Рішення № 27695618, 22.11.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. Справа № 5024/1560/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 978576грн. 55коп.

за участю представників сторін:

від позивача -уповноважена особа Остапенко В.М.

від відповідача - уповноважена особа Уланівський С.Є.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради 814272грн.74 коп. основного боргу, 70452грн. 09 коп. пені, 68533грн. 46 коп. штрафу, 18667грн. 11 коп. -3% річних, 6651грн. 15 коп. втрат від інфляції, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлений природний газ на підставі договору №14/2385/11 від 30.09.2011року.

Відповідач посилається на те, що заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку з невідшкодуванням йому різниці між фактичною вартістю та вартістю газу за затвердженими органами місцевого самоврядування тарифами, що призвело до збитковості підприємства.

Він просить зменшити розмір пені та штрафу до 1грн. 00коп. та надати відстрочку виконання рішення на 3 місяці, посилаючись на відсутність вини в несвоєчасних розрахунках та нарахування штрафних санкцій надмірно великих порівняно із збитками позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між Національної акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач) та комунальним підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (відповідач) 30.09.2011року укладено договір №13/2385/11 на купівлю-продаж природного газу для виробництва теплової енергії яка споживається населенням та релігійними організаціями.

За умовами пункту 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в узгоджених обсягах, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу від 30.09.2011року встановлено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки.

За зазначеним договором позивач виконав свої обов'язки та поставив в жовтні-грудні 2011року, січні-лютому 2012року природний газ на загальну суму 2354784грн.72коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі.

Розрахунок за отриманий газ відповідач здійснив частково, сплативши 1540511грн.98коп.

Таким чином станом на день вирішення спору борг відповідача за поставлений позивачем газ за договором від 30.09.2011року №14/2385/11 становив 814272грн.74коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір поставки газу від 30.09.2011року №14/2385/11 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 814272грн.74коп., тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляція і 3% річних не є штрафними санкціями, вони виступають як спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 6651грн.15коп. втрат з інфляції за період з листопада 2011року по квітень 2012року та 18667грн.11коп. 3% річних за період з 08.11.2011року по 26.06.2012року також підлягають стягненню на користь позивача.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 70452грн. 09коп. яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 68533грн.46коп. штрафу, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору від 30.09.2011року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктом 6.1 договору відповідач зобов'язується в безспірному порядку сплатити крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона сплачується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково також сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Таким чином, оскільки закон не містить жорстких обмежень щодо визначення розміру пені та штрафу у господарських відносинах, з урахуванням вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України ч.4 ст. 179 ГК України сторони при укладенні договорів вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин. Вони визначають зміст договорів на власний розсуд на основі вільного волевиявлення та погоджують на свій розсуд будь-які умови договору.

Відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору вимоги позивача про стягнення 70452грн. 09 коп. пені, 68533грн. 46 коп. штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність його вини в несвоєчасних розрахунках через невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та у зв'язку з цим збитковістю підприємства не є підставою звільнення його від сплати пені та штрафу, як і підставою зменшення штрафних санкцій до 1 грн.00коп., оскільки відповідач не позбавлений права на звернення з відповідним позовом про відшкодування йому різниці в тарифах у встановленому законом порядку. До того ж умовами договору також не передбачено звільнення його від сплати пені та штрафу у випадку невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію через невідповідність фактичної її вартості затвердженим тарифам.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування ГПК України» вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження клопотання щодо зменшення пені та штрафу до 1 грн.00коп., оскільки зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення штрафу та пені.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також невідшкодування із бюджету різниці між фактичними витратами та затвердженими тарифами на теплову енергію не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Тому, є помилковим посилання відповідача, як на підставу для зменшення штрафних санкцій, на заборгованість населення з оплати послуг з теплопостачання, різницю у тарифах та тяжкий фінансовий стан відповідача, внаслідок чого його доводи не можуть бути підставою звільнення його від сплати пені та штрафу.

Разом з тим відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. Тяжкий фінансовий стан та відсутність коштів у відповідача дійсно ускладнюють і роблять неможливим виконання рішення, а одночасне стягнення з відповідача присуджених коштів може призвести до припинення його господарської діяльності, що в свою чергу потягне за собою припинення теплопостачання для населення та може викликати соціальну напругу в регіоні під час опалювального сезону.

Водночас позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відстрочка виконання рішення на незначний термін може привести до негативних наслідків для нього.

За поясненнями представника відповідача найближчим часом буде вирішено питання фінансування підприємства із бюджету, що надасть йому змогу погасити заборгованість.

За таких обставин суд вважає, що наявні в справі докази свідчать про наявність поважних причин та виняткових обставин для часткового задоволення клопотання відповідача та надання відстрочки виконання рішення до 01.01.2013року .

Судові витрати за первісним позовом відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.6 ч.1 ст. 83, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м.Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А, ідентифікаційний код 34988325, інші реквізити суду не відомі на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ вул. Б. Хмельницького, 6 ідентифікаційний код 20077720, інші реквізити суду не відомі -814272грн.74 коп. основного боргу, 70452грн. 09 коп. пені, 68533грн. 46 коп. штрафу, 18667грн. 11 коп. -3% річних, 6651грн. 15 коп. втрат з інфляції та 19571 грн. 53коп. судового збору.

3.Надати відстрочку виконання рішення до 01.01.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 листопада 2012р.

Суддя З.І. Ємленінова