Ухвала суду № 27717084, 21.11.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1305/2-190/12 Головуючий у 1 інстанції: Перетятко О. В.

Провадження № 22-ц/1390/2954/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої судді: Берези В.І., суддів: Мікуш Ю.Р., Федоришина А.В.,

при секретарі: Проворній Н.І.,

за участю представника апелянта: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Арка Моріс»на заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»в особі Західної регіональної філії Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»у м.Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка Моріс», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТзОВ «Арка Моріс»(81562, м.Комарно площа Ів.Франка, 32 «а», Городоцького р-ну, Львівської обл.), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1.), ОСОБА_5, (81562, м.Комарно вул. Гора, 138, Городоцького р-ну, Львівської обл.) в користь АКБ «Трансбанк»(м.Київ, вул. Фізкультури, 9, р/р 26001301000592 код ЄДРПОУ 16293211) 4 045 238 (чотири мільйони сорок п`ять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 57 коп. заборгованості за кредитним договором, та 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. державного мита та 120 (сто двадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.02.2012 року залишено без задоволення заяву ТзОВ «Арка Моріс»про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року у даній справі.

В апеляційній скарзі директор ТзОВ «Арка Моріс», ОСОБА_7, зазначає, що заочне рішення постановлене без належного та повного з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Мотивує тим, що у суду не було достатніх правових підстав для постановления заочного рішення по справі без наявності документального підтвердження отримання відповідачами 1-3 відповідних уточнень до позовної заяви. Стягнення коштів за кредитом повинне проводитись на користь Акціонерного комерційного банку (далі-АКБ) «Трансбанк»в особі його Західної регіональної філії (далі-ЗРФ), яка і виступає кредитором за Договором. Вважає, що оскільки оспорювані правовідносини мають характер валютних операцій, а Постановою Національного Банку України (далі-НБУ) від 01.03.2010 року №101 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АКБ «Трансбанк», то з 02.03.2010 року ЗРФ АКБ «Трансбанк»не вправі була здійснювати валютні операції, в тому числі й кредитні. Окрім того, операції із зарахування грошових сум в рахунок погашення кредиту на банківський рахунок №37391301000592.840 не належить до внутрішньобанківських операцій, що, на думку апелянта, виключає можливість здійснення кредитних операцій в стані ліквідаційної процедури кредитора. АКБ «Трансбанк»своїми діями чи бездіяльністю (обставини, які стали підставою для відкликання банківської ліцензії) зумовив неможливість відповідача належним чином виконати зобов`язання за кредитним договором, а тому, суд повинен зменшити розмір збитків чи неустойки, які стягуються з боржника. Апелянт посилається на неправомірність підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за Кредитним договором до 21% річних. Вважає, що з моменту підвищення відсоткової ставки порука ОСОБА_8., та ОСОБА_5 припинилася. На адресу відповідачів не надходили вимоги про дострокове повернення кредитних коштів та іншої заборгованості.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, який заперечує проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між АКБ «Трансбанк»в особі Західної регіональної філії АКБ «Трансбанк»у м.Львові та ТзОВ «Арка Моріс»в особі ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір №285 від 01.08.2008 року (далі-Кредитний договір), згідно з яким Банк надав ТзОВ «Арка Моріс»кредит в сумі 309 тисяч дол. США зі сплатою 18% річних строком до 30.07.2010 року, а позичальник, отримавши кошти, зобов'язувався сплачувати Банкові обов'язкові платежі за користування кредитом і сам кредит, згідно з кредитним договором (а.с. 7-14).

Кредитний договір було забезпечено порукою. Відповідно до п 2.1 укладених договорів поруки № 81 та № 82 від 01.08.2008 року, у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, кредитор має право пред`явити свої вимоги до поручителів - ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, зобов`язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Кредитного договору (а.с.7-13), кредитор в односторонньому порядку може вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за договором ( Розділ 6 Кредитного договору).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 17 січня 2012 року (а.с.128-131), загальна заборгованість позичальника по Кредитному договору становить 4045238 грн. 57 коп., в тому числі: сума простроченого кредиту - 2 456 642 грн. 70 коп. ; проценти - 978 153 грн. 24 коп.; пеня - 610 442 грн. 64 коп.

Згідно з вимогами ЗРФ АКБ «Трансбанк»у м.Львові від 28.08.2009 року №2077/01, №2078/01, №2079/01 (а.с. 49-50, 53-54, 57-58), Банк письмово повідомляв відповідачів про дострокове повернення кредиту та сплату процентів, іншої заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги те, що відповідачам були направлені листи з вимогою виконати зобов`язання за кредитним договором, однак заборгованість не була сплачена, вимоги банку не були виконані. Дані обставини підтверджуються копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи (а.с.48,52,56).

Не знаходять свого підтвердження посилання апелянта на те, що стягнення коштів за кредитом повинно проводитись на користь АКБ «Трансбанк»в особі його Західної регіональної філії, яка і виступає кредитором за Договором. Згідно з Положенням про Західну регіональну філію Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»у м.Львові (а.с.69-70), яка не є юридичною особою і діє від імені Банку, Філія має право, зокрема, надавати кредити відповідно до чинного законодавства України, укладати договори з юридичними та фізичними особами від імені Банку, представляти інтереси Банку в судах. За таких обставин, від імені АКБ «Трансбанк»кредитний договір було правомірно підписано заступником директора ЗРФ АКБ «Трансбанк», ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії витягу з Постанови Правління Національного Банку України від 01.03.2010 року №101 (а.с.136), з 02.03.2010 року постановлено відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації Акціонерного комерційного банку «Трансбанк». Посилання апелянта на дану обставину як на підставу неможливості здійснення ЗРФ АКБ «Трансбанк»у м.Львові кредитних операцій є необґрунтованим. Відкликання банківської ліцензії відбулося з 02.03.2010 року, а кредитні відносини між сторонами виникли з 01.08.2008 року.

Згідно зі ст. 91 Закону України Про банки і банківську діяльність", з прийняттям рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банків діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. З огляду на викладене, дії Банку, спрямовані на повернення заборгованості за Кредитним договором, слід трактувати як дії, спрямовані на збільшення ліквідаційної маси.

Щодо підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором до 21% річних, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 18. Розмір процентів, визначений в попередньому абзаці цього пункту є базовим і може бути змінений (зменшений або збільшений) сторонами в порядку і на умовах, встановлених цим Договором. Згідно з п.9.10. Договору, при невиконанні позичальником зобов`язань, передбачених п.8.2.17. цього договору, відсоткова ставка за користування кредитними коштами, вказана в п.3.1. цього договору, підвищується до 21 % річних з можливістю наступного пониження до первинної у разі виконання даної умови.

Враховуючи те, що сторони кредитного договору погодили між собою умови зміни процентної ставки за користування кредитом, такі умови були дотримані, що підтверджується фактом невиконання кредитного зобов`язання позичальником (згідно з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів та іншої заборгованості ТзОВ «Арка Моріс» від 28.08.2009 року №2077/01, №2078/01, №2079/01), вимоги апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення солідарно з відповідачів, в тому числі, з поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Як зазначено в п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№5 від 30.03.2012 року, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

У п.1.2. договорів поруки від №81, №82 від 01.08.2008 року передбачено, що поручителю відомі та він погоджується з усіма умовами Основного договору та погоджується з тим, що договір зберігає юридичну силу та не потребує додаткового письмового погодження (дозволу) Поручителя або інших зацікавлених осіб, крім випадків, коли зміни стосуються збільшення обсягу відповідальності Поручителя.

Дана умова договору є результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Тому, твердження апелянта про припинення поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з моменту підвищення відсоткової ставки є помилковим.

Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка Моріс»відхилити.

Заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Береза В.І.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Федоришин А.В.