Постанова № 27696673, 20.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р.Справа № 2-а-8808/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинській А.М.

за участю сторін: СДПІ- Угненко І.А. (довіреність)ДП ОМТП- Степаненко Г.О. (довіреність) - Грекса І.І. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі за позовом державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі визнання акту протиправним, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі визнання акту протиправним, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 31.08.2010 року №000109152 про донарахування Державному підприємству «Одеський морський торгівельний порт»податкових зобов'язань в розмірі 12078,83 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції частково скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в частині задоволення позову, та ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції частково скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в частині скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 31.08.10 р. № 0001131520/0.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.06.2010 року по 10.08.2011 року СДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП „Одеський морський торгівельний порт" з питань дотримання вимог податкової валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складено акт №519/15-2/01125666/201 від 17.08.2010 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3 п.5.3 ст.5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств внаслідок чого було занижено податок на прибуток на суму 186207 грн.; вимог п.п.3.2.9 п.3.2 с і п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було занижено ПДВ на загальну суму 184129 грн.; п.7.3 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.16.2 ст.16, п.17.1 ст. 17, п.п.«а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело заниження податку з фізичних осіб в сумі 7215,90 грн.; п.1 ст.9 Декрету КМУ №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та ст. 1 Указ) Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», що виразилося у несвоєчасному декларуванні валютних цінностей; ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями від 07.05.1996 року) в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від здійснення експортних операцій; ч.1 ст.14 Закону України «Про плату за землю»та п.2 «Порядку подання податкового розрахунку земельного податку», затвердженого наказом ДПА. України №434 від 26.10.2001 року, внаслідок чого було занижено земельний податок в сумі 58,36 грн. (а.с. 10-13).

На підставі вказаного акту, за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" а також Декрету КМУ №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»ОДПІ були прийняті податкове повідомлення-рішення №0001131520/0 від 31.08.2010 року про донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 21647,9 грн. (в тому числі 7215,9 грн. за основним платежем та 14432 грн. за штрафними санкціями), а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001091520 від 31.08.2010 року на суму 12078,83 грн. та №0001121520 від 31.08.2010 року на суму 340 грн. відповідно (а.с. 14-16).

Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо наявності порушень позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що зазначене порушення виразилося в тому, що перевіркою було встановлено несвоєчасне отримання позивачем валютної виручки по оренді судна «Адмірал де Рибас»за контрактом з «Faithful Shipping Ltd», а на час перевірки ОМТП мав прострочену дебіторську заборгованість по цьому контракту на загальну суму 181284.38 грн., що є порушенням положень ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо строків повернення валютної виручки (а.с. 30-31).

У зв'язку з неналежним виконанням «Iaithful Shipping Ltd»своїх обов'язків по зазначеному договору, Чорноморською транспортною прокуратурою в інтересах держави Україна в особі ДП було подано позов до Приморського районного суду м.Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.02.2010 року було затверджено мирову угоду між ДП та «Faithful Shipping Ltd», відповідно до якої останній зобов'язався погасити наявну заборгованість протягом наступних 12 місяців (а.с. 17. 18).

Отже, уклавши мирову угоду, затверджену ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.02.2010 року, сторони по договору ДП та «Faithful Shipping Ltd» фактично змінили його умови в частині оплати зазначених орендних платежів, строк оплати яких відповідно до нових умов на кінцеву дату періоду перевірки (31.03.2010 року) не наступив та домовилися з відповідачем щодо погашення наявної заборгованості.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною другою цієї ж статті у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У частині третій статті 4 Закону N 185/94-ВР встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону N 185/94-ВР вбачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону N 4002-XII третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону N 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України в своїй Постанові від 13 лютого 2012 року зі справи № 21-422а11 «Про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових)санкцій».

Таким чином суд приходить до висновку, що після затвердження судом мирової угоди та зміни умов договору між ДП та «Faithful Shipping Ltd», у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасне надходження валютної виручки від здійснення експортних операцій.

Крім цього в ході перевірки було встановлено, що в перевіряємий період в трудових відносинах з ДП знаходився ОСОБА_1, який є громадянином Росії (а.с. 11).

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Державної податкової адміністрації від 29.01.2004, № 50 "Про затвердження Податкового роз'яснення щодо застосування окремих норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині оподаткування іноземців та нерезидентів", яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі Закон №889) ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 7.3 статті 7 Закону №889 ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім виграшу у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

У абзаці першому підпункту 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону №889 йдеться про "зазначені в підпункті 9.11.1 цього пункту доходи". Підпункт 9.11.1 пункту 9.11 статті 9 Закону №889 визначає правила оподаткування отриманих нерезидентами доходів з джерелом їх походження з України, перелік (визначення) яких надається в пункті 1.3 статті 1 Закону.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону дохід з джерелом його походження з України включає в себе, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені, надані) працедавцем внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, незалежно від того, є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Виходячи з викладеного, та з метою однакового застосування Закону слід розуміти, що доходи, нараховані (виплачені, надані) платнику податку - нерезиденту у вигляді заробітної плати внаслідок здійснення ним трудової діяльності в Україні, належать до категорії доходів, зазначених в підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону, з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 9.11.2 пункту 9.11 статті 9 Закону №889.

Таким чином, на підставі норм пункту 7.3 статті 7, підпунктів 9.11.1 та 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту працедавцем-резидентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону. При цьому працедавець-резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно заробітної плати (підпункт 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0001131520/0 від 31.08.2010 року про донарахування ДП податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 21647,9 грн. (в тому числі 7215,9 грн. за основним платежем та 14432 грн. за штрафними санкціями).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення №0001121520 від 31.08.2010 року про застосування до ДП штрафних санкцій на суму 340 грн., оскільки в порушення вимог п.1 ст.9 Декрету КМУ №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»позивачем в поданій 14.04.2010 році декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами не були задекларовані валютні кошти, які повинні були надійти відповідно до умов мирової угоди між ДП та «Faithful Shipping Ltd», затвердженої ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.02.2010 року.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання протиправним акту перевірки, оскільки в ході розгляду справи позивачем не було надано належного обґрунтування цих вимог.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі № 2-а-8808/10/1570, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі № 2-а-8808/10/1570, - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі за позовом державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі визнання акту протиправним, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт", - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 31.08.2010 року № 0001131520/0 та № 0001091520.

В задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі -21 листопада 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль