Рішення № 27721699, 20.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.12 р. Справа № 5006/4/97/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кудель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер»

село П'ятигірське Балаклійський район Харківської області

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка

про стягнення 90173,44грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, штрафу

за участю представників сторін:

від позивача - Чижов В.А. - довіреність від 04.04.2012р.,

від відповідача - не явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 90173,44грн., з яких: 66219,96грн. - заборгованість, 5279,45грн. - 3% річних, які нараховані за період з 05.10.2009р. по 31.05.2012р., 12052,03грн. - інфляційні, які нараховані за період з 05.10.2009р. по 31.05.2012р., 6622,00грн. - штраф, який нарахований відповідно до п. 7.4 договору.

В підтвердження позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов»язання, яке виникло з договору поставки № 239 від 25.06.2009р., зокрема з поставки м»яса птиці за видатковими накладними: № TD-0085547 від 08.09.2009р. на суму 23670,00грн., № TD-0086078 від 11.09.2009р. на суму 21234,00грн., № TD-0086485 від 16.09.2009р. на суму 14062,20грн., № TD-0086545 від 16.09.2009р. на суму 12420,00грн.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не надав.

На вимогу суду позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 968862, за яким вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

За Законом України „Про державну реєстрацію..." та ст.58 Господарського кодексу України, які, зокрема, зазначають, що відомості суб'єктів господарювання залучаються до їх реєстраційної справи та включаються до ЄДРПОУ, визначеному законом і з моменту включення до з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності, суб»єкт підприємницької діяльності вважається припиненим.

Із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що суб»єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 на 12.11.2012р. знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. Такий запис не може вважатися доказом припинення підприємницької діяльності.

За Законом України „Про державну реєстрацію..." та ст.58 Господарського кодексу України, які, зокрема, зазначають, що відомості суб'єктів господарювання залучаються до їх реєстраційної справи та включаються до ЄДРПОУ, визначеному законом і з моменту включення до з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності, суб»єкт підприємницької діяльності вважається припиненим.

Оскільки відповідач не знятий з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, він має бути стороною у господарському спорі.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 239 від 25.06.2009р., але не сплачений в повному обсязі товар, а також 3% річних, інфляційних та штрафу, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 239 від 25.06.2009р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, 25.06.2009р. сторонами підписаний договір поставки № 239, відповідно до умов якого постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар у кількості, по найменуванню і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару. У розділі 2 договору сторони погодили суму договору та порядок розрахунків, а саме: ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару на протязі нижче наведених строків, в залежності від виду товару, що поставляється за договором: м'ясо птиці охолоджене та заморожене, а також субпродукти на умовах 100% передплати, на підставі рахунків, які виставляються продавцем після отримання письмових замовлень від покупця. Рахунки дійсні до сплати на протязі двох днів з моменту їх виставлення продавцем; інші товари протягом 12 календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної). Відповідно до п. 3.2 договору поставка здійснюється на умовах DDP (відповідно до правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2000», що застосовуються із урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору). У разі здійснення поставки товару на умовах DDP, сторони узгоджують Адресну програму доставки (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору, а саме: адресою доставки є: склад площею 200 кв. м. по вул. Першотравнева, 60 «А» у м. Горлівка. Пунктом 5.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2009р. Розірвання договору не звільняє сторони від проведення взаєморозрахунків по виконаних до розірвання договору зобов'язаннях (п. 5.4 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що за умоами договору та накладних, які є підставою позову, грошове зобов»язання у відповідача по оплаті отриманого виникає в залежності від виду товару, що поставляється за договором, а саме: м'ясо птиці охолоджене та заморожене, а також субпродукти - на умовах 100% передплати, на підставі рахунків, які виставляються продавцем після отримання письмових замовлень від покупця. Рахунки дійсні до сплати на протязі двох днів з моменту їх виставлення продавцем.

Встановлений факт, що позивачем по накладним № TD-0085547 від 08.09.2009р. на суму 23670,00грн., № TD-0086078 від 11.09.2009р. на суму 21234,00грн., № TD-0086485 від 16.09.2009р. на суму 14062,20грн., № TD-0086545 від 16.09.2009р. на суму 12420,00грн. передано відповідачу обумовлений в договорі товар на загальну суму 252585,05грн. Цей факт підтверджено підписаним сторонами актом звірки.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару на протязі нижче наведених строків, в залежності від виду товару, що поставляється за договором:

3

- м'ясо птиці охолоджене та заморожене, а також субпродукти на умовах 100% передплати, на підставі рахунків, які виставляються продавцем після отримання письмових замовлень від покупця. Рахунки дійсні до сплати на протязі двох днів з моменту їх виставлення продавцем;

- інші товари протягом 12 календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної).

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар за накладними № TD-0085547 від 08.09.2009р. на суму 23670,00грн. - до 19.09.2009р. включно, № TD-0086078 від 11.09.2009р. на суму 21234,00грн. - до 22.09.2009р. включно, № TD-0086485 від 16.09.2009р. на суму 14062,20грн. - до 27.09.2009р. включно, № TD-0086545 від 16.09.2009р. на суму 12420,00грн. - до 27.09.2009р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар сплачений частково на суму 5166,24грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 66219,96грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 5279,45грн. 3%річних та 12052,03грн. інфляційних, які нараховані за період з 05.10.2009р. по 31.05.2012р. Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні витрати.

Господарський суд, провівши власний розрахунок 5279,45грн. 3% річних, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 5277,20грн., оскільки позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено у розрахунку.

Що стосується стягнення 12052,03грн. інфляційних, які нараховані за період з 05.10.2009р. по 31.05.2012р., господарський суд, перевіривши наданий розрахунок, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі, оскільки позивачем доведені факти поставки товару відповідачу, його несплати останнім у встановлені договором строки та нарахування інфляційних проведене з дотриманням загальної методики нарахування.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 6622,00грн. штрафу, який нарахований відповідно до п. 7.4 договору, господарський суд виходить з наступного:

В пункті 7.4 договору сторонами самостійно узгоджено, що покупець, який прострочив оплату товару за п. 2.2, більш ніж на 10 календарних днів, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми за товар.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення

4

господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи доведений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару на суму 66219,96грн., на яку нараховується штраф, більше ніж на 10 днів, тому позивач правомірно застосував п. 7.4 договору.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, задовольняє вимоги в частині стягнення 6622,00грн. штрафу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1803,42грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» село П'ятигірське Балаклійський район Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка про стягнення 90173,44грн., з яких: 66219,96грн. - заборгованість, 5279,45грн. - 3%річних, 12052,03грн. - інфляційні, 6622,00грн. - штраф частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка Донецька область-84622, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» село П'ятигірське Балаклійський район Харківської області-64252, вул. Першотравнева, буд. 1, ЄДРПОУ 30773272 заборгованість в сумі 66219,96грн., 5277,20грн. - 3% річних, 12052,03грн. - інфляційних витрат, 6622,00грн. - штрафу, 1803,42грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.