчать про виконання відповідачем всіх вимог чинного законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних підстав позову та заперечень проти нього, суд керується наступним.

Розрахунки за надані санаторно-курортні путівки здійснювались відповідно до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за газ та теплопостачання, електроенергію за рахунок коштів державного бюджету, тобто взаємозаліком (а.с.82-103). Платником виступало Головне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації. На її адресу і було виписано податкові накладні відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, при отриманні виписки з казначейського рахунку. Розрахунки здійснювались відповідно до спільних протокольних рішень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача, стосовно надання санаторно-курортних послуг пільговому контингенту виконані у повному обсязі (п. 5.1 договору), термін дії договору закінчився та розрахунки по договору проведені, ніяких претензій до закінчення дії договору з боку позивача на адресу відповідача не надходило і таких доказів суду не надано.

Отже, податкові зобов'язання в розмірі 20% у відповідача виникали при отриманні грошових коштів на розрахунковий рахунок, які надходили як сплата за путівки відповідно до накладних виписаних відповідачем з ПДВ, та наданої калькуляції. У зв'язку з тим, що калькуляція на торги відповідачем була надана з ПДВ (відповідач є платником цього податку згідно законодавства), договір укладено з урахуванням ПДВ, розрахунки проводились з урахуванням ПДВ, тому не було підстав не нараховувати податкові зобов'язання по ПДВ. Податок на додану вартість по розрахункам з Управлінням праці та соціального захисту населення Київського району ХМР відповідачем було сплачено до бюджету за вирахуванням податкового кредиту.

Також, як встановлено під час розгляду даної справи, здійснено розрахунок калькуляції наданих послуг з урахуванням норм Податкового кодексу прямо пов'язаних зі статтею 197.1.6, а саме листом № 720 від 02.08.2012 р. (а.с.121) ця інформація доведена до позивача, а також здійснено повернення грошових коштів платіжним дорученням №2253 від 18.07.12 на суму 27702,09 грн. (а.с. 123).

Окрім того, листом № 283 від 06.03.2012 р. позивачу пропонувалось відповідачем повернення частини коштів, що були розраховані відповідачем самостійно згідно зі ст. 199 Податкового кодексу України (а.с. 118).

Вищевказане свідчить про те, що в діях відповідача відсутні порушення вимог ст. 193 ГК України, а навпаки, вказане свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №02-42/20 від 06.05.2011 року, який було узгоджено сторонами і який діяв до 31.12.2011 року, та в якому в розділі III. "Ціна договору" всі ціни на путівки були вказані з урахуванням ПДВ.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В контексті вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надані належні докази, які підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю, як такому, що не доведений матеріалами справи та такому, що заявлений безпідставно.

Окрім того, позивач в позовній заяві посилається на норми статті 1166 ЦК України, яки регулюють питання щодо відшкодування завданої майнової шкоди.

Так згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана норма передбачає наявність наступних елементів:

1) неправомірність рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди

2) наявність шкоди немайновим правам або наявність шкоди майну фізичної або юридичної особи

3) причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіювача та шкодою, яка настала.

Для правильного вирішення спору необхідно дослідити наявність всіх елементів генерального делікту, щодо неправомірності рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди. Завдана шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє джерелом заподіяння шкоди, або здійснює діяльність, внаслідок якої така шкода заподіяна. Жодних таких належних доказів позивачем суду не надано.

Крім того, порядок нарахування, сплати і повернення сум податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питання оподаткування не належить до компетенції господарських судів.

Спірна обставина, що відповідач затримує спірну суму коштів як ПДВ, не змінює характер податкових правовідносин сторін, не припиняє їх, а тому стаття 1166 ЦК України не може застосовуватись, як підстава для повернення сум сплачених податків.

З урахуванням положень ст. 49 ГПК України та п.20 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24.10.2012 р.

Суддя Френдій Н.А.