Постанова № 27693775, 05.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2012 року 12:07 № 2а-10706/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі Паньків В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донована-плюс"

до Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області

Державної податкової служби

про визнання дії протиправними

за участю представників сторін:

від позивача: Прохода Ю.В.

від відповідача: Федоров С.Ф.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донована-плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.; зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ГОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011р.; визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.; зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем незаконно було проведена перевірка та дії Відповідача пов'язані із проведенням документальної позапланової перевірки Позивача є незаконними та такими, які порушують законні права підприємства.

В судовому засіданні представник Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що перевірка проводилася у відповідності до законодавства, тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи, вислухавши думку сторін та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби було направлено Керівнику ТОВ «Донована-плюс»запит про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження від 12.03.2012 р. №68/10/23-2 (надалі по тексту Запит №68/10/23-2).

Співробітниками Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області було складено Акт №25/22-01/37033932 від 12.02.2012 р. про неможливість вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження посадовими особами ТОВ «Донована-плюс»у звязку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою (надалі по тексту Акт №25/22-01/37033932).

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято Наказ №24 від 12.03.2012 р. Про проведення документальної позапланової перевірки.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області було складено Акт №26/22-01/37033932 від 12.03.2012 р. про неможливість вручення копії наказу про проведення перевірки та направлення про початок перевірки посадовим особам ТОВ «Донована-плюс»у звязку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою (надалі по тексту Акт №№26/22-01/37033932).

На підставі наказу від 13.03.2012 №24, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, виданого головним державним податковим ревізором-інспектором сектору планування організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю Омельченко І.М., згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Донована-плюс»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 13.03.2012 року №15/22-01/37033932.

Крім того, судом встановлено, що Відповідачем було проведено виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донована-плюс» (код ЄДРПОУ 37033932) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010р. по 29.02.2012р. в приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, про що зазначено в 09.10.2012р. № 372/22-3/37033932.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, що Запит №68/10/23-2 податковим органом було надіслано Позивачу з зазначенням адреси с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215/А, в той час, як Позивач знаходився за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1 «А», що підтверджується витягом з ЄДР.

З аналізу вищезазначених норм законів та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Відповідачем було позбавлено права Позивача надати всю первинну документацію, яка вимагалася Запитом №68/10/23-2.

Згідно п.75.1. ст.75 Кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.79.1. ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документально позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78, п.79.1., п.79.2. ст.79 Кодексу).

Відповідно до п.86.1. ст.86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Під час розгляду справи Відповідачем не надано суду належних доказів того, чи витребовувалася у Позивача первинна документація, чи надсилалися запити, саме на адресу Позивача, яка міститься в ЄДР.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Відповідачем надано суду, Наказ №24 від 12.03.2012 р., в якому зазначено, що перевірка проводить документальна позапланова виїзна з 12.03.2012 р. тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.

Суд звертає увагу, що Відповідачем надано суду Акт №26/22-01/37033932 від 12.03.2012 р. про неможливість вручення копії наказу про проведення перевірки, в даному Акті зазначено, що Відповідачем було його складено за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, проте, як свідчать матеріали справи, Позивач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1 «А», що підтверджується витягом з ЄДР.

Враховуючи вищевикладесу, суд приходить до висновку, що Відповідачем не було належним чином повідомлено Позивача про проведення позапланової виїзної перевірки, що в свою чергу суперечить вимогам законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що Відповідачем не надано суду документів на підставі чого було проведено перевірку за весь період Позивача.

Також в акті перевірки відсутні підстави проведення перевірки посилання на норми Закону та Наказ.

З огляду на викладене вбачається, що перевірка податковим органом проводилася з порушенням норм закону та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження; крім того, відповідач не надав суду доказів того, що Позивачем не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Доказів на підтвердження того, що наказ про проведення перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача в частині щодо визнання дій щодо ініціювання та проведення документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р. та за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р. протиправними є такими, що підлягають задоволенню.

В частині щодо визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р. та визнання незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р., суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 зазначено, що до управління податкового контролю ДПІ у Києво-Святошииському районі Київської області ДПС надійшов від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Донована-плюс»(код ЄДРПОУ 37033932) за період листопад - грудень 2011 року, в якому зазначено наступне: «ТОВ «Донована-плюс»на даний час здійснює перереєстрацію до ДПІ у Києво-Святошинському районі за адресою Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, б. 215А. Складено акт незнаходження за місцем перереєстрації та направлено до РОПП для врахування в роботі (вих. № 1134/7/26-014 від 26.01.2012р.). Опитати власника адреси не виявилось за можливе в зв'язку з тим, що така адреса взагалі відсутня, що підтверджується листом Вузівської сільської ради №156 від 23.02.2010р. Проведеними заходами встановлено та опитано засновника ТОВ «Донована-плюс» громадянку ОСОБА_3, яка повідомила, що здійснила реєстраційні дії за винагороду в розмірі 100 грн. без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Статутний фонд підприємства не формувала, свідоцтво платника податку на додану вартість не отримувала. Податкову звітність від імені та в інтересах ТОВ «Донована-плюс»не подавала. Громадянина ОСОБА_5 не знає, на керівні посади товариства не назначала та право власності на ТОВ «Донована-плюс»не передавала. Довіреність на право представляти її інтереси ОСОБА_5 не видавала. Враховуючи зазначене, причетність ОСОБА_6 до діяльності товариства не підтверджено, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Донована-плюс»(код 37033932) до контрагентів не підтверджено».

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у зв'язку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є не переконливим виходячи з наступного.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача та позивачем від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, суд звертає увагу, що Відповідачем не надано суду копії документів на підставі, яких було здійснено перевірку за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.

Зобов'язання сторін по договорам були виконані в повному обсязі, що підтверджує первісною документацією, яка міститься в матеріалах справи (оригінали було досліджено в судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи).

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 17.07.2012 р. по справі за №К/9991/72255/11; від 12.07.2011 р. по справі за № К/9991/11753/12; від 02.08.2012 р. по справі №К/9991/20740/12; по справі К/9991/1464/11 від 22.08.2011 р.; К/9991/15429/11 від 22.06.2011 р.; Постанова ВСУ від 31.01.2011р., Ухвалі від 25.10.10 р. по справі К-45472/09, Ухвалі від 15.07.10 р. по справі К-24085/07, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Враховуючи, що Судом встановлено неправомірність проведення перевірки та викладені в акті перевірки, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині щодо зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011р. та в частині щодо зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р. підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що Акт перевірки від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 було надіслано Відповідачем на адресу Позивача (м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1 «А»), яка міститься в ЄДР, що в свою чергу свідчить, що Відповідачем протиправно було надіслано запит та складання Актів про відсутність Позивача за іншими адресами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнання незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.

3. Визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.

4. Зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011р.

5. Визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.

6. Визнати незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з його контрагентами за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.

7. Зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 09.10.2012 р. № 372/22-3/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС»щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук