Постанова № 27694333, 26.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа № 5023/2015/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Дерепа В.І., Кривда Д.С.,за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачів третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі№ 5023/2015/12 господарського суду Харківської областіза позовомСолоницівської селищної радидо1.Приватного підприємця ОСОБА_4, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон",третя особаІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,прозобов'язання вчинити певні дії,

Розпорядженням В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року №03.10-05/716 у зв'язку з відпусткою відпустки судді Бернацької Ж.О. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Дерепа В.І., Кривда Д.С., для розгляду касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №5023/2015/12 господарського суду Харківської області.

ВСТАНОВИВ:

Солоницівська селищна рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку і знести за рахунок відповідача самочинно розміщений торговельний кіоск по вул.Леніна, біля житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку та знести за свій рахунок самочинно розміщений торговельний кіоск по вул.Леніна, біля житлового будинку АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року (судді: Бондаренко В.П. -головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року скасовано частково в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку та знести за свій рахунок самочинно розміщений торговельний кіоск по вул. Леніна, біля житлового будинку АДРЕСА_1; прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено повністю; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0033 га біля житлового будинку АДРЕСА_1 та знести за свій рахунок самочинно розміщений на ній торгівельний кіоск; в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Сторони та третя особа не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась, розгляд касаційної скарги за клопотанням відповідача-1 вже відкладався в межах строку розгляду касаційної скарги, встановленого статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про продовження процесуального строку судові не надано, колегія дійшла висновку про розгляд касаційної скарги за відсутності представників сторін та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно акта законності розміщення торгівельного павільйону (кіоску) від 13.05.2011 року, складеного заступником селищного голови ОСОБА_8, за участю депутата селищної ради ОСОБА_9, юрисконсультом селищної ради ОСОБА_10, землевпорядником ОСОБА_11, земельна ділянка по вул. Леніна в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області орієнтовною площею 0,0033 га біля жилого будинку АДРЕСА_1 використовується суб'єктом господарювання, а саме ФОП ОСОБА_4, під торгівельним павільйоном (кіоском). Павільйон займає площу близько 0,0016 га. На момент обстеження правовстановлюючі документи на земельну ділянку під торгівельним павільйоном були відсутні.

В зазначеному торгівельному кіоску цілодобово здійснюється торгівля алкогольними напоями, чим завдаються незручності мешканцям житлового будинку, у зв'язку з чим мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово звертались до відповідача з вимогою про демонтаж кіоску.

З листа першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області від 24.12.2010 року за №13-14-37/12702 вбачається, що постійна депутатська комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та використання природних ресурсів, екології, землевпорядкування провела перевірку законності розташування та роботи кіоску ФОП ОСОБА_4. В результаті перевірки встановлено, що торгівельний кіоск встановлено без будь-яких погоджень з відповідними службами району та дозволів з боку Солоницівської селищної ради. Земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_1, на якій встановлено кіоск з продажу алкогольних напоїв, використовується без правовстановлюючих документів.

За інформацією КП "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" торгівельний кіоск біля будинку АДРЕСА_1 в бюро не зареєстрований.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Відповідно до п."в" ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Приписами ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Частиною п'ятою ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідач-1 не має документів, які у відповідності до наведених вище норм законодавства України посвідчували б його право власності або користування земельною ділянкою площею 0,0033 га біля житлового будинку АДРЕСА_1 під розміщення торгівельного кіоску.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки -будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів про те, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,0033 га біля житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди правомірно дійшли висновку про задоволення позову.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що ФОП ОСОБА_4 лише орендує торгівельний кіоск у ТОВ "Дон", колегія зазначає, що дані обставини були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції. Так, апеляційний господарський суд встановив, що відповідачем не надано будь-яких договорів оренди, ці твердження не ґрунтуються на відповідних доказах, а представник відповідача у судовому засіданні в поясненнях зазначив, що договір оренди кіоску у відповідача відсутній.

Твердження заявника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №5023/2015/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді В.Дерепа

Д.Кривда