Рішення № 27722507, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/14324-2012 15.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 21 875,47 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Драч С.С. (дов. від 16.10.2012)

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 21 875,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо виплати грошових коштів відповідно до Заяви про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, вихідний № УН974Р від 28.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/14324-2012 та призначено справу до розгляду на 01.11.2012 року.

У судовому засіданні 01.11.2012 сторони не з'явились, про час та місце розгляду були повідомлені, належним чином, про причини неявки в судове засідання інформації до суду не надходило, у зв'язку з чим відповідно до норм ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) суд відклав розгляд справи на 15.11.2012 про що винесено ухвалу (а. с. 51).

Через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 30.10.2012 від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь із інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на виконання вимог ухвали про порушення провадження (а. с. 48-50).

05.11.2012 року на виконання ухвали суду від 01.11.2012 року позивачем через канцелярію було надано: Довідку з органу статистики про включення Позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію Свідоцтва ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», копія Витягу із Статуту позивача.

У судовому засіданні 15.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення по суті спору аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні 15.11.2012 року, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал від 17.10.2012 та від 01.11.2012 не виконав - не надав відзиву на позов та жодного витребуваного доказу.

За таких обставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», позивач по справі, є юридичною особою, якій у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України присвоєний код 20113829.

Відповідач у справі - Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія", - юридична особа, якому у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України присвоєний код 21130899.

18.01.2011 між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(Страховик) та ПАТ «Платинум Банк»(Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/200/000766, предметом страхування за яким є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем «TOYOTA CAMRY 3,5L», державний номер АА4890ІР (а.с. 5-8).

Відповідно до довідки, складеної Відділенням Державної автомобільної інспекції з обслуговування АТ Голосіївського району та підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 15.09.11 (а. с. 13), на вулиці Червоноармійська, 63 в м. Києві 15.09.2011 року о 13-40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «TOYOTA CAMRY 3,5L», державний номер АА 4890 ІР, що належить Страхувальнику, внаслідок якої автомобіль «TOYOTA CAMRY 3,5L»отримав механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Строковим О.А., який на той момент керував автомобілем «МАЗ 5551», державний номер 14058 КА Правил дорожнього руху України, якого постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2011 року, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 14).

Під час дорожньо-транспортної пригоди застрахованим транспортним засобом «TOYOTA CAMRY 3,5L», державний номер АА 4890 ІР, що належить ПАТ «Платинум Банк», керував Лобанов Петро Миколайович, законність перебування за кермом якого підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля серії ПЗС 080400 під № 176/09 від 15 вересня 2011 року, який міститься в матеріалах справи (а. с. 12).

Пунктом 2.2.А.1 Договору страхування автотранспортних засобів, укладеного між позивачем та ПАТ «Платинум Банком»визначено, що страховим випадком є ДТП - дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ.

Відповідно до звіту № 409 про оцінку автомобіля «TOYOTA CAMRY 3,5L», державний номер АА 4890 ІР, доданого до матеріалів справи, вартість відновлюваного ремонту, пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, становить 24 278,6 грн. (а. с. 15-19).

29.11.2011 ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на підставі Страхового акту № 9111002242, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 22 385,47 грн. на підставі заяви Страхувальника товариству «Автосаміт ЛТД», яке проводило відновлювальний ремонт автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 30302 від 29.11.2011 року (а. с. 32-33).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія -Строкового Олександра Анатолійовича, який на законних підставах керував транспортним засобом марки «МАЗ 5551», державний номер 14058 КА, що належить ШЕУ Голосіївського району, на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом АА № 6068504 СТзДВ «Гарантія»(а. с. 49).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому ПАТ "Страхова компанія «Універсальна»зверталось 28.04.2012 із заявою про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу до Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» (а. с. 35), однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримала.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «МАЗ 5551», державний номер 14058 КА, знаходився під керуванням Строкового О.А., вина якого у спричиненні дорожньо-траспортної пригоди встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2011 року.

Цивільно-правова відповідальність Строкового О.А. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «МАЗ 5551»державний номер 14058 КА застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА № 6068504).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «TOYOTA CAMRY 3,5L», державний номер АА 4890 ІР.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача -ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»- як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування автотранспортних засобів № 3014/200/000766, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа (ПАТ «Платинум Банк») мала до Строкового О.А. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до полісу, франшиза складає 510 грн. (а.с.49).

Судом встановлено, що страхове відшкодування позивачем -ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»виплачено страхувальнику у повному обсязі у розмірі 22385,47 грн., у відповідності до вище вказаних норм законодавства та підтверджено платіжним дорученням №30302 від 29.11.2011 року. Але в межах заявленого позову позивач вимагає стягнення у порядку регресу з відповідача у розмірі 21875,47 грн., тобто за вирахуванням суми франшизи встановленої Полісом АА/6068504.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діє всупереч норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чим порушує положення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем -Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія»- не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 21 875,47 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, місто Київ, вулиця Констянтинівська, будинок 56, офіс 13; код ЄДРПОУ 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, 48-А; код ЄДРПОУ 20113829; р/р 26502378 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ МФО 300335) 21 875,47 (двадцять одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять) гривень 47 копійок відшкодування матеріальної шкоди та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 21.11.12 р.