Рішення № 27721708, 22.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.12 р. Справа № 5006/4/107/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Ворошевої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Клименко О.М. - довіреність від 08.10.2012р. (не явився),

від відповідача - Куржупова Я.В. - адвокат за договором від 01.10.2012р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» м. Київ

до відповідача - Приватного підприємства «Внешсервіс» м. Авдіївка

про стягнення 30008,86грн. заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 30008,86грн. заборгованості за отриманий ним по договору поставки товару № 08Дон від 04.01.2011р., але не сплачений товар.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки товару № 08Дон від 04.01.2011р., видаткові накладні № ОД-00000089 від 08.05.2012р. на суму 24072,52грн., № ОД-0000095 від 21.05.2012р. на суму 5936,34грн., по яким відповідач на підставі довіреностей № 452 від 08.05.2012р., № 486 від 21.05.2012р. отримав товар, претензію про сплату боргу, яка направлена відповідачу.

Відповідач не погоджується з вимогами позову, вважаючи, що отриманий від позивача товар по вказаним в позовної заяві не являється отриманим за договором, який є підставою позову. Крім цього, товар поставлений з порушенням строку, встановленого договором. Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою/претензією відповідачем не надано, чим порушив правила частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. В поясненнях від 21.11.2012р. позивач вказує на те, що у накладних та довіреностях на отримання товару зазначені рахунки, але вони не надані до позовної заяви. Відповідно до листа Мінфіну від 27.11.2006р. № 31-34000-20-23/25136 зазначено, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції. Це документ інформаційного характеру, його форма не належить до типових форм, затверджених Держкомстатом, а її використання не передбачене нормативно-правовими актами. Просить відмовити у позові. У відзиву на позов від 09.10.2012р. представник відповідача просить стягнути з позивача судові витрати, пов»язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3000,00грн., сплачені квитанцією без номера від 01.10.2012р. відповідно до договору № 01-10/2012.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 08Дон від 04.01.2011р. товар.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами 04.01.2011р. підписаний договір поставки товару № 08Дон.Ніяких інших договорів сторонами не укладалося, що підтвердили представники сторін. За підписаним договором позивач взяв на себе зобов»язання передати відповідачу продукцію за цінами, вказаним у товарних накладних в термін 30 днів з моменту укладення даного договору, а відповідач зобов»язався сплатити продавцю вартість отриманої продукції в термін 30 банківських днів з моменту поставки відповідно до виставленого рахунку-фактури (п.5.1). Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.05.2012р.

Таким чином, сторонами передбачені всі істотні умови і додаткові, такі як виставлення для оплати отриманого товару рахунку-фактури та строків поставки і оплати, а тому договір поставки

2

товару № 08Дон. від 04.01.2011р. являється укладеним і повинен бути виконаний відповідно до ст.193 Господарського кодексу України належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивачем виконані умови договору, які стосуються виставлення рахунків покупцю. І в накладних і в довіреностях на отримання матеріально-товарних цінностей вказані як підстава отримання товару рахунки № ОД-00000146 від 08 травня 2012р. і № ОД-00000159 від 18 травня 2012р.

По видатковим накладним № ОД-00000089 від 08.05.2012р. на суму 24072,52грн. і № ОД-0000095 від 21.05.2012р. на суму 5936,34грн. позивач передав, а представник відповідача на підставі довіреностей № 452 від 08.05.2012р., № 486 від 21.05.2012р. отримав товар, визначений договором, всього на загальну суму 30008,86грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, тобто в термін 30 банківських днів з моменту поставки відповідно до виставленого рахунку-фактури (п.5.1), так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно п. 5.1 договору передбачено, що покупець оплачує продавцю вартість продукції, вказаної в товарних накладних протягом 30 банківських днів з моменту поставки продукції на підставі виставленого рахунку-фактури, позивач повинен довести факт виставлення відповідачу рахунку для оплати товару.

Доведено, що позивач виставив відповідачу два рахунки: № ОД ОД-00000146 від 08.05.2012р. на суму 24072,52грн. і № ОД ОД-00000159 від 18.05.2012р. на суму 5936,34грн.

Факт виставлення рахунків доведений посиланням на ці рахунки в довіреностях, виданих представнику відповідача на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, позивач не тільки отримав ці рахунки, а й за цими рахунками отримав товар. Тому твердження відповідача відносно того, що відповідач не виконав умови договору щодо виставлення вимоги для оплати не є достовірним.

За інформаційним листом Вищого господарського суду України від 17.07.2012р.№ 01-06/928/2012) «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» звернута увага господарських судів на практику застосування судом касаційної інстанції у розгляді справ окремих норм Цивільного кодексу України, в якому зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем* видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.201 1 № 9/252-10). Таким чином, відповідач повинен був оплати отриманий товар по накладним № ОД-00000089 від 08.05.2012р. на суму 24072,52грн. - до 15.06.2012р. включно, № ОД-0000095 від 21.05.2012р. на суму 5936,34грн. - до 29.06.2012р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплачений, у зв'язку з чим позивачем 13.08.2012р. відповідачу була направлена претензія з вимогою про сплату боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.

3

Таким чином, на час розгляду судом справи, сума заборгованості складає 30008,86грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 30008,86грн. в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою.

Вимога відповідача, викладена у відзиву на позов представником (адвокатом) щодо стягнення з позивача 3000,00грн. судових витрат, пов»язаних з оплатою послуг адвоката, не може бути розглянута, так як, по перше, питання про відшкодування судових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 44 ГПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов»язаних з розглядом справи і по друге, порядок звернення до суду за судовим захистом врегульований Господарським процесуальним кодексом. Подання позовної заяви має відбуватися з дотриманням певних умов, що не виконано відповідачем.

На підставі ст.ст.526,530,610,612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,85,81-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» м. Київ до Приватного підприємства «Внешсервіс» м. Авдіївка про стягнення 30008,86грн. заборгованості в поновному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Внешсервіс» Донецька область м. Авдіївка-86060, 9-й квартал, буд. 12, кв. 80, ЄДРПОУ 31377587 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» м. Київ-02081, вул. Здолбунівська, буд. 9-Б, кв. 136, ЄДРПОУ 31724621 заборгованість в сумі 30008,86грн 5грн., 1609,50грн. судового збору.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 22.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.