Рішення № 27722818, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/14266-2012 19.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд"простягнення 670 062,21 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мукоїда Л.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі -ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(надалі -ТОВ «Юнікобуд») про стягнення 670 062,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором фінансового лізингу №LС4083-07/10 від 30.07.2010 р., у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 670 062,21 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 19.11.2012 р.

В судове засідання 19.11.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 05.11.2012 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.11.2012 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи 3 літ. Б, офіс 197, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Ухвала суду від 05.11.2012 р. отримана відповідачем за вказаною адресою 12.11.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 19750079.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 05.11.2012 р. на адресу відповідача: 03141, м. Київ, вул. Волгоградська, 9А, що вказана в Договорі фінансового лізингу № LC4083-07/10.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2010 р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець) та ТОВ «Юнікобуд»(лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №LС4083-07/10 (надалі -«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (Додаток №2), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу.

Відповідно до специфікації предметом лізингу є Асфальтоукладальник SUPER 2100-2, фірми VOEGELE (2007 р.в.), № 07190266.

Згідно п. 2.1 Договору вартість предмета лізингу на момент підписання Договору становить 3 000 000,00 грн. (в тому числі 20% ПДВ).

Згідно п. 1.2. додатку № 4 до Договору (загальні умови) приймання та передача предмета лізингу оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 1.7. Договору строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 29 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього Договору та додатків до нього.

Пунктом 1.8. Договору сторони на підставі ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - Євро (надалі «грошовий еквівалент іноземної валюти»). Зобов'язання за цим Договором попередньо визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню в порядку, визначеному окремими положеннями цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1. Договору лізингоодержувач зобов'язався за цим Договором сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

На підставі п. 4.2. Договору лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту передачі предмета лізингу до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою EURBOR 3M плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (розділ 1 «визначення»загальних умов додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Згідно з п. 4.3 Договору лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки »Графіку (додаток 1 до Договору).

При цьому, якщо в межах певного періоду лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача, розрахована в гривнях, виявиться меншою за суму, зазначену у колонці »Графіку (додаток 1 до Договору), то при визначенні комісії у гривнях застосовується така фактично розрахована сума, а не сума зазначена в колонці »Графіку.

У разі якщо в певних періодах лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача, розрахована в гривнях, була меншою за суму, зазначену у колонці «D»Графіку (додаток 1 до Договору), то після закінчення строку лізингу (у останній лізинговий період) сторони здійснюють перерахунок (переоцінку) вартості предмета лізингу в бік її зменшення про що складають та підписують акт переоцінки вартості предмета лізингу та розрахунок коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної (останній документ підписується відповідно до положень податкового законодавства, чинного на момент такої переоцінки).

Згідно п. 4.5 Договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Згідно п. 4.6 Договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - додаток № 4 до Договору (надалі - Загальні умови), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі не отримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутись до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.7 Додатку №4 до Договору сплата лізингових платежів раніше встановлених графіком строків не змінює розміру лізингових платежів і строків їх сплати.

Крім того, відповідно до п. 6.1 загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 Договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

6.1.3. У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

6.1.4. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3. Загальних умов змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

30.07.2010 р. на підставі акту приймання-передачі предмету лізингу лізингодавець передав, а лізингоодержувач в особі директора Філатова М.В. прийняв предмет лізингу, а саме Асфальтоукладальник SUPER 2100-2, фірми VOEGELE (2007 р. в.), № 07190266.

На виконання умов Договору лізингодавцем у період з 02.04.2012 р. по 03.09.2012 р. було виставлено лізингоодержувачу для сплати лізингових платежів відповідні рахунки-фактури, а саме рахунок-фактура № LС4083-07/10/21-055 від 02.04.2012 р., № LС4083-07/10/22-057 від 03.05.2012 р., № LС4083-07/10ev-058 від 08.05.2012 р., № LС4083-07/1023-060 від 01.06.2012 р., № LС4083-07/10/24-062 від 02.07.2012 р., № LС4083-07/10/25-064 від 01.08.2012 р., № LС4083-07/10/ev-066 від 29.08.2012 р. та № LС4083-07/10/26-067 від 03.09.2012 р. на загальну суму 670 062,21 грн.

Позивач вказує, що відповідач взяте на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів не виконав у зв'язку із чим у період з квітня по вересень 2012 р. за ним утворилась заборгованість у розмірі 670 062,21 грн.

У кожному рахунку-фактурі повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс EURIBOR 3М, ставка збору до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до євро.

Спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті лізингових платежів у період з квітня по вересень 2012 р.

Договір № LС4083-07/10 від 30.07.2010 р. є Договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за Договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому Договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п.п. 5.3, 5.4 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті лізингових платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Згідно графіку розрахунку заборгованості (Додаток № 1) та рахунків-фактур № LС4083-07/10/21-055 від 02.04.2012 р., № LС4083-07/10/22-057 від 03.05.2012 р., № LС4083-07/10ev-058 від 08.05.2012 р., № LС4083-07/1023-060 від 01.06.2012 р., № LС4083-07/10/24-062 від 02.07.2012 р., № LС4083-07/10/25-064 від 01.08.2012 р., № LС4083-07/10/ev-066 від 29.08.2012 р. та № LС4083-07/10/26-067 від 03.09.2012 р у період з квітня по вересень 2012 р. згідно Договору підлягають сплаті грошові кошти (лізингові платежі та комісія) у розмірі 670 062,21 грн.

Наявні в матеріалах справи виписки з рахунку відповідача не свідчить про сплату коштів згідно Договору в якості погашення заборгованості за спірний період з огляду на наступне:

По-перше, останні платежі, які здійснювались відповідачем в тому числі за даним Договором, здійснювались до березня 2012 р. (тобто до початку спірного періоду).

По-друге, матеріалами справи (акт звірки взаємних розрахунків станом на березень 2012 р.) підтверджується, що на початок спірного періоду (01.04.2012 р.) у відповідача переплати по сплаті лізингових платежів не було, а навпаки існувала заборгованість.

По-третє, в призначеннях платежів, які здійснювались з липня по жовтень 2012 р. зазначено, що вони здійснюються на виконання рішень судів у інших справах, а тому не можуть вважатись такими, що припиняють зобов'язання по сплаті лізингових платежів за Договором №LС4083-07/10 від 30.07.2010 р. у спірний період.

Таким чином, доказів виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів та комісії за спірний період відповідачем не надано, матеріали справи не містять, а матеріалами справи підтверджується заборгованість у розмірі 670 062,21 грн.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів та комісії у період з квітня по вересень 2012 р. у розмірі 670 062,21 грн. на підставі Договору.

Відповідачем доказів на спростування вказаної заборгованості та доказів її погашення не надано, з заявами чи листами про неотримання рахунків-фактур до позивача не звертався.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про стягнення з ТОВ «Юнікобуд»заборгованості у розмірі 670 062,21 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання (І.Мазепи), 3, літ Б, офіс 197, ідентифікаційний код 34575984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ідентифікаційний код 34480657) основний борг у розмірі 670 062 (шістсот сімдесят тисяч шістдесят дві) грн. 21 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 13 401 (тринадцять тисяч чотириста одна) грн. 24 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 22.11.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко