Рішення № 27722017, 21.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15252-2012 21.11.12

За позовом Дочірнього підприємства «Капарол Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РАССВЕТ»

про стягнення 94 790,72 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Твердохлєбов О.В. -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Капарол Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РАССВЕТ» про стягнення 94 790,72 грн., з яких 91 562,23 грн. заборгованості, 2 614,11 грн. неустойки, 91,56 грн. інфляційних втрат, 522,82 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 12/10019 від 01.03.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.11.12 р.

21.11.12р. через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду позивач надав додаткові матеріали по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 21.11.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.12р. між Дочірнім підприємством «Капарол Україна»(надалі -позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РАССВЕТ»(надалі -відповідач, покупець) укладено договір поставки № 12/10019 (надалі -договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору, постачальник зобов'язується поставляти у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати вартість товару в порядку і на умовах передбачених цим договором та додатками до нього. Асортимент, ціна на товар визначається у прайс-листах постачальника, що діють на момент отримання замовлення від покупця, які доступні покупцю в друкованому або електронному вигляді. Прайс-лист одночасно є рекомендованим роздрібним прайс-листом постачальника, що діє на дату отримання від покупця замовлення на товар.

Згідно з п. п. 4.1., 4.3. договору, загальна сума договору складається з сум окремих поставок товару, що здійснюється відповідно до умов договору; оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, в порядку визначеному сторонами у додатку № 2 до цього договору. Валюта розрахунків гривня.

Пунктом 2.3. додатку № 2 до договору передбачено, що строк виконання зобов'язання покупця по оплаті товару починається з дати вказаної у рахунку-фактурі на оплату товару і закінчується через 45 календарних днів.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-12/1276 від 16.06.12р., РН-12/13020 від 26.06.12р., РН-12/13192 від 04.07.12р. на загальну суму 111 162,23 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, сплативши грошові кошти у розмірі 19 600,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 91 562,23 грн.

Пунктом 9.6. договору передбачено, що у разі порушення сплати сум за договором, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення за весь період прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, неустойка, передбачена п. 9.6. договору, по своїй суті являється пенею.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідач має сплатити неустойку в розмірі 2 614,11 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не спростований у встановленому порядку відповідачем, відповідач має сплатити 91,56 грн. інфляційних втрат та 522,82 грн. 3 % річних за прострочення оплати поставленого товару.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 614,11 грн. неустойки, 91,56 грн. інфляційних втрат, 522,82 грн. 3 % річних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РАССВЕТ» (02095, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд.45, кв.126; код ЄДРПОУ 23793492) на користь Дочірнього підприємства «Капарол Україна»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35-А; код ЄДРПОУ 32593100) 91 562 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот шістдесят дві) грн. 23 коп. основного боргу, 2 614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 11 коп. пені, 91 (дев'яносто одну) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 82 коп. річних, 1 895 (одну тисячу вісімсот дев'яносто п'ять ) грн. 82 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.12 р.

Суддя С.М. Мельник