Ухвала суду № 27693971, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Київ К-12120/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010

у справі № 2а-10722/08

за позовом Закритого акціонерного товариства „Винницяпобутхім"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниця

про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Винницяпобутхім" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниця про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000632320/1 від 04.09.2008 на суму 13980,00 грн., скасування частково податкового повідомлення-рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 на суму 13980 грн. та зобов'язання здійснити необхідні дії щодо зарахування суми 57174 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2008 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо перевищення терміну проведення планової виїзної документальної перевірки ЗАТ „Вінницяпобутхім", щодо ненадання відзиву на заперечення до Акту планової виїзної документальної перевірки ЗАТ „Вінницяпобутхім" у встановленому чинним законодавством України порядку; щодо не зарахування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 57174 грн., визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: №0000632320/1 від 04.09.2008 на суму 13980 грн. та частково податкове повідомлення-рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 на суму 13980 грн., в решті позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у м. Вінниці оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планової виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 01.01.2008, валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 01.04.2008 та складено акт №1211/2320/30684913 від 06.06.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000632320/0 від 23.06.2008, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 237717 грн.: основний платіж 158478 грн., штрафна (фінансова) санкція 79239 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 01.09.2008 скаргу ЗАТ „Вінницяпобутхім" задоволено частково, податкове повідомлення - рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 скасовано в частині 150695 грн. основного платежу та 73043 грн. штрафної фінансової санкції, в іншій частині залишено без змін.

Також, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято нове податкове повідомлення - рішення №0000632320/1 від 04.09.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 13980 грн.: 7783 грн. основного платежу, 6197 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3.1. ст. 3, п. 6.1, ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2007 рік в сумі 57174 грн., п. 4.5. ст. 4, п. 10.3 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, на загальну суму 158478 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем декларації з податку на додану вартість до Державної податкової інспекції подавались у відповідності та у строки, визначені нормативно-правовими актами, при цьому податкові накладні, що підтверджують суми податку відображені у деклараціях заповнені у відповідності з вимогами ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" та містять відповідні реквізити.

Відповідач при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість посилався лише на те, що позивачем накладні заповнено з порушенням існуючих вимог Законодавства.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 165 передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу положень чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що податкова накладна вважається дійсною, якщо виписана від імені особи платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6.2 Порядку податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 у справі № 2а-10722/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 у справі № 2а-10722/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко