Постанова № 27704694, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4991/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 року, та від 28.02.2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 року, та від 28.02.2012 року, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення -рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 грудня 2011 року № 0052811501 та № 0052821501, від 28 лютого 2012 року № 0003911501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року позов у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" -задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" задовольнити частково.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із набранням з 01.04.2011 року чинності розділу III ПК Україні та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається, а тому дії позивача щодо включення до складу ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (що був сформований з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році) є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Діагностичний центр «МЕДЕКС»за результатами якої 21.11.2011 року складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №12819/15-1-35249881 (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Діагностичний центр «МЕДЕКС», а саме - до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат другого кварталу 2011 року включено від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1 757 419грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 253 355грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 16.12.2011 року винесені податкові повідомлення -рішення № 0052811501, яким за порушення п. 150.1 статті 150 п. 3 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 757 419грн. та №0052821501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 253 355грн.

У порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0052821501 частково скасовано на суму 18 000грн.

28 лютого 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003911501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 235 355грн.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування і випливають з порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, який виник за наслідками 2010 року, у результатах наступних податкових періодів 2011 року.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 Закону №334/94, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом (абзац 2).

З 01.04.2011 року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року;

розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням 100 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 року.

У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дана правова позиція викладена також Державною податковою службою України в Наказі № 575 від 05.07.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток».

Як вбачається з декларації позивача за перший квартал 2011 рядок 04.9 містить від'ємне значення в розмірі 1 757 419 грн. 00 коп. Жодних заперечень щодо законності та обґрунтованості цього від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку податковою службою не зазначено та обставин не встановлено.

Вказана сума була відображена в подальшому в зменшеному розмірі в наступній податковій декларації за другий квартал 2011 року в рядку 06.06, який за своїм змістом прямо передбачає заповнення в тому числі і суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року (зміст рядку згідно затвердженої форми декларації).

Враховуючи вищевказане колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивач просить скасувати, в тому числі податкове повідомлення -рішення № 0052821501 від 16 грудня 2011 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 253 355 грн., проте дана вимога позивач не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п. 56.1 та 56.2 рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року N 1001, Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення органів державної податкової служби щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, крім мита, акцизного податку, податку на додану вартість та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території спеціальної митної зони.

Пунктом 13 вищевказаного Положення передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Так, п. 14 Положення передбачено, що орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;

в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу без розгляду та повертає автору.

В результаті скасування податкового повідомлення -рішення в частині, податковим органом приймається нове повідомлення -рішення з урахуванням висновку, прийнятого під час процедури адміністративного оскарження.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку, що після скасування відповідачем податкового повідомлення - рішення № 0052821501 в частині та прийняття ним нового повідомлення -рішення № 0003911501 від 28.02.2012 року (з урахуванням процедури адміністративного оскарження), податкове повідомлення -рішення № 0052821501 є таким, що не спричиняє обов'язку для платника податку, а тому не може бути предметом судового розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" -задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний центр "МЕДЕКС" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 0052811501 від 16.12.2011 року та № 000391501 від 28.02.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.