Рішення № 27722509, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/10468-2012 19.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія"простягнення 70 041,68 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -не з'явився;від відповідача -Сорочан В.В., представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" (далі -позивач або ТОВ «Овертранс») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" (далі -відповідач або ПАТ «УОСК») 70 041,68 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, з яких:

- 67 575,59 грн. вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Вольво», державний номер ВС6631ВІ;

- 700 грн. витрати за проведення експертизи з метою визначення розміру шкоди;

- 100,80 грн. витрати за відправлення телеграми №58/8004 від 14.02.2012;

- 276,75 грн. 3% річних;

- 1 388,54 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.02.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Вольво», державний реєстраційний номер ВС6631ВІ під керуванням Шиманського О.А. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Киа», державний реєстраційний номер АА6017КН, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в ПАТ «УОСК (відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.

Ухвалою суду від 03.08.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 27.08.2012.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти позову заперечив зважаючи на те, що пошкоджений автомобіль був учасником ДТП ще до заявленої пригоди, а відсутність отриманих пошкоджень за наслідком вказаної ДТП на момент огляду 17.02.2012 свідчить про факт попереднього відновлення ремонтом складників досліджуваного транспортного засобу, крім того, відповідач зазначив, що оскільки останній отримав інформацію про знаходження пошкодженого майна 14.02.2012 позивач не мав права самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди до 24.02.2012 включно.

Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідача 51 494,37 грн., з яких:

- 49 000 грн. вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Вольво», д.н. ВС6631ВІ в межах ліміту відповідальності відповідача згідно полісу;

- 700 грн. витрати за проведення експертизи з метою визначення розміру шкоди;

- 100,80 грн. витрати за відправлення телеграми №58/8004 від 14.02.2012;

- 201,37 грн. 3% річних;

- 1006,85 грн. пені.

- 485,35 грн. витрати що пов'язані з явою до суду представника позивача в порядку статті 44 ГПК України. Вказана заява прийнята судом до розгляду. Отже має місце нова ціна позову.

Позивачем подана заява про розгляд справи у судовому засіданні 19.11.2012 за відсутності представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні 19.11.2012 проти позову заперечив, просив суд відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2012 о 17 год. 15 хв. по проспекту Ватутіна у м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Вольво», державний реєстраційний номер ВС6631ВІ (далі -автомобіль «Вольво») із автомобілем «Киа»державний реєстраційний номер АА6017КН (далі -автомобіль «Киа») яким керував Величко О.А. Дана обставина підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2012 (адміністративна справа №3/2604/1421/122604/4898/2012) копія якої містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення Величко О.А. пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою суду, відповідно до якої Величка О.А. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Вольво».

Відповідно до висновку № 3914/12 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 11.03.2012 (далі -Висновок № 3914/12) вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Вольво»у результаті його пошкодження при ДТП складає 67 575,59 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФХ Сервіс»виставлено рахунок №FH-12000785 від 10.02.2012 на суму 80 721,43 грн.

Разом з тим, з пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що реальне відновлення пошкодженого автомобіля позивач здійснював на власній станції технічного обслуговування та відповідно до калькуляції витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу склало суму у розмірі 72 326,77 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Киа» встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом -автомобілем «Киа», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Вольво»під час ДТП керував Величко О.А.

На час скоєння вищевказаної ДТП (07.02.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Киа»на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/6732243 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -1000 грн., строк дії полісу з 27.11.2011 до 28.11.2012.

Доказів того, що Величко О.А. перебував у автомобілі «Киа»на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку договором (полісом № АА/6732243) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Киа»на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивачем була подана до суду заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зважаючи на умови полісу та вимоги чинного законодавства України просив суд стягнути з відповідача 49 000 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що оскільки пошкоджений автомобіль був учасником попереднього ДТП (16.08.2008), а зважаючи на те, що отримані за наслідком вказаного ДТП пошкодження на момент огляду від 17.02.2012 були відсутні, то вказане свідчить про факт попереднього відновлення ремонтом складників досліджуваного транспортного засобу, відтак висновок №3914/12 не є належним доказом по справі, а позивачем не доведено розміру збитків.

Проте, суд не може погодитись з даними запереченнями відповідача, зважаючи на таке.

Як було зазначено раніше, із Висновку № 3914/12 вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Вольво»у результаті його пошкодження при ДТП складає 67575,59 грн. (при коефіцієнті фізичного зносу, відповідно до пункту 7.38 Методики (Ез) = 0).

Як вбачається з матеріалів справи, ще до заявленої пригоди досліджуваний транспортний засіб був учасником іншої ДТП, яка мала місце 16.08.2008, відповідно до якої отримав пошкодження передньої лівої частини автомобіля, а саме подряпину лівої частини переднього бамперу та подряпину лівої підніжки кабіни тягача.

У наданих поясненнях ТзОВ "Овертранс" засвідчує, що не здійснювало жодного відновлювального ремонту складових частин кузова, кабіни, рами автомобіля «Вольво»до моменту огляду його експертом та вони не мають корозійного руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Відповідно до пункту 7.38 Методикик товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092 (далі -Методика) значення ЕЗ приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Згідно інформації наданої офіційним дилером автомобіль «Вольво» випущений 21.02.2008.

Матеріали справи не містять доказів того, що у зв'язку із ДТП 16.08.2008 був здійснений відновлювальний ремонт пошкоджень складових частин кузова, кабіни, рами або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації до моменту огляду його експертом. Зважаючи на отриманні незначні пошкодження, а саме подряпини на лівій частині переднього бампера та лівої підніжки кабіни тягача у ДТП 16.08.2008 та відсутність доказів відновлюваного ремонту висновок експерта №3914/12 експертного автотоварознавчого судом визнається належним доказом по справі.

Відповідно до пункту 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Отже, надані позивачем відповідь ТОВ «Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто»вих. №52 від 23.08.2012 про те, що станом на березень 2012 року коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Вольво»міг становити від 50% до 65%, та також висновок №26/09/12 про розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових колісного транспортного засобу в якому визначено коефіцієнт зносу дорівнює 0,5699 не береться судом до уваги та не може розцінюватись як належні докази, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВЕ/7099848 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»суд вважає за обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача 49 000 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 700 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження на підставі якого було складено Висновок №3914/12.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направив письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, місцезнаходження пошкодженого майна та те, що експертиза буде проводитись 17.02.2012, яке відповідач отримав 14.02.2012 про що свідчить телеграма №58/8004, крім того повідомлення було відправлено за допомогою факсового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача та відповідача.

Відповідно до пункту 34.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відтак, відповідач з моменту отримання повідомлення, тобто з 14.02.012 протягом двох робочих днів (тобто до 16.02.2012) зобов'язаний розпочати її розслідування у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування, таким чином, нез'явлення представника відповідача 17.02.2012 о 12:30 за адресою знаходження пошкодженого майна та проведення експертизи свідчить про ухилення від дій необхідних для належного встановлення необхідних відомостей для своєчасного здійснення страхового відшкодування, зокрема про потерпілу особу, а як свідчать матеріали справи лише 25.05.2012 відповідач звернувся до позивача з листом про повідомлення місцезнаходження пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 34.2, 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як вбачається з матеріалів справи, огляд пошкодженого транспортного засобу був проведений 17.02.2012 за відсутності повідомленого належним чином представника відповідача (що в свою чергу не позбавило можливості відповідача провести свій огляд протягом десяти робочих днів), разом з тим Висновок 3914/12 був складений 11.03.2012, тобто відповідачем пропущений строк (10 робочих днів) після отримання повідомлення про ДТП (14.02.2012) для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, у зв'язку із чим позивачем правомірно самостійно обрано експерта для визначення розміру шкоди.

Доказів того, що відповідач знаючи про місцезнаходження пошкодженого майна протягом 10 робочих днів направляв свого працівника, аварійного комісара або експерта для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків ані матеріалами справи, ані поясненнями відповідача суду не доведено.

Крім того, судом враховано, що реальне відновлення пошкодженого автомобіля позивач здійснював на власній станції технічного обслуговування 21.09.2012 відповідно до калькуляції витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу на суму у розмірі 72 326,77 грн.

Відповідно до пункту 33.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

У зв'язку із тим, що представник відповідача як у визначений в повідомленні строк 17.02.2012, так і протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення не з'явився на відоме йому місцезнаходження майна, зворотного матеріали справи не містять та відповідачем не доведено, посилання відповідача на ч. 1 п. 33.3 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»є необґрунтованим.

Отже, відповідно до приписів п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, а відтак вимоги позивача про стягнення 700 грн. за проведення експертизи та 100,80 грн. за відправлення телеграми щодо повідомлення про обставини ДТП про час та місце проведення вказаної експертизи визнається судом обґрунтованою.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 201,37 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню за розрахунком позивача повністю у сумі 201,37 грн.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 1006,85 грн. пені визнається судом обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Також, вимога про стягнення з відповідача витрат, що пов'язані з явкою до суду представника позивача (переїзд до іншого населеного пункту) відповідно до статті 44 ГПК України визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявлені сумі 485,35 грн.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс»(81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Львівська Бічна, буд. 6, ідентифікаційний код 30626867) 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. заборгованості з відшкодування збитків, 700 (сімсот) грн. витрат за проведення експертизи, 100 (сто) грн. 80 коп. витрат за відправлення телеграми, 201 (двісті одну) грн. 37 коп. 3% річних, 1 006 (одну тисячу шість) грн. 85 коп. пені, 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 35 коп. витрат пов'язаних з явкою до суду, а також 1 029 (одну тисячу двадцять дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2012

СуддяР.Б. Сташків