Постанова № 27694327, 22.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа № 5015/232/11-33/371

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К.,за участю представників:від позивача:Максімов І.М. -представник (довіреність від 01.03.2011 року); Вознюк М.В. -представник (довіреність від 01.03.2012 року);від відповідачане з'явились;розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи",на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2012 року,та рішення Господарського суду м. Києва від 27 червня 2012 року,у справі № 5015/232/11-33/371,за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "КБ Хрещатик" (м. Львів),до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (м. Львів),про стягнення кредитної заборгованості, -в с т а н о в и в :

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Львівської філії ПАТ КБ "Хрещатик" (далі за текстом -ПАТ "КБ "Хрещатик") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (далі за текстом -ТзОВ "Львівські автобусні заводи") про стягнення кредитної заборгованості у сумі 25 480 467 грн. 80 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за Договором кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку було нараховано проценти за користування кредитом, підвищені проценти за неперевід оборотів та пеню.

У квітні 2011 року ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось із заявою про зменшення позовних вимог, у якій просило стягнути з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" заборгованість у сумі 24 980 467 грн. 80 коп.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року у справі № 5015/232/11 (суддя -Ділай У.І.) уточнені позовні вимоги було задоволено; присуджено до стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" основний борг у сумі 22 465 846 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом у сумі 2 144 654 грн. 99 коп., підвищені проценти за не переведення оборотів у сумі 118 822 грн. 79 коп., пеню у сумі 251 444 грн. 02 коп., а всього - 24 980 467 грн. 80 коп.; державне мито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується наданими у справу доказами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі № 5015/232/11 (головуючий суддя -Желік М.Б., судді: Бонк Т.Б., Юрченко Я.О.) рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року залишено без змін, апеляційна скарга -без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що позовні вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" є обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2011 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року та рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року у справі № 5015/232/11 скасовано у зв'язку з порушенням підсудності при розгляді справи та, відповідно до ст. 15 ГПК України, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року у справі № 5015/232/11-33/371 (головуючий суддя -Літвінова М.Є., судді: Борисенко І.І., Ващенко Т.М.) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" 22 465 846 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 144 354 грн. 99 коп. - відсотків за користування кредитом, 118 822 грн. 79 коп. - підвищених відсотків за неперевід оборотів, 251 444 грн. 02 коп. - пені; 25 500 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення мотивовано посиланням на ст. ст. 509, 525, 526, 612 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 216 Господарського кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року у справі № 5015/232/11-33/371 (головуючий суддя -Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року залишено без змін; апеляційну скаргу ТзОВ "Львівські автобусні заводи" -без задоволення. Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішенням та постановою у справі № 5015/232/11-33/371, ТзОВ "Львівські автобусні заводи" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 92, 203, 215, 228, 238 ЦК України, ст. ст. 179, 207 ГК України, ст. ст. 43, 79 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Львівські автобусні заводи" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники позивача проти касаційної скарги заперечили, вважають прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постанову законними та обґрунтованими, просили залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

29.08.2008 року ВАТ "КБ "Хрещатик" (в подальшому перейменованим у ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТзОВ "Львівські автобусні заводи" уклали Договір кредитної лінії № 105-08 (далі за текстом -Договір кредитної лінії), за умов п. п. 1.1, 4.1 якого, позивач (за Договором кредитної лінії -Банк) надав ТзОВ "Львівські автобусні заводи" (за Договором кредитної лінії -позичальник) грошові кошти (кредит) у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 30 000 000 грн. 00 коп., строком до 15.12.2008 року зі сплатою за користування кредитом 25% річних.

Відповідно до п. 5.3.1. Договору кредитної лінії, позичальник зобов'язався повернути кредит в строки і в порядку, передбачені цим Договором.

Пунктом 5.3.2. Договору кредитної лінії сторони погодили обов'язок позичальника щомісячно, починаючи з серпня 2008 року, сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірах і в порядку, передбачених цим Договором.

В силу п. 5.3.5. Договору кредитної лінії позичальник зобов'язався забезпечити проведення грошових надходжень на поточні рахунки, відкриті у Львівській філії ПАТ "КБ "Хрещатик", у розмірі не менше 90% від загального обсягу оборотів протягом терміну кредитування. За невиконання цієї умови Договору кредитної лінії сторони передбачили підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 1% річних за кожний місяць невиконання.

Пунктом 6.2.1 Договору кредитної лінії встановлено, що, у випадку прострочення погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом і т.д., позичальник сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення. У разі прострочення погашення основної суми кредиту, позичальник повертає Банку прострочену суму з урахуванням 25% річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

Укладеною сторонами Договору кредитної лінії Додатковою угодою № 1 від 28.11.2008 року, ліміт кредиту було зменшено до 14 445 136 грн. 00 коп., збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 26% річних, термін повернення кредиту продовжено до 27.02.2009 року.

Додатковою угодою № 2 від 27.02.2009 року термін повернення кредиту було продовжено до 30.04.2009 року, відсоткову ставку за користування кредитом збільшено до 26,20% річних.

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 30.04.2009 року, термін повернення кредиту продовжено до 01.04.2010 року.

Умовами Додаткової угоди № 4 від 29.12.2009 року ліміт кредиту було збільшено до 18 942 046 грн. 00 коп.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 22.03.2010 року, ліміт кредиту було збільшено до 21 542 046 грн. 00 коп., термін повернення кредиту продовжено до 01.06.2010 року.

31.05.2010 року сторони уклали Додаткову угоду № 7, якою збільшено ліміт кредиту до 22 503 746 грн. 00 коп., термін повернення кредиту продовжено до 20.12.2010 року.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, згідно з умовами п. п. 1.1, 4.3., 4.4 Договору, а саме -не сплатою кредиту у розмірі 22 465 846 грн. 00 коп., а також нарахованих на суму основної заборгованості процентів за користування кредитом у сумі 2 144 654 грн. 99 коп., підвищених процентів за не переведення оборотів у сумі 118 822 грн. 79 коп., пеню у сумі 251 444 грн. 02 коп., ПАТ "КБ "Хрещатик" звернувся з позовом у цій справі.

В силу приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, положення яких кореспондуються з нормами ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. ст. 530, 599 ЦК України). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи встановлені вище фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, господарські суди першої та апеляційної інстанцій підставно дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення: основного боргу у розмірі 22 465 846 грн., процентів за користування кредитом у сумі 2 144 654 грн. 99 коп., підвищених процентів за не переведення оборотів у сумі 118 822 грн. 79 коп., пені у сумі 251 444 грн. 02 коп., а всього -24 980 467 грн. 80 коп.

Що стосується посилань касаційної скарги на неправомірне незастосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. 79 ГПК України щодо зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 5011-65/1586-2012 (за позовом ТзОВ "Львівські автобусні заводи" до ПАТ "КБ "Хрещатик" про визнання недійним Договору кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008 року), колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Матеріали справи свідчать, що ТзОВ "Львівські автобусні заводи", в порядку ст. 79 ГПК України, зверталось до місцевого господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у цій справі до вирішення апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 5011-65/1586-2012. Однак, доказів на підтвердження наведених в обґрунтування цього клопотання ТзОВ "Львівські автобусні заводи" не надано, оскільки копія апеляційної скарги з відміткою про відправлення до суду (як це вказано у переліку додатків до клопотання) не є належним доказом порушення апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-65/1586-2012, яким у задоволенні позову відмовлено (том 2, арк. справи 72-73), в той час як оскаржуване рішення у цій справі прийнято місцевим господарським судом 27.06.2012 року.

Станом на час прийняття оскаржуваної постанови від 27.09.2012 року апеляційним господарським судом, Київським апеляційним господарським судом 15.08.2012 року, по результатах розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року було залишено без задоволення, а вказане судове рішення -без змін (том 2 арк. справи 107-113).

Відтак, підстави для зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 5011-65/1586-2012 як у місцевого, так і у апеляційного господарських судів були відсутні.

Водночас, необхідно відзначити, що доводи касаційної скарги щодо недійсності Договору кредитної лінії з підстав, передбачених п. 1 ст. 203 ЦК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки були предметом розгляду у справі № 5011-65/1586-2012 (судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій у якій набрали законної сили у встановленому законом порядку) та за наслідками розгляду цієї справи були спростовані.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що відповідач у касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Окрім наведеного, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення ст. ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір" відзначає, що ТзОВ "Львівські автобусні заводи", звертаючись з касаційною скаргою, сплатило 45 066 грн. 00 коп. судового збору (квитанцією № 156Е58863 від 15.10.2012 року), в той час, як до сплати підлягав судовий збір у розмірі 32 190 грн. 00 коп.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1) ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, 12 876 грн. 00 коп. переплаченого судового збору (45 066 грн. 00 коп. -32 190 грн. 00 коп. = 12 876 грн. 00 коп.) має бути повернуто ТзОВ "Львівські автобусні заводи".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1112, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2012 року та рішення Господарського суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі № 5015/232/11-33/371 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 33894928, рахунок № 31211254700007 в Печерському відділенні АТ "Райффайзен Банк Аваль") з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКС України у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач ГУ ДКС України у м. Києві) 12 876 грн. 00 коп. переплаченого судового збору, сплаченого квитанцією № 156Е58863 від 15.10.2012 року (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи № 5015/232/11-33/371).

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька П.К. Міщенко