Рішення № 27722014, 08.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13907-2012 08.11.12

за позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

до Державного підприємства Міністрерства внутрішніх справ України "Спецсервіс"

про стягнення заборгованості у розмірі 32000,00 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Семеняка С.В. (дов. № 249/12 від 16.07.2012)

від відповідача: не з"явився,

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 32000,00 грн.

Позов обгрунтований тим, що Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" не виконало зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов Договору № 09/12-11/615 на здійснення розрахункового обслуговування по каналу "Система централізованого контролю виконання платежів", укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 08.10.2012 провадження у справі порушено та справу призначено до розгляду на 19.10.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2012 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити, додатково надала до суду довідку про суму несплаченої відповідачем заборгованості станом на 18.10.2012 (а. с. 75) та заяву про відсутність у проваджені судів України або іншого органу, який в межах своєї вирішує спір, справи зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутнє рішення органів з цього спору (а. с. 76).

Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні 19.10.2012, у зв'язку із чим суд відклав розгляд справи на 08.11.2012, про що винесено ухвалу суду (а. с. 79).

08.11.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали від 19.10.2012 позивач надав додаткові докази, а саме: Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА №.783558 (а. с. 84-85), акт взаєморозрахунків від 22.10.2012 із копіями меморіальних ордерів та докази його надіслання на адресу відповідача (а. с. 86-103).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим що викладені у позовній заяві.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду нге повідомив, вимог ухвал від 08.10.2012 та від 19.10.2012 не виконав.

За таких оставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», позивач у справі, відповідно до загальних положень статуту (а. с. 23-26) перейменований з Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». Основним видом діяльності позивача є інше грошове посередництво, як значиться у Довідці АА № 219406 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 33).

Відповідач у справі - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»є юридичною особою, якій присвоєний ідентифікаційний код 30434770, що вбачається із Довідки № 2741/04 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 37).

19.04.204 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»укладений Договір № 09/12-11/615 на здійснення розрахункового обслуговування по каналу «Система централізованого контролю виконання платежів»(а. с. 8-12).

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.2. Договору сторони вступають у відносини по взаємовигідному розрахунковому обслуговуванню на підставі діючої системи по каналу «Система централізованого контролю виконання платежів»за допомогою програмно-технічного забезпечення з системою крипто захисту та Банк забезпечує Клієнту можливість здійснення контролю за виконанням платіжних документів, що оформлюються його структурними підрозділами, що не мають статусу юридичної особи та перелік яких встановлений Додатком № 1 до Договору (а. с. 13), а також структурними підрозділами, які є юридичними особами, перелік яких міститься у Додатку № 2 до Договору.

Як вбачається із п. 2.4.4. Договору Клієнт, позивач у справі, взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати оплату за виконанні Банком операції та надані послуги згідно п. 5.1 Договору, яким визначено, що плата за здійснення розрахункового обслуговування складає 100 грн. за кожний структурний підрозділ Клієнта в місяць.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що клієнт доручає банку щомісяця, до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, утримувати зі свого рахунку кошти, які він зобов'язаний сплатити Банку за надані послуги. Розрахунки за надані послуги здійснюються за кожний календарний місяць, програмним засобом, шляхом перерахування суми коштів з поточного рахунку Клієнта № 2600913965 МФО 300355, відкритого в Центральному офісі АППБ «Аваль»на підставі Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03/12-11/2403-78 від 24.03.2004 року.

У період з червня 2005 по грудень 2006 позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання та надавав відповідачу можливість здійснення контролю за виконанням платіжних документів.

Проте, у зв'язку із арештом грошових коштів Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс», відповідно до Постанови про арешт коштів боржника державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції від 04.04.2005 (а. с. 15), банк не мав можливості утримувати кошти за надані послуги з зазначеного поточного рахунку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 32000,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст Договору № 09/12-11/615 на здійснення розрахункового обслуговування по каналу "Система централізованого контролю виконання платежів" суд дійшов до висновку, що зазначений правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями сттей 525, 526 ЦК України.

Нормами статті 610 ЦК України зазнанчено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Положення статті 629 ЦК України містять наступне: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу було відомо про наявність заборгованості, оскільки останній неодноразово звертався до позивача із листами, в яких просив не припиняти надання послуг по укладеному Договору та зобов'язувався погасити наявну заборгованість (а. с. 17-21).

Із меморіальних ордерів, копії яких долучені до матеріалів справи (а. с. 87-100), вбачається що відповідачем виставлені рахунки за надані послуги у відповідності п. 5. 1. Договору № 09/12-11/615 на здійснення розрахункового обслуговування по каналу "Система централізованого контролю виконання платежів". Загальна сума заборогованості Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" складає 32000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, факт наявності у відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 09/12-11/615 на здійснення розрахункового обслуговування по каналу "Система централізованого контролю виконання платежів", перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 51, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»(01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Хрещатик, будинок 29, квартира 1 код ЄДРПОУ 30434770) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9, код ЄДРПОУ 14305909; кореспондентський рахунок 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 32000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок суму заборгованості та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 00 копійок судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 14.11.12 р.