ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"26" листопада 2012 р. Справа № 4/5007/11/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги Коростенського комунального підприємства "Водоканал"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2012у справі №4/5007/11/12за позовомЖитомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області та Коростенської міської радидоКоростенського комунального підприємства "Водоканал"простягнення 22557,10 грн. збитківвстановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, адресою одного з позивачів у справі (Державної екологічної інспекції у Житомирській області) є: 10014, м.Житомир, вул.Черняхівського, 12а.
Наданий скаржником фіскальний чек поштової установи №1108 від 24.10.2012 не може вважатися належним доказом надсилання копії касаційної скарги позивачу, оскільки у зазначеному чеці вказано поштовий індекс адресата - 10001, що за умов відсутності опису вкладення (реєстру) з повною адресою одержувача поштового відправлення позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити виконання заявником вимог ч.4 ст.111 ГПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Як роз'яснено в п.62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Всупереч вимог п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга містить лише загальні посилання на норми матеріального права без зазначення того, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування судами, а також яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.
Зміст касаційної скарги здебільшого зводиться до аналізу наявних у справі доказів (акт перевірки від 06.07.2011, припис від 07.07.2011, розрахунок розміру відшкодування збитків, дозвіл на спеціальне водокористування від 02.10.2008 №48-Ж), наголошується на невідповідність висновків суду матеріалам справи у зв'язку з недослідженням фактичних обставин справи, пропонується надати перевагу певним доказам (акт відбору проб від 10.06.2010 №85-10, протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 21.06.2010 №85-10), тобто, скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, а також заперечень щодо оцінки судами доказів по справі. Крім того, у касаційній скарзі заявник посилається передусім на недоведеність обставин перевищення нормативів гранично допустимого скиду при скиданні зворотних вод з очисних споруд у водний об'єкт (р.Уж).
Однак, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України та ч.2 ст.1117 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.
Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.1113 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення.
Водночас, згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.
Враховуючи наведене та керуючись ст.44, п.п.3,6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Коростенського комунального підприємства "Водоканал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 у справі №4/5007/11/12 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду Житомирській області.
Повернути на користь Коростенського комунального підприємства "Водоканал" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 1126,65 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 24.10.2012 №1244.
Судді: В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун
Судове рішення № 27694319, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 26.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/5007/11/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: