Постанова № 27693774, 12.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2012 року 15:11 № 2а-10857/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Романової І.В.;

відповідача: Бойчука Д.Л.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомНаціонального банку УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Банк Велес"простягнення заборгованостіНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 липня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Національний банк України (далі по тексту -позивач, НБУ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" (далі по тексту -відповідач, ПАТ "Банк Велес"), в якій просить стягнути штраф у розмірі 330 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10857/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 жовтня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2010 року на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження у справі №2а-10857/10/2670 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-9266/10/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" до Національного банку України про скасування рішення про скасування рішення про накладення штрафу від 25 вересня 2006 року №06638.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2011 року провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 року на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження у справі №2а-10857/10/2670 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а 15915/10/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" до Національного банку України про скасування рішення про накладення штрафу від 25 вересня 2006 року №06638.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2012 року поновлено провадження у справі №2а-10857/10/2670 та призначено справу до судового розгляду на 12 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 12 листопада 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням комісії Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області з питань нагляду та регулювання діяльності банківських установ про накладення штрафу за подання недостовірної звітності Акціонерним товариством "Банк Велес" (правонаступником якого є позивач) від 25 вересня 2006 року №06638 на АТ "Банк Велес" накладено штраф у розмірі один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку в сумі 330 000,00 грн.

Зазначене рішення прийняте на підставі довідки складеної за наслідками проведеної тематичної перевірки АТ "Банк Велес" на виконання розпорядження НБУ "Про організацію позапланової перевірки АТ "Банк Велес" від 28 липня 2006 року №43-319/4681.

Перевіркою встановлено порушення банком Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, в частині подання недостовірної звітності у формі 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів протягом місяця" (файл №42), щодо визначення максимального розміру кредитного ризику на одного постачальника (Н7) та подання недостовірної звітності у формі №615 "Звіт про кредитні операції банку", в частині відображення інформації щодо сукупної заборгованості за одним контрагентом.

Оскільки в добровільному порядку сума штрафу у розмірі 330 000,00 грн. відповідачем не сплачена, НБУ просить стягнути зазначену суму штрафу в судому порядку.

Відповідач проти позову заперечував, однак письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами НБУ та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Частиною першою статті 67 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до Національного банку, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі: 1) для банків, розташованих на території України (резидентів і нерезидентів), банківських груп, учасників банківських груп, - для складання грошово-кредитної і банківської статистики; 2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.

Згідно статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банк зобов'язаний подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку.

Національний банк України має право вимагати від банку подання консолідованої звітності.

Національний банк України встановлює для банків: 1) форми звітності та методику її складання; 2) періодичність та строки подання звітності; 3) структуру пояснювальної записки; 4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання; 5) методику складання консолідованої звітності.

Національний банк України має право в окремих випадках вимагати подання разової та тимчасової звітності.

Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити: 1) види діяльності, які здійснює юридична особа; 2) інформацію щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності; 3) баланс та звіт про фінансові результати цієї особи на кінець останнього фінансового року, перевірені аудитором (аудиторською фірмою).

Національний банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього Закону.

Фінансовим роком банку вважається календарний рік, який починається 1 січня.

Банк зобов'язаний протягом місяця, наступного за звітним періодом, розповсюджувати на веб-сайті банку, а також розміщувати у приміщеннях банку, до яких мають доступ клієнти, у тому числі вкладники, квартальний баланс, звіт про фінансові результати банку та примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України.

Банк зобов'язаний оприлюднювати аудиторський висновок та перевірені аудиторською фірмою річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність в обсязі, що включає: 1) баланс; 2) звіт про фінансові результати; 3) звіт про рух грошових коштів; 4) звіт про власний капітал; 5) примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України.

Банк зобов'язаний не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським висновком, а також інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про власників істотної участі у банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.

Банк самостійно або на вимогу Національного банку України протягом місяця з дня оприлюднення зобов'язаний спростувати опубліковану недостовірну фінансову звітність (річну фінансову звітність та/або річну консолідовану фінансову звітність) у такий самий спосіб, у який вона була поширена.

Голова правління та головний бухгалтер банку несуть відповідальність, установлену законодавством України, у разі оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться: 1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо; 4) видати розпорядження щодо: а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику; д) заборони надавати бланкові кредити; е) накладення штрафів на: керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду; є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України; ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України; з) реорганізації банку.

Статтею 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що порядок застосування заходів впливу передбачених цим Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.1 глави 7 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання.

Пунктом 7.4 глави 7 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штраф за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки: за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку; за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку; за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Судом встановлено, що розмір штрафу накладеного на ПАТ "Банк Велес" за подання недостовірної звітності не перевищує 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Як свідчать матеріали справи, Рішення комісії про накладення штрафу за подання недостовірної звітності Акціонерним товариством "Банк Велес" від 25 вересня 2006 року №06638 в сумі 330 000,00 грн. доведено до відома ПАТ "Банк Велес" засобами електронної пошти та фельд'єгерського зв'язку, з пропозицією добровільно сплатити нараховану суму штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком рішення.

Відповідач, не погоджуючись з Рішенням про накладення штрафу за подання недостовірної звітності від 25 вересня 2006 року №06638 в сумі 330 000,00 грн. оскаржував його в адміністративному порядку та до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до НБУ про скасування зазначеного рішення.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2010 року в адміністративній справі №2а 15915/10/2670 за позовом ПАТ "Банк Велес" до НБУ про скасування рішення про накладення штрафу від 25 вересня 2006 року №06638, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, позовну заяву ПАТ "Банк Велес" залишено без розгляду, тобто рішення про накладення штрафу від 25 вересня 2006 року №06638 є чинним та підлягає виконанню.

Доказів на підтвердження сплати суми штрафу станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги НБУ про стягнення з ПАТ "Банк Велес" штрафу у розмірі 330 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Національного банку України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Велес" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, ідентифікаційний код 21593719) на користь Національного банку України суму штрафу у розмірі 330 000,00 грн. (триста тридцять тисяч гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко