Ухвала суду № 27704617, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1770/12 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач -фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкового повідомлення - рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах від 15.05.2012 року № 0000021740.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання плівки поліетиленової, що підтверджується договором купівлі -продажу, видатковими та податковими накладними, товарно -транспортними накладними, сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаного товару підтверджена виписками з банку та копіями платіжних доручень, усі первинні документи були видані зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, а тому висновок контролюючого органу є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, 05.10.2005 року Виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код НОМЕР_2).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах було проведено позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за результатами взаєморозрахунків з ПП "ЛАБ" у липні та вересні 2011 року, про що складено Акт перевірки № 26/17 -407/НОМЕР_2 від 26.04.2012 року.

Актом перевірки було встановлено, що за договором купівлі-продажу № 37 від 01.07.2011 року позивач придбав у ПП «ЛАБ»плівку поліетиленову на загальну суму 204760 грн. 70 коп., у т. ч. ПДВ на суму 34126 грн. 79 коп.

Податок на додану вартість за зазначеними податковими накладними включений до податкового кредиту за липень та вересень 2011 року у сумі 34126 грн. 79 коп.

Оплата за вказаний товар була здійснена ФОП ОСОБА_2 у безготівковій формі, згідно копій банківських виписок та платіжних доручень.

За висновком перевірки позивач відобразив у податковому обліку господарську операцію з придбання плівки поліетиленової у ПП «ЛАБ», яка фактично не відбулась, чим порушив п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 198 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок податкового органу обумовлений відсутністю у договорі №37 від 01.07.2011 року загальної суми договору, відсутністю у позивача рахунків-фактур (чи додатків до договору) на кожну окрему партію продукції з визначеними поточною ціною і кількістю кожної партії продукції та товарно-транспортних накладних на перевезення товару, неможливістю ПП «ЛАБ»виконати умову договору в частині його зобов'язань по перевезенню товару покупцю (позивачу у справі) у зв'язку з відсутністю транспортних засобів, що підтверджується поясненнями директора ПП «ЛАБ»Мальованого О.О., наданими співробітникам ГВПМ ДПІ у м. Черкаси та листом Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області від 25.10.2011 року № 13/11-1421 за ПП «ЛАБ», відсутністю у позивача первинних документів бухгалтерського обліку про реалізацію товару.

Також відповідно до довідок від 06.01.2012 року № 19/23-2/35274499 та від 07.12.2011 року № 485/23 -2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»останнє не могло здійснити господарські операції в розумінні ст. 3 Господарського кодексу України та п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України внаслідок відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспорту, тому господарські операції лише відображені у первинних документах бухгалтерського обліку без їх реального здійснення з метою зменшення об'єкта оподаткування.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Черкасах прийняла податкове повідомлення - рішення від 15.05.2012 року № 0000021740, яким збільшила позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 34127 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 17063 грн. 40 коп.

Щодо нікчемності правочину, вчиненого позивачем та його контрагентом -ПП «ЛАБ»та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України №996 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346, згідно з якою:

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ПП «ЛАБ»було укладено договір купівлі-продажу плівки поліетиленової № 37 від 01.07.2011 року на загальну суму 204760 грн. 70 коп., у т. ч. ПДВ на суму 34126 грн. 79 коп.

Передача плівки поліетиленової позивачу підтверджується видатковими накладними № Л - 00000496 від 04.07.2011 року, Л -0000508 від 07.07.2011 року, № Л -000513 від 11.07.2011 року, № Л -0000522 від 14.07.2011 року, № Л -0000530, № Л -00000671 від 05.09.2011 року які відповідають вимогам ст. 9 Закону України №996, та податковими накладними № 11 від 04.07.2011 року, № 29 від 07.07.2011 року, № 37 від 11.07.2011 року, № 50 від 14.07.2011 року, № 59 від 19.07.2011 року, № 28 від 05.09.2011 року тощо (а. с. 35 - 58).

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується копіями банківських виписок та платіжними дорученнями (а. с. 64 -101).

Колегія суддів звертає також увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Так, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.2011 року № 41 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентом позивача та скріплені печаткою.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно було встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача -ПП «ЛАБ»було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Інформація про анулювання вказаного свідоцтва станом на момент розгляду даної справи відсутня.

Судом першої інстанції також правомірно встановлено, що поставка вказаного товару здійснювалася особисто позивачем на автомобілі ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_3, належним його дружині ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.03.2009 року та підтверджується товарно-транспортними накладними, які відповідають вимогам до їх типової форми №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 (а.с. 21 -32, 106).

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору купівлі -продажу плівки поліетиленової з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як було зазначено раніше, відповідачем не оспорювався факт перебування контрагента позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців на момент вчинення спірної господарської операції.

Колегія суддів Київського апеляційної адміністративного суду звертає увагу на той факт, що придбану поліетиленову плівку, позивач в подальшому використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами постачання № 2 від 04.01.2011 р., укладеним з ТОВ «Черкаський завод Автохімії», № 3 від 04.01.2011 р., укладеним з АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат», № 4 від 04.01.2011 р., укладеним з ТОВ «Хімтон», видатковими, податковими і товарно-транспортними накладними (а. с. 108 - 163).

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між фактом придбання товару (плівки поліетиленової) та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

Також колегія суддів погоджується з безпідставністю посилання відповідача на неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «ЛАБ»у зв'язку з відсутністю у останнього матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки відповідно до договору суборенди від 10.01.2011 року та акту прийому -передачі приміщення до договору суборенди від 13.01.2011 року ПП «ЛАБ»у своїй господарські діяльності використовує складське приміщення площею 245 квадратних метрів, розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 10, яке зазначене у товарно-транспортних накладних як пункт навантаження.

Посилання відповідача на відсутність рахунків-фактур спростовується змістом пункту 2.2 договору № 37 від 01.01.2011 р., відповідно до якого поточна ціна і кількість кожної партії фіксується також у накладних.

Посилання відповідача на відсутність у вказаному договорі загальної суми спростовується змістом пункту 3.4 договору, відповідно до якого загальна сума договору складається із суми всіх заказів, вказаних у товарних накладних.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.