Ухвала суду № 27693961, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Київ К-15052/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010

у справі № 2а-38511/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оскол"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської

області

про визнання податкового повідомлення -рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Оскол" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкових повідомлень -рішень від 26.09.2006 № 0000322310/3 від 26.09.2006, № 0000702310/3 від 26.09.2006.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 26.09.2006 № 0000322310/3 від 26.09.2006 та № 0000702310/3 від 26.09.2006.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 та складено акт №366/23-31507031 від 30.03.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322310/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 111995 грн.: 74663 грн. основний платіж, 37332 грн. штрафні санкції.

В порядку адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомленням-рішення №0000702310/2 від 10.07.2006, яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 559968, 34 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 9548/6/25-0515 від 20.09.2006 скарга позивача залишена без задоволення та позивачу були направлені спірні податкові повідомлення-рішення № 0000322310/3 від 26.09.2006, № 0000702310/3 від 26.09.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 4.8 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2005 року на суму 74663 грн.

Позивачем було укладено з TOB „Інторія" договір міни, предметом якого був обмін одного товару (цукру-піску) на інший товар (векселі, емітовані третіми особами).

На виконання умов договору міни позивачем було передано товар та нараховано податкові зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 447975, 56 грн. також у відповідності до зазначеного договору позивачем було отримано товар та нараховано податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 447975, 56 грн.

Відповідачем зроблено висновок, що податок на додану вартість має враховуватись в номінальній вартості векселя, а не додаватись до номіналу векселя, а тому позивачем завищено податковий кредит на суму 74663 грн.

Судами встановлено, що на отриманий від TOB „Інторія" вексель позивач отримав податкову накладну №0306-06 від 03.06.2005 на суму 2239877, 80 грн., податок на додану вартість на суму 447975, 56 грн. та включив суму податку до податкового кредиту за червень 2005 року, при цьому сума податку на додану вартість нарахована на номінальну вартість векселя.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" вексель як цінний папір, що використовується у будь-яких операціях (крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення), є товаром, а операція з передачі такого векселя в обмін на інший товар відповідно до пп. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування цим податком.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що при передачі векселя, емітованого третьою особою, за бартерних договором в обмін на інший товар в цілях оподаткування така операція не є операцією з видачі векселя, а такий вексель вважається товаром та є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 у справі № 2а-38511/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 у справі № 2а-38511/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко