Рішення № 27711696, 27.11.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа№2/2605/4387/12

Унікальний номер 2605/12198/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2012 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Іващенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, приватного підприємства «Акрум»про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ПП «Акрум»про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у квітні 2009 року на пр.Оболонському в м. Києві, з вини відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який керував автомобілем «ВАЗ»д.н.з. НОМЕР_8, що належить ПП «Акрум», була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

Постановою суду відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, накладено адміністративне стягнення.

В результаті ДТП пошкоджено автомобіль «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_9, забезпечений полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2

Позивач на підставі Звіту № 80 від 01.06.2009 року, складеного ПП ОСОБА_3, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 7 261,88 гривень на користь ОСОБА_2 якому завдано збитків.

Також Позивач поніс витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 638,00 грн. та витрати за надання юридичних послуг в сумі 1 500,00 грн.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь кошти, розмір яких разом із судовими витратами становить 9 614,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі.

Відповідач ПП «Акрум» явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2009 року близько 20:00 год. по проспекту Оболонському 14-а, в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ»д.н.з. НОМЕР_8, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Деу»д.н.з. НОМЕР_9, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2009 року ОСОБА_1, водія ПП «Акрум», визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

15 січня 2009 року між ВАТ «НАСК «ОРАНТА»та ОСОБА_2 укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ДЕУ Данос», д.н.з. НОМЕР_9, строк дії полісу -з 16 січня 2009 року по 15 січня 2010 року.

Згідно з ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Таким чином, особами, винними у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 25 квітня 2009 року за участю автомобіля автомобілем «ВАЗ»д.н.з. НОМЕР_8, та застрахованого автомобіля «ДЕУ Данос», д.н.з. НОМЕР_9, є водій ОСОБА_1 та ПП «Акрум», власник джерела підвищеної небезпеки.

Як встановлено на місці пригоди, на дату скоєння ДТП, ані водій ОСОБА_1, ані власник транспортного засобу ПП «Акрум», не мали чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до Звіту № 80 від 01.06.2009 року, складеного ПП ОСОБА_3, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 якому завдано збитків, у розмірі 7 261,88 гривень

Також Позивач поніс витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 638,00 грн. та витрати за юридичні послуги в сумі 1 500,00 грн.

Вказані суми сплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В обгрунтування заперечень відповідач послався на ст. 1193 Цивільного кодексу України та просив зменшити розмір відшкодування шкоди. Разом з тим, свою вину у спричиненні майнової шкоди власнику застрахованого автомобіля ОСОБА_1 не заперечував, не встановлено у ході судового розгляду справи також грубої необережності чи вини потерпілої особи, що сприяло б виникненню або збільшенню шкоди.

Положення ст. 1193 Цивільного кодексу України передбачає підстави звільнення від відповідальності за завдання позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності у порівнянні із загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі. Вина потерпілого у формі грубої необережності може бути підставою для зменшення розміру відшкодування. При цьому критерієм для зменшення є ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, що завдала шкоди.

Частина 4 статті 1193 Цивільного кодексу України, передбачає можливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища. Слід мати на увазі, що дане правило застосовується лише у випадках, коли шкоду завдано діями фізичної особи.

Враховуючи вищенаведене, та те, що у даному випадку фізична особа несе солідарно відповідальність з власником транспортного засобу -юридичною особою, положення ст. 1193 ЦК України застосуванню не підлягають.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Акрум»на користь позивача кошти у розмірі понесених витрат у сумі 7261,88 грн., витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 638,00 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1500,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 214,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, приватного підприємства «Акрум»про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, приватного підприємства «Акрум», код ЄДРПОУ 32346392, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, кошти у розмірі понесених витрат у сумі 7261 (сім тисяч двісті шістдесят одна) гривня 88 копійок, витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 638 (шістост тридцять вісім) гривень, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, витрати на правову допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/ О.І. Шумейко

З оригіналом згідно

27.11.2012 Справа № 2605/12198/12