Постанова № 27721465, 19.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2010 року 15:21 № 2а-14442/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбані А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу

За позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України

в Чернігівській області

до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»

про стягнення штрафу за порушення валютного законодавства

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Чернігівській області (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця»(надалі -Відповідач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця»(код за ЄДРПОУ 26520464) до Державного бюджету України штрафу у розмірі 340,00 грн. згідно з Постановою про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 2 від 27 серпня 2009 року.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №480605 відповідач з 16 листопада 2009 року змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця».

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість за порушення валютного законодавства у розмірі 340,00 грн., яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері валютного регулювання, на сьогоднішній день є не погашеною.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до вимог чинного валютного законодавства України Управлінням Національного банку України в Чернігівській області винесено Постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 27 серпня 2009 року №2, відповідно до якої вирішено притягнути Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Листом Управління Національного банку України в Чернігівській області від 28 серпня 2009 року №12-14/3096, як зазначив представник позивача, відповідачу було направлено Постанову з вимогою сплатити штраф до Державного бюджету України, однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»електронною поштою листом від 04 вересня 2009 року №05-1897 повідомило про неможливість виплати штрафу у зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що, на думку представника позивача, є неправомірним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником відповідача було зазначено про те, що Постановою Правління Національного банку України №408 від 17 липня 2009 року в ПАТ «Банк Столиця»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 20 липня 2009 року та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 20 липня 2009 року до 19 січня 2010 року, та Постановою Правління Національного банку України №16 від 20 січня 2010 року продовжено мораторій в ПАТ «Банк Столиця»до 19 липня 2010 року, а тому, на думку представника відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства України, на момент дії мораторію неможливим є виконання вимог Постанови позивача про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 27 серпня 2009 року № 2.

На думку представника відповідача, Постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 27 серпня 2009 року № 2, входить до переліку передбачених статтею 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»інших документів, за якими здійснюється стягнення, а тому протягом дії встановленого мораторію заборонено здійснення стягнення з відповідача на підставі даної постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національний банк України», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про виконавче провадження», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про національний банк України»Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 8 частини 1 статті 7 Закону України «Про національний банк України»визначено, що Національний банк виконує функцію банківського регулювання та нагляду.

Згідно з статтею 44 Закону України «Про національний банк України»Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать, зокрема, застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року №15-93 (надалі - «Декрет»).

Відповідно до частини 1 статті 13 Декрету Національний банк України є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Частиною 2 статті 13 встановлено, що уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (надалі - «Інструкція») банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв'язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою податкового органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов'язково зазначаються такі реквізити резидентів: повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження - для юридичних осіб; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) - для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 5.9 Інструкції банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Основні засади здійснення Національним банком України функцій головного органу валютного контролю згідно з повноваженнями, наданими йому чинним законодавством України, визначено Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 (надалі також - «Положення»).

Відповідно до пункту 1.2 Положення функції агента валютного контролю - обов'язки уповноваженого банку, іншої фінансової установи та національного оператора поштового зв'язку, які отримали від Національного банку генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Цей контроль полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Пунктом 2.5 Положення визначено, що нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність: порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, - накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення; порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30 днів, - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів, - накладення штрафу в розмірі 1 відсотка від суми (вартості) валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 20 і не більше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 3.2 Положення уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв'язку складають протокол за формою, наведеною в додатку 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов'язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштового зв'язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи, які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства. Уповноважені працівники Національного банку після складання протоколу зобов'язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Протоколом порушення валютного законодавства №1 від 18 серпня 2009 року, складеним головним економістом відділу контролю за валютними операціями управління валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Чернігівській області, виявлено порушення Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця»вимог пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 року №124, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 (із змінами та доповненнями).

Підставою для застосування Національним банком і його територіальними управліннями вказаних у другому розділі цього Положення санкцій можуть бути: - матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку; - матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю; - матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю; - інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв'язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів. У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв'язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів, що підтверджують факт порушення, надсилаються до територіальних управлінь Національного банку за місцем проведення зазначених перевірок. Уповноважені працівники територіальних управлінь Національного банку здійснюють аналіз отриманих матеріалів та в разі наявності складу правопорушення здійснюють дії, вказані в п. 2 цього розділу (пункт 3. З Положення).

Відповідно до пункту 3.4 Положення у разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Постановою Управління Національного банку України в Чернігівській області № 2 від 27 серпня 2009 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства притягнуто Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця» до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 3.5 Положення постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу 3 цього Положення, або постанова Правління Національного банку, що складена за формою, наведеною в додатку З, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п'яти робочих днів після отримання постанови або постанови Правління Національного банку має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України. Територіальне управління Національного банку надсилає порушнику постанову, якщо вона була підписана начальником цього територіального управління, а Департамент валютного контролю та ліцензування надсилає постанову або постанову Правління Національного банку порушнику в усіх інших випадках. Разом з постановою або постановою Правління Національного банку надсилається супровідний лист на адресу порушника.

Листом позивача № 12-14/3096 від 28 серпня 2009 року вищевказану постанову про притягнення до відповідальності було відправлено Публічному акціонерному товариству «Банк Столиця».

Листом Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»№05-1897 від 04 вересня 2009 року «Щодо виконання листа Управління Національного банку України в Чернігівській області від 28.08.2009 №12-14/3096», переданим по електронній пошті, позивача було повідомлено про призначення тимчасової адміністрації, в зв'язку з чим відповідач не має змоги сплачувати штраф за порушення валютного законодавства.

Пунктом 3.5 Положення визначено, що у разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Правління Національного банку України №408 від 17 липня 2009 року призначено у ПАТ «Банк Столиця»тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 20 липня 2009 року; з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ПАТ «Банк Столиця»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 20 липня 2009 року по 19 січня 2010 року та Постановою Правління Національного банку України №16 від 20 січня 2010 року продовжено мораторій в ПАТ «Банк Столиця»до 19 липня 2010 року.

Мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань (статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Види виконавчих документів за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, встановлено статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських :удів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу: 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України : «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналіз вищевказаних нормативних положень дозволяє дійти висновку про те, що Постанова Управління Національного банку України в Чернігівській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 2 від 27 серпня 2009 року не входить до переліку передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, а відтак, положення статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не поширюють свою дію на спірні правовідносини.

Таким чином, твердження представника відповідача про те, що Постанова Управління Національного банку України в Чернігівській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 2 від 27 серпня 2009 року входить до переліку передбачених статтею 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»інших документів, за якими здійснюються стягнення, є необґрунтованими з огляду на те, що Національний банк України та його органи не наділені повноваженнями здійснювати примусове стягнення коштів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.1 Положення постанова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена в судовому порядку. Відповідачем в цьому випадку виступає Національний банк.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що Постанова Управління Національного банку України в Чернігівській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 2 від 27 серпня 2009 року оскаржувалась відповідачем у порядку, встановленому законом.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в судовому засіданні представником відповідача було висловлено правову позицію, яка полягає в обґрунтуванні неможливості Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»станом на даний час виконати вимоги постанови позивача, однак, відповідачем не оскаржується вказана постанова по суті.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що Постанова Управління Національного банку України в Чернігівській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № З від 27 серпня 2009 року є законною, винесена з дотриманням вимог чинного валютного законодавства України та підлягає виконанню Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 71, 86, ст. 105, 158-163 КАС України адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(код за СДРПОУ 26520464 м. Київ, вул. М.Тимошенко, 29-6) до Державного бюджету України штраф у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок згідно з Постановою про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 2 від 27 серпня 2009 року.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 25.03.2010р.