Рішення № 27694956, 22.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2012Справа №5002-12/3240-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - РК», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «СПМК - 4», м. Євпаторія

про стягнення 26318,90 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - Дроздова О.С., довіреність № 178 від 16.10.12, представник

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - РК» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «СПМК - 4» про стягнення грошових коштів у розмірі 26318,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2012 порушено провадження у справі .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору від 01.07.2012 року позивач здійснив передплату відповідачу за будівельний матеріал, згідно платіжних доручень від 28.07.2011 №743 та від 15.08.2011 №834 на загальну суму 300 000,00 грн. Проте, відповідач обов'язок щодо поставки товару за вищевказаним договором виконав частково, поставив товар на загальну суму у розмірі 266 720,00 грн. та повернув позивачу грошові кошти у розмірі 8 000, 00 грн. Таким чином, станом на 12 вересня 2012 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 25280,00 грн., на яку позивачем нарахована пеня в розмірі 1038,90 грн.

Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 16 жовтня 2012 року, були надані платіжне доручення від 08.10.2012 №666, яким відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн., графік погашення заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків, які долучені судом до матеріалів справи.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує, надав суду платіжні доручення №750 від 23.10.2012 та №738 від 17.10.2012, якими повернув позивачу грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлення докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між приватним акціонерним товариством «СПМК -4» (Продавець) та Товариством з обмеженою «Трансбуд - РК» (Покупець) був укладений договір поставки (аркуш справи 17).

Відповідно до пункту 1.1. договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця будівельні матеріали окремими партіями по цінам, в асортименті та кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору , а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах встановлених дійсними договором.

Загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого у відповідності до умов дійсного договору (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору, розрахунки проводяться переплатою у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору, а саме пункту 2.3., здійснив передплату згідно з платіжними дорученнями від 28.07.2011 №743 та від 15.08.2011 №834 на загальну суму 300 000,00 грн. (аркуш справи 8-9).

Відповідач, на виконання зобов'язань за договором поставив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - РК» будівельні матеріали на загальну суму 266 720,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №156 від 29.07.2011, №192 від 31.08.2011, №211 рбу від 30.09.2011 (аркуш справи 18-20).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань зі сторони Продавця щодо поставки товару, станом на 01 січня 2012 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 33 280,00 грн.

Позивач, 26 січня 2012 року направив на адресу відповідача вимогу №1 щодо повернення невикористаних коштів в сумі 33 280,00 грн. (аркуш справи 21), проте вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Проте, відповідно до платіжних доручень від 04.07.2012 №383 та від 13.07.2012 №414 Приватне акціонерне товариство «СПМК - 4» повернуло позивачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки від 01.07.2011 виконав у повному обсязі, проте відповідач у порушення умов договору, товар не поставив, невикористанні грошові кошти у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 25 280,00 грн.

Так, як вже вказувалось судом вище, відповідачем в ході судового розгляду справи була сплачена сума заборгованості у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2012 №666, №750 від 23.10.2012 та №738 від 17.10.2012.

Відповідно до п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 3000,00 грн., суд вважає за необхідне провадження в цій частині позовних вимог припинити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів поставки товару позивачу відповідно до умов договору від 01.07.2011 та повернення позивачу невикористаних грошових коштів у розмірі 22280,00 грн., не надано спростувань доводів позивача.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 208 Цивільного кодексу України встановлюється обов'язковість вчинення правочину між юридичними особами у письмовій формі.

Згідно з приписами частин 1,2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Допускається вчинення правочину у письмовій формі за допомогою технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, для письмових правочинів юридичних осіб законом встановлюються спеціальні вимоги, зокрема, вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це установчими документами юридичної особи, довіреністю, законом або та іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як, вбачається з матеріалів справи, а саме з листа - вимоги від 26.01.2012 №1, позивач фактично відмовився від прийняття виконання за договором поставки від 01.07.2011.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача невикористаних грошових коштів у розмірі 22 280,00 грн. документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 038, 90 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2. договору, за порушення строків оплати Покупець оплачує пеню нараховану на неоплачену суму за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки.

Отже, виходячи зі змісту вищевказаного пункту договору, вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 038, 90 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відповідальність щодо прострочення оплати, передбачена умовами договору тільки для позивача.

Щодо графіку погашення заборгованості, наданого відповідачем, суд зазначає, що він не позбавлений можливості після набрання рішенням законної сили, звернутись до господарського суду з заявою у порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем за платіжним дорученням № 38 від 12 вересня 2012 року був сплачений судовий збір у розмірі 1653,00 грн., що є більшим на 43,50 грн., ніж визначено законом.

За таких обставин переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 27 листопада 2012 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СПМК - 4», м. Євпаторія на користь Приватного акціонерного товариства «СПМК - 4», м. Євпаторія невикористаних коштів за договором поставки від 01.07.2011 у розмірі 22 280,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1418,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення пені у розмірі 1 038, 90 грн. відмовити.

5. В частині стягнення 3 000, 00 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, код ЄДРПО України 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - РК», (вул. Ентузіастів, 15, офіс 140, м. Київ, 02154, код ЄДРПО України 35207422) суму судового збору у розмірі 43,50 грн., перерахованого платіжним дорученням № 38 від 12.09.2012.

Суддя М.М. Іллічов