Ухвала суду № 27696568, 22.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р.

Справа № 2-а-3621/11/2170

Категорія: 8.2

Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 р. по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області, , третя особа Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, про визнання нечинними податкових вимог, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулось до суду з позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, про визнання нечинними податкових вимог .

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що жодного узгодженого грошового зобов'язання або іншої заборгованості перед бюджетом, на підставі якої позивачу могли бути направлені податкові вимоги не існує, що підтверджено виданою відповідачем довідкою від 12.07.11р. про відсутність у позивача заборгованості по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів. Також у ДПІ відсутні підстави вимагати від позивача сплати заборгованості, яка виникла у КСП «Маяк»за отриману державну фінансову допомогу згідно постанови КМУ №1003 від 11.09.97р., оскільки позивач не є правонаступником цього КСП, і цей факт був встановлений рішенням господарського суду Херсонської області від 26.05.03р. по справі №14/207-пн, та рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31.010.08р. по справі №2-576/2008.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»були задоволені. Визнано недійсними податкові вимоги Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції №18/1 та№19/1 від 31.05.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень та до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про розгляд справи за їх відсутності, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі подання управління Державного казначейства у Великоолександрівському районі №13 від 17.05.11року, №19 від 18.05.11року на виконання постанови КМУ від 02.03.2011року №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості»було сформовано податкові вимоги № 18/1 та №19/1 від 1 травня 2011 року відповідачем , в яких відповідач вимагає від позивача сплатити 4090 грн. за призначенням - повернення позички за постановою КМУ від 11.09.1997 року № 1003 та 3339,17 грн. пені.

У вказаних поданнях йдеться про необхідність вжиття до позивача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості - фінансової допомоги, наданої на зворотній основі за рахунок резервного фонду державного бюджету згідно з постановою КМУ від 11.09.97р. №1003, в сумі 4090 грн., а також пені в сумі 3339,17 грн., яка нарахована на вказану суму простроченої заборгованості. Про факт надання вищевказаної фінансової допомоги свідчать договори №15 від 23.09.07 р., №15 від 23.03.98р., №15 від 14.01.99р., укладені відділенням Державного казначейства у Великоолександрівському районі з КСП «Маяк», про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років та про надання та повернення коштів, виділених для фінансового забезпечення підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 та 1999 роках, а також відомості розподілу коштів фінансової допомоги між підприємствами та платіжні доручення на виплату фінансової допомоги у 1997 році.

Отже, визначена спірною податковою вимогою №19/1 від 31.05.11р. сума фінансової допомоги в розмірі 4090 грн. безпосередньо позивачем не отримувалась, а була виплачена КСП «Маяк»у 1997 році, до створення СТОВ «Надія», первинна реєстрація якого згідно свідоцтва про державну реєстрацію була проведена 07.04.2000 року. Тому позивачем оспорюється наявність у нього обов'язку повернути за КСП «Маяк»цю суму фінансової допомоги.

Відповідно до ч. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно пункту 95.2 ст.95 (глава 9 розділу II) Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Постановою КМУ від 02.03.2011р. №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості»встановлено , що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/ фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Частиною 9 ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

З наведених вище положень вбачається, що прострочена заборгованість за державними позичками, які надавались суб'єктам господарювання органами Міністерства фінансів у 1993 - 1998 роках, стягується із нарахуванням пені органами державної податкової служби в порядку для стягнення податкової заборгованості, що визначений главою 9 розділу II цього Податкового кодексу України, у тому числі і шляхом направлення податкових вимог. При цьому стягнення цієї заборгованості здійснюється без урахування строків позовної давності.

Враховуючи аргументи сторін відносно факту правонаступництва, а саме: ДПІ вважає, що доказом правонаступництва позивача є перша редакція статуту позивача, зареєстрована розпорядженням Великоолександрівської райдержадміністрації №110 від 14.03.2000 року.

Казначейство в якості доказів правонаступництва позивача по боргам КСП «Маяк»посилається на факти погашення позивачем заборгованості за КСП «Маяк» по іншим державним позичкам, а також вказує на довідку Великоолександрівської райдержадміністрації від 21.11.2002р. №277 про наявність правонаступництво позивача за КПС «Маяк».

Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Херсонської області від 26.05.03року по справі №14/207-пн та рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31.10.08р. по справі №2-576/2008, які набули законної сили, встановлено, що позивач не є правонаступником КСП «Маяк», а тому в силу ч.1 ст.71 КАС України цей факт вже не підлягає доведенню у даній справі. Крім того позивач посилається на висновки прокуратури Великоолександрівського району, що викладені в листі від 11.02.08р. №2-4/53, та лист начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації від 23.08.11р. №519, в яких містяться висновки про те, що позивач не є правонаступником КСП «Маяк».

Положення ч. 1 ст.72 КАС України звільняє сторін від доведення тих обставин, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, лише за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Однак, якщо при встановленні обставин у вирішеній цивільній, господарській або адміністративній справі не брали участі певні особи, які беруть участь в адміністративній справі, що розглядається судом, то такі особи мають право заперечувати достовірність таких обставин.

Оскільки ані відповідач, ані казначейство участі у розгляді справ господарського суду Херсонської області та Великоолександрівського районного суду, за якими винесені зазначені позивачем рішення, не приймали, і вони заперечують проти відсутності правонаступництва позивача по боргам КСП «Маяк», то даний факт підлягає доведенню у даній справі.

Враховуючи те, що первинна реєстрація позивача, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, була проведена 07.04.2000 року, то на момент його створення діяли та регулювали правовідносини в сфері заснування, реєстрації, перереєстрації, реорганізації та ліквідації юридичних осіб, у тому числі товариств з обмеженою відповідальністю та колективних сільгосппідприємств - Цивільний кодекс Української РСР, Закони України «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про підприємництво»зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.ст. 25, 26 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа діє на підставі статуту (положення). Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації. Статтею 9 Закону України «Про підприємства»було встановлено, що підприємство діє на підставі статуту.

До матеріалів справи долучено копії 2-х редакцій статуту позивача: перша - 2000 року, яка затверджена розпорядженням голови Великоолександрівської райдержадміністрації №110 від 14.03.2000 року; друга - 2003 року, яка затверджена розпорядженням голови Великоолександрівської райдержадміністрації № 110 від 11.03.2003 року. Копії протоколів зборів засновків позивача, на яких затверджувались вказані редакції статуту не надані.

В пункті 1.2 статуту позивача 2000 року зазначено: «Товариство створюється в процесі реорганізації та є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк».

Проте в статуті 2003 року вже відсутні посилання на те, що товариство створено в процесі реорганізації КСП «Маяк»і є його правонаступником.

Статтею 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», яка є чинною і на даний час, встановлений порядок ліквідації та реорганізації КСП. Зі змісту даної статті вбачаються наступні способи реорганізації КСП - злиття, приєднання, поділ, виділення чи перетворення, при цьому спосіб реорганізації безпосередньо впливає на обсяг майнових прав і обов'язків, які переходять від реорганізованого до нового підприємства.

Також ці способи мають значення і для порядку урегулювання податкової заборгованості або податкового боргу платника податків, що реорганізується

Закон України «Про підприємства»містить аналогічні способи та наслідки реорганізації підприємства .

З наданих суду документів встановити спосіб проведеної реорганізації КСП «Маяк», а також дату ліквідації цього КСП, тобто дату виключення його з державного реєстру неможливо.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру записів про проведення реєстраційних дій щодо КСП «Маяк»(код 03785220) не знайдено.

З листа начальника архівного відділу Великоолександрівської райдержадміністрації від 17.08.11року вбачається, що у документах архівного фонду відомості щодо припинення КСП «Маяк»відсутні.

Крім того після реєстрації позивача за кодом ЄДРПОУ 30758749, КСП «Маяк»за кодом ЄДРПОУ 03785220 продовжило існувати, і до статутного фонду позивача майно КСП «Маяк», у тому числі майно пайового фонду, не вносилось, передавальний акту (розподільчий баланс), який повинен був складатися при реорганізації КСП «Маяк» з передачею майнових прав та обов'язків позивачу, відсутній, що випливає з листів начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації від 23.08.11р. №519 та прокуратури Великоолександрівського району від 11.02.08р. №2-4/53.

Отже, якщо КСП «Маяк» продовжило бути зареєстрованим як юридична особа і після створення та реєстрації позивача, то це суперечить таким способам реорганізації як злиття, приєднання та перетворення, оскільки вони передбачають створення нового підприємства з одночасною ліквідацію підприємства, що реорганізувалось.

Якщо реорганізація КСП «Маяк»була проведена шляхом поділу або виділення, то залишається невстановленим скільки суб'єктів господарювання, крім позивача, було створено в процесі такої реорганізації.

Відповідно до пп.13.1.1. п.13.1 ст. 13 Закону №218-111, якій діяв на час створення позивача, у разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:

якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації;

якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися;

якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації. Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між новоствореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості активів, отриманим ними у процесі реорганізації згідно з розподільчим балансом. У разі коли одна чи більше новостворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли податкові зобов'язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені податкові зобов'язання чи борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманих ними активів, без урахування активів, наданих особам, що не є платниками таких податків.

Відсутність передавального (розподільчого) балансу між КСП «Маяк»та позивачем виключає можливість визначення розміру частки податкових зобов'язань КСП «Маяк», яка могла бути передана позивачу в процесі реорганізації КСП «Маяк».

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.